КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

26.09.2015 11:42

[Section 6. Banking. Money, finances and credit]

Author: Кошарська Наталія Михайлівна, здобувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького


Однією з важливих складових фінансового забезпечення аграрного сектора економіки є державна підтримка підприємств через механізм здешевлення кредитів відсоткової ставки по кредиту аграрним підприємствам. Однак цей механізм через відсутність коштів у держави не вирішує проблемних питань у кредитуванні сільського господарства. На нашу думку, першочерговою задачею в удосконаленні кредитування аграрних підприємств є перегляд законодавчо-нормативної бази, удосконалення механізмів застави, вирішення питань захисту прав кредиторів і позичальників, більш широке впровадження нових нетрадиційних форм фінансування: фінансового лізингу, факторингу, форфейтингу, а також нових інструментів залучення кредитних ресурсів[1].Крім того, необхідно більш глибоко застосувати нетрадиційні інструменти і схеми у кредитуванні аграрних підприємств. 

Слід підкреслити, що нині механізм часткової компенсації процентної ставки залишився чи не єдиним дієвим засобом залучення додаткових кредитних коштів. Але цей механізм має ряд проблемних питань, що потребують суттєвого доопрацювання на законодавчому рівні. 

З метою удосконалення механізму надання з Державного бюджету часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами, залученими підприємствами агропромислового комплексу доцільно внести у затверджений порядок постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 794 такі зміни щодо використання коштів.

Крім того, для здійснення сільськогосподарськими підприємствами виробничих операцій в оптимальні технологічні строки необхідно:

1) прискорити розгляд документів сільгосппідприємств щодо отримання кредитних ресурсів, особливо в період підготовки до весняно-польових робіт;

2) утриматися від необґрунтованого підвищення відсоткових ставок за кредитами;

3) забезпечити рівні умови кредитування великим, середнім  та малим підприємствам.

Сучасні аграрні підприємства діють у складному нестабільному економічному середовищі з високим рівнем невизначеності, тому для їхньої адаптації до змін необхідна ефективна організація забезпечення додаткових кредитних ресурсів. Для забезпечення потреби в коштах доцільно більш широко застосовувати сучасні форми кредитування такі як: лізинг, факторинг, форфейтинг, аграрні розписки та інші.

Удосконалення лізингу має охопити як організаційні так і економічні напрями. В організаційному плані лізинг у сільському господарстві за об’єктами слід розподіляти на дві частини – лізинг біологічних активів та лізинг техніки.

Виокремлення лізингу біологічних активів пов’язане з рядом суттєвих відмінних ознак: 1) його предметом при здійсненні операцій лізингу племінних тварин, на відміну від інших видів лізингу, є біологічні об'єкти;   2) термін вирощування молодняку суттєво впливає на термін повної оплати предмета лізингу, оскільки строк досягнення продуктивного віку у різних видів тварин суттєво відрізняється; 3) обов'язковим є врахування рівня підготовки сільськогосподарського товаровиробника до прийому племінної худоби (забезпеченість приміщеннями та їх стан, наявність кормів, медпрепаратів тощо).

Лізинг сільськогосподарських технологій, техніки, машин та обладнання слідрозглядати також як окремий вид агролізингу. Під останнім, слід розуміти вид агролізингових відносин, спрямований на оновлення технологій виробництва продукції машинно-тракторного парку (виробничо-технічного обладнання) і підвищення рівня його продуктивності, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, при якому об’єктом лізингу виступають сільськогосподарська техніка, транспорт тощо[2].

В економічному плані удосконалення лізингу має охопити рівень лізингової маржі. Рівень лізингової маржі, яка для лізингодавця є прибутком, який він отримує за надання об’єкту лізингу та витратами для лізингоодержувача, повинна мати такий розмір, щоб лізинг міг конкурувати з банківським кредитом. Разом з тим величина авансованого внеску має забезпечувати лізингодавцю зменшення ризиків від вкладення коштів у певний лізинговий проект, а лізингоодержувачу – зменшення загальної суми лізингових платежі [3].

Ефективною альтернативною формою фінансування є факторинг. Найкращим способом поповнення обігових коштів клієнтів та найбільш ефективним інструментом фінансування для підприємств, які традиційно відчувають фінансові труднощі через несвоєчасне погашення боргів дебіторами та обмеженість доступних для них джерел кредитування. Факторинг забезпечує підприємства реальними грошовими засобами, дозволяючи сконцентруватися на основній виробничій діяльності, сприяє прискоренню обороту капіталу, збільшенню його продуктивності та дохідності, а також покриває значну частину валютних, кредитних, ліквідних та процентних ризиків постачальника.

Ще одним одним з нетрадиційних джерел фінансування аграрних підприємств є форфейтування. Форфейтинг - це кредитування постачальника шляхом купівлі векселів чи інших боргових зобов’язань[4]. Слід підкреслити, що це джерело фінансування є перспективним для великих аграрних підприємств, які мають міжнародні контракти.

Висновок: Альтернативою банківському кредитуванню має стати більш широке використання нетрадиційних форм: фінансовий лізинг, факторинг, форфейтинг, а також впровадження нових інструментів залучення кредитних ресурсів через використання аграрних розписок.




Література:

1. Крамаренко І. С. Кредитне забезпечення аграрних підприємств: стан, проблеми, перспективи [Електронний ресурс] / І. С. Крамаренко // Бізнес-навігатор. – 2010. –  № 3 (20).

2. Іванченко В. О. Агролізинг як специфічний вид інвестування [Електронний ресурс] / В. О. Іванченко, В. Г. Крячко. – Кіровоградський національний технічний університет.

3. Руденко М. М.  Лізинг в АПК у контексті відновлення  основних засобів аграрних підприємств [Електронний ресурс] / М. М. Руденко //Економіка АПК. – 2009. – №4. – С. 66-67.

4. Гривківська О. В. Джерела фінансування підприємств аграрного сектора економіки / О. В. Гривківська // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – 2004. – Вип.4 (35). – С.89-92., с. 89-92.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота