КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

21.11.2015 12:33

[Section 8. Intellectual property and its protection. Informational law]

Author: Гарбуз Тетяна Олександрівна, здобувач кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів та природокористування України


Розвиток  науково-технічної та економічної  діяльності, поставив перед економічно-розвинутими країни необхідність правової охорони об’єктів промислової власності не тільки на національному рівні, а й на міжнародному. 

Першим міжнародно-правовим актом стала Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. Конвенція є основним міжнародно-правовим документом, який визначає засади всіх інших міжнародно-правових документів, що стосуються охорони об’єктів промислової власності.  Конвенції об’єктами  охорони  промислової  власності  визначає: патенти на винаходи,  корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження,  а  також  припинення  недобросовісної конкуренції.  В конвенції промислова  власність  розуміється  в  найбільш  широкому значенні  і розповсюджується не тільки на промисловість і торгівлю  у   власному  значенні  слова,  але  також  і  на  галузі сільськогосподарського  виробництва і добувної промисловості та на всі продукти промислового  чи  природного  походження,  наприклад: вино,  зерно, тютюновий лист, фрукти, худоба, копалини, мінеральні води, пиво, квіти, борошно.

У питанні класифікації об’єктів промислової власності офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності до об’єктів промислової власності відносить: винаходи та корисні моделі; топографії інтегральних мікросхем;  промислові зразки; знаки для товарів і послуг; зазначення погодження товару [1].

Важливою складовою охорони об’єктів промислової власності є їх міжнародна класифікація. Відповідні класифікатори  засновані відповідними міжнародними угодами. Прийняття у 1993 р. низки законів у сфері промислової власності, поставило питання про створення довідково-пошукового апарату пов’язаного із охороною об’єктів інтелектуальної власності. У світовій системі правової охорони об’єктів інтелектуальної власності міжнародні класифікації періодично переглядаються (змінюються і/або доповнюються). Це робиться  для поліпшення пошукових можливостей об’єктів інтелектуальної власності.

На сьогодні Україна приєдналася до значної кількості  міжнародних угод стосовно міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності. Однією із перших таких угод ратифікованих Україною є  Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р.[2].Країни, до яких застосовується ця Угода, утворюють Спеціальний союз і приймають єдину класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків. Класифікація складається  з переліку класів, який супроводжується, в разі потреби, поясненнями та з алфавітного переліку товарів і послуг із зазначенням класу, до якого належить кожний товар або послуга.

Складовою міжнародної охорони об’єктів промислової власності є Віденська Угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків від 12 червня 1973 р. [3]. Згідно цієї Угоди  класифікація зображувальних елементів включає перелік категорій, розділів та секцій, в яких класифіковано зображувальні елементи знаків, разом з пояснювальними примітками, залежно від конкретного випадку. З урахуванням вимог, установлених цією Угодою, сфера застосування класифікації зображувальних елементів є такою, яку їй надає кожна країна Спеціального союзу. Зокрема, класифікація зображувальних елементів не обмежує країн Спеціального союзу стосовно обсягу охорони, що надається знаку. В межах цієї Угоди діє Міжнародна класифікація товарів і послуг, яка складається з переліку 45-ти класів на основні види товарів і послуг, з яких 34 класи призначені для товарів і 11 класів – для послуг, а також алфавітного переліку товарів і послуг. Класифікація розроблена, прийнята і використовується з метою реєстрації товарних знаків і знаків обслуговування на підставі Ніццької угоди про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків.

Єдина міжнародна класифікація діє й щодо промислових зразків в межах підписаної 8 жовтня 1968 р.Локарнської угоди про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків[4]. Відповідно до цієї  Угоди, країни, до яких застосовується ця Угода, приймають єдину міжнародну класифікацію промислових зразків, яка  включає: перелік класів і підкласів, що складається з 32 класів і 223 підкласів, заснованих на різних видах товарів;  алфавітний перелік виробів, до якого включено промислові зразки, із зазначенням класів і підкласів, до яких вони належать; пояснювальні примітки. 

Міжнародна класифікацію промислових зразків, має «виключно адміністративний характер» і не обмежує країни-учасниці Угоди «щодо сутності та охорони, що її надають промисловому зразку, по класифікованому певним способом (ст. 2(1). Локарнська угода вимагає, щоб відомства промислової власності кожної з країн-учасниць Угоди «в офіційних документах стосовно депонування чи реєстрації промислових зразків, а в разі їх офіційної публікації, у відповідних публікаціях, зазначали номери класів і підкласів Локарнської класифікації, до яких належать вироби, з використаними в них промисловими зразками» (ст. 2(3).

З метою  прийняття єдиної системи класифікації патентів, авторських свідоцтв, корисних моделей і свідоцтв про корисність, відповідає загальним інтересам і є доречним для встановлення більш тісного міжнародного співробітництва у сфері промислової власності та сприяння гармонізації національного законодавства в цій сфері,24 березня 1971 р.Страсбурзькою Угодою про міжнародну патентну класифікацію, була створена  Міжнародна патентна класифікація [5]. МПК є засобом для однакового в міжнародному масштабі класифікування патентних документів. Основним призначенням МПК є полегшення пошуку аналогічних технічних рішень. У зв’язку з цим МПК розроблена і повинна використовуватися таким чином, щоб однакові технічні рішення класифікувалися однаково, і, отже, могли бути знайдені в одному і тому ж місці системи класифікації. Опублікованим патентам усіх країн-учасниць, а також патентним документам більшості інших країн, надається принаймні один класифікаційний номер, що вказує на предмет, якого стосується винахід. Патентному документу можуть надаватися і додаткові класифікаційні та індексаційні номери з метою уточнити його зміст та спростити наступний пошук.

МПК охоплює всі галузі знань, об’єкти яких можуть підлягати захисту охоронними документами. Повний індекс МПК містить такі складові: розділ – клас – підклас – групу – підгрупу. Приєднання України до зазначених вище міжнародних угод надало змогу нашій країні не лише використовувати міжнародні класифікатори  в  роботі,  але  й  брати участь  в   їх  удосконаленні,  зокрема, через діяльність у складі  Комітетів  експертів  відповідних  Союзів.  З цією метою на офіційному веб-порталі  ДСІВ  розміщені  інформаційні  ресурси  МКП. Наказом  Державної служби інтелектуальної  власності  України  № 523-н  від від 18  грудня 2014 р. [6], з метою державної охорони інтелектуальної  власності  та у  зв’язку із запровадженням з 1 січня 2015 року Всесвітньою організацією інтелектуальної власності версії 2015 року 10-ї редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків  (МКТП (10-2015) та з метою забезпечення застосування МКТП (10-2015), вказані класифікації  запроваджені і розміщені на офіційному веб-порталі  ДСІВ.

Наведена міжнародна та вітчизняна система класифікації об’єктів промислової власності, свідчить про ступінь впливу держави та її роль у впорядкуванні та контролі  у цій сфері.  У той же час, виникнення прав на об’єкти промислової власності закон пов’язує  з необхідністю  дотримання певних правил.  Мова йде про кваліфікуючі ознаки  здійснення державою процедур, які необхідні  для отримання особою  охоронних документів на об’єкти промислової власності.




Література:

1. Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності//[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://sips.gov.ua/ua/industrial_ownness.html

2. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р., переглянута в Стокгольмі 14 липня 1967 р. і в Женеві 13 травня 1977 р. і змінена 28 вересня 1979 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http:// search. ligazakon. ua/l_ doc2. nsf/link1/ MU58001U.html

3.Віденська Угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків від 12 червня 1973 року//[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://docs.dtkt.ua/ua/doc/1014.5850.0

4. Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків від8 жовтня 1968 року//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// search. ligazakon. ua/l_doc2. nsf/link1/MU68012.html

5. Страсбурзька Угода про міжнародну патентну класифікацію від 24 березня 1971 року//[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://search. ligazakon.ua/l_ doc2. nsf/link1/MU71026.html

6. Про запровадження версії 2015 року 10-ї редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків у перекладі українською мовою:наказ  Державної служби інтелектуальної  власності  України  № 523-н  від 18 грудня 2014 року//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sips. gov. ua/ua/international_classifications.html.


______________________________

Науковий керівник: Cвітличний Олександр Петрович, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного та господарського права НУБіП України




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота