КОРПОРАТИВНА СОЦIАЛЬНА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ НА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПIДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КОРПОРАТИВНА СОЦIАЛЬНА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ НА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПIДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

28.06.2016 12:53

[Section 2. Management]

Author: Головата Ольга Вадимівна, бакалавр з менеджменту, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"


У зв’язку з обранням європейського вектору розвитку соцiально-економiчної системи України все бiльшої актуальностi набуває впровадження корпоративної соцiальної вiдповiдальностi (КСВ) на українських пiдприємствах рiзних галузей промисловостi. 

Досвiд iноземних компанiй у застосуваннi КСВ свiдчить не лише про покращення власного iмiджу пiдприємств, а й  про отримання прибутку вiд зростання лояльностi споживачiв. Ця проблематика стала предметом дослiдження Walker Information i Council on Foundations у 2000 роцi, яка проаналiзувала вплив соцiальної активностi компанiй на репутацiю й показники основної дiяльностi. Їх дослiдження пiдтвердило гiпотезу, що соцiальнi чинники дiйсно впливають на показники основної дiяльностi компанiї. А ще встановило залежнiсть мiж соцiальною вiдповiдальнiстю, репутацiєю i вiдданiстю торговiй марцi [1]. Крiм того,  багато свiтових компанiй вважають, що лише тi пiдприємства, хто використовує етичнi пiдходи до суспiльства i до своїх працiвникiв можуть бути надiйними партнерами. 

Для того, щоб українськi фармацевтичнi компанiї могли гiдно конкурувати на свiтовому ринку, вони мають створити вiдповiднi умови для впровадження КСВ як невiд’ємної частини своєї дiяльностi. Адже використання КСВ може бути серйозним iнструментом, за допомогою якого пiдприємства пiдвищують власну конкурентоспроможнiсть. На жаль, в Українi прояви соцiальної активностi мають одиничний характер i не мають на метi формування репутацiї компанiї. Тiльки 10% вiтчизняних пiдприємств зi 100 найбiльших за обсягом чистого прибутку публiкують нефiнансовi звiти. Для порiвняння: з 250 найбiльших компанiй у розвинутих країнах такi звiти мають 80%, iз 2200 найбiльших компанiй у країнах, що розвиваються, – 45%. Сукупна частинка компанiй, якi здiйснюють соцiальну звiтнiсть в Українi, становить 11,4% ВВП (або 108,8 млрд грн) за сукупним доходом [2].

КСВ – це вiдповiдальнiсть компанiї за її вплив на суспiльство. Корпоративна соцiальна вiдповiдальнiсть фармацевтичного бiзнесу має декiлька невiд’ємних складових – вiдповiдальнiсть за здоров’я споживачiв, вiдповiдальнiсть перед спiвробiтниками та спiльнотами, вiдповiдальнiсть за власну поведiнку та вiдповiдальнiсть перед планетою. У теорiї управлiння КСВ iснує таке поняття як рiвнi КСВ. Зазвичай вони представляють собою поєднання вимог до фармацевтичних компанiй з боку стейкхолдерiв (зацiкавлених сторiн). 

Перший (базовий) рiвень має на метi дотримання вимог законодавства, нацiональних (бажано i мiжнародних) стандартiв, практик належного виробництва. Якщо перший рiвень втiлює у собi вимоги суспiльства, то другий i третiй – його очiкування. Другий рiвень реалiзовується через економiчнi, соцiальнi програми, програми спiвпрацi з бiзнес-партнерами, що спрямованi на зниження витрат, пiдвищення iнвестицiйної привабливостi, iнновацiйний розвиток пiдприємства, пiдвищення конкурентоспроможностi.  Тобто вiн орiєнтований на економiчну ефективнiсть. Третiй рiвень, на вiдмiну вiд другого, орiєнтується на неекономiчну ефективнiсть , тобто це реалiзацiя культурних, екологiчних та соцiальних програм, спрямованих на змiцнення iмiджу та корпоративної культури  компанiї. 

Доцiльно було б вказати напрями, якi вдосконалили б КСВ українських пiдприємств сьогоднi. Це – орiєнтацiя на довгостроковий розвиток, а не на короткострокову прибутковiсть; впровадження енергозберiгаючих технологiй; встановлення мiцних партнерських вiдносин; добровiльне складання нефiнансової звiтностi; застосування заходiв з пiдвищення лояльностi спiвробiтникiв; меценатство; допомога незахищеним верствам населення тощо. 

Прикладами вiтчизняних фармацевтичних компанiй, якi впроваджують у себе принципи КСВ, є: ЗАТ «Дарниця» (пiдтримує i розвиває такий вид бойового мистецтва як джиу-джитсу, фiнансує освiтнi програми та iнновацiйнi проекти у сферi охорони здоров’я), ПАТ «Фармак» (спецпроект «Прийомнi онуки»), «Артерiум» (соцiальна iнiцiатива «За здоровий спосiб життя») та декiлька iнших.

Доцiльно було б назвати iноземнi фармацевтичнi компанiї, якi є зразком соцiальної поведiнки. Лiдером можна назвати компанiю «Санофi», яку було визнано найкращою в галузi за декiлькома категорiями, такими як «Стратегiя покращення доступу до лiкарських засобiв», «Внесок у розвиток системи охорони здоров’я», «Бiоетика», «Корпоративна соцiальна звiтнiсть» та «Взаємодiя зi стейкхолдерами». У 2015 роцi вдев’яте її дiяльнiсть у сферi корпоративної соцiальної вiдповiдальностi було вiдзначено в Iндексi сталого розвитку Доу-Джонса (Dow Jones Sustainability Index — DJSI), одного з найпрестижнiших серед iнвесторiв мiжнародного рейтингу сталого розвитку [3]. Усi мiжнароднi фармацевтичнi компанiї, представництва яких працюють в Українi, є визнаними у свiтi лiдерами у сферi корпоративної соцiальної вiдповiдальностi. Зокрема, компанiя Novartis названа найбiльш вiдповiдальною компанiєю 2011 роцi у фармацевтичному секторi за версiєю видання Fortune. Компанiя Novo Nordisk є лiдером з пiдготовки КСВ-звiтiв. Bayer, Sanofi та GlaxoSmithKline були включенi до Iндексу сталого розвитку Доу Джонса за 2011 рiк. 

Отже, впровадження КСВ на фармацевтичних пiдприємствах дасть змогу пiдвищити як економiчнi (покращити фiнансовi показники, пiдвищити результативнiсть менеджменту), так i соцiальнi (встановити мiцнiшi партнерськi вiдносини, пiдвищити рiвень лояльностi споживачiв, iнвесторiв, сприяти екологiзацiї навколишнього середовища) результати дiяльностi.




Література:

1.Measuring the Value of Corporate Citizenship // Council on Foundations, Inc.  Washington, DC, 2008. – p. 13-20 с.

2.Нефiнансова звiтнiсть: iнструмент соцiально вiдповiдального бiзнесу. – К. : ФОП, 2010. – 82 с

3. Газета «Аптека» [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.apteka.ua/article/345738

_______________________

Науковий керівник: Голюк Вікторія Ярославівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота