ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК В УКРАЇНІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК В УКРАЇНІ

01.11.2016 17:48

[Section 7. Tax system. Budget system]

Author: Костенчук Дарина Володимирівна, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету


У сучасних непростих економічних умовах зусилля держави, бізнесу, суспільства визначальною метою є обґрунтоване зниження податкового навантаження через мобілізацію нових видів податку, серед яких особливе місце займає екологічний податок. Екологічний податок став своєрідним вирішенням проблеми розвитку «зеленої економіки», визнаної пріоритетною для суспільства в умовах теперішньої критичної техногенно ‒ кліматичної ситуації. Загалом, екологічна політика має пріоритет в усіх спрямуваннях розвитку суспільства та економіки, що спонукає по ‒ новому врегулювати співвідношення інструментів податкової системи.

Питання екологічного оподаткування досліджено у роботах М. Т. Бець, Б. О. Горлицького, Б. М. Данилишина, Л. Г. Мельника, О. Т. Левандівського,  Г. М. Пишкіної, В. Я. Шевчука та ін. Серед зарубіжних авторів особливу увагу цій проблемі приділили Пол Екінс, Хелен Девені, Метью Паркес, Вільям К. Джагер, Марк Шофелд.

Метою даного дослідження є визначення основних аспектів справляння екологічного податку в Україні.

Екологічний податок – загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів і з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров’я громадян [1, с. 46].

Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, що виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України та в межах її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони здійснюються: 

‒ викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; 

‒ скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водні об'єкти; 

‒ розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; 

‒ утворення радіоактивних відходів (включаючи вже нагромаджені); 

‒ тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлених особливими умовами ліцензії термін [2].

Особливої уваги потребує положення Податкового кодексу щодо необхідності самостійного обчислення сум такого обов’язкового платежу платниками податку та податковими агентами щокварталу (крім здійснення викидів в атмосферу пересувними джерелами забруднення). Істотного спрощення також зазнали формули для розрахунку найбільш поширених видів екологічних податків, а саме: за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за розміщення відходів, за утворення радіоактивних відходів, за тимчасове зберігання радіоактивних відходів виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк. Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

У  разі  якщо  під  час  провадження  господарської  діяльності  платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини [3, с. 170].

Бухгалтерський облік екологічного податку ведуть на балансовому рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», який призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються у дохід бюджету.

За кредитом рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом ‒ належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо [4].

Таким чином, результати аналізу положень Податкового кодексу свідчать про позитивні зміни у частині оподаткування підприємств, які наносять шкоду навколишньому середовищу. Поряд з цим, орієнтація державної екологічної політики на застосування екологічно чистих та безпечних для життєдіяльності людей технологій потребує доповнення його положень у частині введення пільг за реалізацію заходів із збереження навколишнього середовища, запровадження додаткових видів екологічних податків, застосування ресурсозберігаючих технологій. Це дозволить покращити екологічний стан в країні та максимально обмежити вплив несприятливих виробничих чинників на довкілля та населення.




Література:

1. Занько Б. М. Бухгалтерський облік як джерело інформації для обчислення екологічного податку / Б. М. Занько // Збалансоване природокористування. - 2016. - № 4. - С. 45-49.

2. Податковий  кодекс  України: затверджений ВРУ від  02.12.2010 р. № 2755-VI. ‒ [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua

3. Безверхий К. В. Екологічний податок з побічної продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств у вигляді добрив / К. В. Безверхий // Фінанси, облік і аудит. - 2014. - Вип. 2. - С. 161-174.

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затверджений наказом  МФУ від 09.12.2011р. № 1591. ‒ [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua 

_____________________


Науковий керівник: Дзюба Оксана Миколаївна, доцент, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету









Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота