ПРОБЛЕМИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

23.05.2016 13:22

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Дикань Дарина Ігорівна, студентка ІІ курсу Полтавського юридичного коледжу НЮУ ім. Ярослава Мудрого


В сучасних умовах, коли присутні кризові явища практично в усіх сферах життя України, значну роль серед антикризових заходів слід приділити формуванню ефективної державної кадрової політики. Адже, нині українське суспільство характеризується розривом між існуючою моделлю розвитку людського потенціалу держави та потребами ринкової економіки і демократичного суспільства.

Питання кадрової політики в цілому аналізуються в працях таких учених, як: В.Б. Авер'янов, Г. В. Атаманчук, О.О.Воронько, С.Д. Дубенко, В.М. Князєв, В.І. Луговий, Н.Р. Нижник, С.М. Серьогін, В.В. Цвєтко, Г.В. Щокіна та ін.

Під державною кадровою політикою розуміють державну стратегію, що виражає волю народу, політичний курс роботи з кадрами на загальнодержавному рівні, стратегію формування, розвитку та раціонального використання кадрів, всіх людських ресурсів держави. Вона формується і здійснюється на науково-теоретичній основі, постійному аналізі практичної діяльності [1, с. 144]. У вузькому значенні слова кадрова політика – це набір конкретних правил, положень та обмежень у взаємовідносинах людей та організації [3, с. 30].

На превеликий жаль, останнім часом можемо спостерігати, що в Україні існують проблеми у сфері кадрової політики, які потребують невідкладного вирішенні, зокрема такі як:

1) невідповідність державної кадрової політики вимогам трансформаційних процесів у державі. Пояснюється це тим, що частина наявного кадрового корпусу державного управління, а також місцевого самоврядування не готова працювати в умовах сьогодення та на перспективу.

2)недостатня кваліфікація персоналу кадрових служб, що веде до неефективності та неузгодженості підходів у кадровому менеджменті на всіх рівнях.

3) недосконалість законодавчої бази, яка в свою чергу не надає процесам управління персоналом правової обґрунтованості, врегульованості та захищеності, не враховує європейські стандарти в кадровій сфері.

4) відсутність підготовки персоналу відповідно до потреб суспільства, яке передбачає кваліфіковане здійснення прогнозування, планування та постійне оцінювання ситуації з персоналом у країні.

Кадрова політика не може формуватися довільно, оскільки вона відображає головні сторони суспільних відносин і носить об’єктивно обумовлений характер. Кадрова політика відіграє важливу роль у розвитку цивілізованого суспільства, окремої організації [2, с. 296].

Для покращення кадрової політики в Україні потрібно:

1) формувати ефективну кадрову систему, що включає сукупність кадрових інститутів та організаційних структур, які здійснюють цілісне управління кадровими процесами, з метою досягнення визначених пріоритетів розвитку суспільства, яка враховуватиме сучасний стан держави, і буде спрямована на майбутнє.

2) поліпшити якість кадрового потенціалу, що зумовлена потребою у висококваліфікованих кадрах, ерудованих, компетентних управлінцях здатних до відповідального прийняття управлінських рішень. Однак покращення, відтворювання та оновлення кадрів повинно здійснюватись виключно шляхом поступової трансформації знань від кваліфікованих професіоналів до здібної освіченої молоді. Саме такий підхід до кадрової політики забезпечить збереження інтелектуального потенціалу суспільства.

3) здійснювати правильний добір й розміщення кадрів, їх просування і по горизонталі, і по вертикалі, у формуванні резерву кадрів, у створенні ділової та об’єктивної системи атестації, у стабілізації й підтримці на гідному рівні морально-психологічного клімату.

4) розробити нормативно-правові акти, що будуть врегульовувати відносини та враховувати європейські стандарти в кадровій сфері.

На нашу думку, кадрова політика України повинна бути спрямована на використання в державних органах влади виключно вітчизняних кадрів. Запрошення іноземних фахівців може розглядатися тільки як тим часовий захід. створення належних мотиваційних механізмів потягу у громадян до знань та наукових досягнень, самовдосконалення та саморозвитку.

Отже, державна кадрова політика є складним, комплексним явищем, що передбачає освіту, політику зайнятості, оплату праці, трудових відносин та добробуту. Успішний розвиток України прямо залежить від кадрової політики в державі. Ключовими чинниками успіху в формуванні кадрового потенціалу держави є людський капітал, а саме компетентні, критично мислячі, активні, відповідальні особистості. Сучасними символами кадрової політики України є патріотизм, чесність, антикорупційність. Недоліки полягають у надмірній заполітизованості і, можливо, радикалізмі.




Список використаних джерел:

1. Воронько О. Кадрова політика–універсальний важіль державного будівництва// Вісник УАДУ. – 2004. – № 2. – c. 141-152.

2. Кибанов А.Я., Дуракова И.Б. Управление персоналом организации: отбор и оценка при найме, аттестация: Учеб. пособие для студ. вузов. – 2-е узд., перераб. и доп. /А.Я. Кибанов, И.Б. Дуракова. – М.: Изд-во «Экзамен», 2005. – 416 с.

3. Комиссарова Т.А. Управление человеческими ресурсами: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2002. – 312 с.


____________________

Науковий керівник: Дубович Олеся Валеріївна, кандидат юридичних наук, викладач Полтавського юридичного коледжу НЮУ ім. Ярослава Мудрого




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота