МОДЕЛЮВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЙНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА ЩОДО МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

МОДЕЛЮВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЙНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА ЩОДО МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ

18.11.2016 18:56

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Бодня Дмитро Андрійович, студент, Університет митної справи та фінансів; Поривай Артем Олександрович, студент, Університет митної справи та фінансів


Основним розділом поточного плану підприємства є його виробнича програма або план з виробництва продукції. За виробничою програмою визначається необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, що відповідає номенклатурі, асортименту і якістю вимогам плану продажів.

Найважливішим завданням виробничої програми підприємства є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, що випускають підприємства за оптимального використання усіх наявних у нього ресурсів та отримання максимального прибутку.

Задля вирішення цих завдань в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях мають дотримуватися такі основні вимоги [1]: чітке визначення потреби в продукції на ринку та обґрунтування обсягу її виробництва шляхом вивчення попиту споживачів; визначення натуральних і вартісних показників обсягу виробництва, та реалізація продукції; методичне обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, та насамперед виробничою потужністю.

Виробнича програма вирішує завдання щодо введення в дію нових виробничих потужностей, чисельність виробничого та невиробничого персоналу, потребу виробництва в матеріально-сировинних ресурсах. Запровадження виробничої програми повинно насамперед формуватися з урахуванням ресурсів підприємства і досягнення найкращих результатів, тобто бути оптимальною.

Оптимальна виробнича програма – це така виробнича програма, що буде повністю відповідати структурі ресурсів підприємства та забезпечить найкращі показники його діяльності за вибраними критеріями. Тому програма має включати певну номенклатуру продукції, її обсяги, числові значення критеріальних, техніко-економічних, соціальних та інших показників діяльності підприємства, а також обов’язково враховувати обмеження щодо матеріально-сировинних ресурсів, персоналу та виробничих потужностей [1].

Моделювання оптимізаційної виробничої програми проводиться з метою: планування, визначення та обґрунтування оптимальної структури номенклатури продукції; визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та відповідні техніко-економічні межі нарощування виробництва.

Проблеми, що виникають при впровадженні виробничої програми можуть бути вирішенні за допомогою таких економіко-математичних методів [2]: симплекс-методу лінійного програмування, при якому вибирається критерій оптимізації та його математична форма – цільова функція. Цільовою функцією може виступати: максимальний обсяг виробництва, максимальний прибуток, завантаження устаткування тощо. При цьому в моделі мають прийматися такі обмеження: повне завантаження кожної групи устаткування, трудомісткість програми, витрати матеріальних ресурсів; метод «гілок і обмежень», що являє собою спрямований перебір із відсіюванням неефективних розробок плану тощо.

Як зазначає О.І. Орлов, ще в 1939 році лауреат Нобелівської премії академік Л.В. Канторович запропонував вирішення проблеми вибору оптимального плану з метою максимізації прибутку таку модель [1]:

 ,

де ci – прибуток від реалізації продукції,

xi – кількість і-ї продукції.

У модель вводять обмеження щодо ресурсів, фонду часу роботи устаткування, щодо обсягів виробництва конкретних виробів. Із погляду математичної постановки завдання вона не має сумнівів. Однак, некоректним є використання в моделі показника прибутку від реалізації її продукції, і автор пропонує для моделі оптимізації асортименту використання маржинального прибутку. За такого підходу прибуток дорівнюватиме:

 ,

де Mi – маржинальний прибуток i-го виробу,

Xi – кількість і-х виробів в оптимальній програмі,

Bпост – сума постійних витрат,

n – кількість номенклатурних позицій.

Отже, в сучасних умовах на підприємстві важливу роль відіграє виробнича програма. Для досягнення високих результатів потрібно здійснювати планування виробничої програми. Можна підкреслити, що виробнича програма з реалізації продукції є важливим розділом поточного плану підприємства і визначає потрібний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурі, асортименту і якісті до вимог плану продаж. Виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й отримання найкращих результатів, тобто бути оптимальною.




Література:

1. Масленіков О.Ю., Савуляк С.І. Оптимізація виробничої програми підприємства / О.Ю. Масленіков, С.І. Савуляк // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип.20.2.

2. Литвяк Є.Ю., Гутков П.О., Полозова Т.В. Інноваційні дослідження методики оптимізації виробничої програми підприємства / Є.Ю. Литвяк, П.О.Гутков, Т.В. Полозова // Науковий вісник НТУ «ХПІ»

___________________________

Науковий керівник: Фоміних Валентина Іванівна, старший викладач кафедри фінансів суб’єктів господарювання та страхування, Університет митної справи та фінансів



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота