СУЧАСНИЙ СТАН НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ДАНИХ ТА ЙОГО АДАПТАЦІЯ ДО НОРМ І СТАНДАРТІВ ПРАВА ЄС - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНИЙ СТАН НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ДАНИХ ТА ЙОГО АДАПТАЦІЯ ДО НОРМ І СТАНДАРТІВ ПРАВА ЄС

22.11.2016 12:42

[Section 8. Intellectual property and its protection. Informational law]

Author: Жаб'як Андріана Андріївна, студентка Навчально-наукового юридичного інституту Національного авіаційного університету


Особливо актуальним питанням сьогодення є проблема захисту інформації та інформаційного простору. Дана проблема розглядають на найвищому рівні не тільки в рамках однієї країни, але і на самітах глобальних співтовариств та організацій, таких як Організація Північноатлантичного договору, Європейський Союз, Велика вісімка тощо, адже від цього залежить безпека держав,  їх військові, економічні, соціальні та людські ресурси.

Захист персональних даних трактується в європейській правовій традиції як одна з неодмінних підстав забезпечення фундаментального права людини на недоторканість її особистого життя, яке в свою чергу, є основоположним для сучасної демократії з її приматом поваги до прав та гідності людини. Нині ця точка зору є загальновизнаною у світі: недоторканість приватного життя, в тому числі особистої інформації людини, як одне з її основних прав закріплене в найважливіших міжнародних актах сучасності, а також в абсолютній більшості національних законодавств світу. 

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована [2]. Це визначення майже тотожне визначенню, поданому в Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних [1] і Директиві 95/46/ЄС: «…будь-яка інформація, що стосується встановленої фізичної особи чи фізичної особи, яку можна встановити...». Як бачимо, визначення надзвичайно широке. Воно не є конкретним і бути таким не може. За 30 років з часу підписання 28 січня 1981 року Конвенції багато чого змінилося. Те, що не було персональними даними, стало ними завдяки стрімкому розвитку інформаційних технологій.

Величезний обсяг персональних даних щоденно циркулює між підприємницькими організаціями, державними установами та фізичними особами. Оскільки неузгодженості між законодавствами різних кран щодо обміну інформацією можуть спричинити втрату або неналежне використання отриманих персональних даних, на рівні ЄС були впроваджені загальні норми щодо використання та захисту персональних даних, а у випадку порушення відповідних прав особа може звернутися до відповідних органів за захистом своїх інтересів в контексті використання її персональних даних [3].

У листопаді 2011 р. відбулись експертні місії в Україну Європейської Комісії та Євроюсту з метою обстеження поточного функціонування уповноваженого органу України з питань захисту персональних даних (ДСЗПД). За результатами експертних місій було надано звіти, в яких серед основних питань, які потребують подальшого вирішення, стали внесення змін до Закону України «Про захист персональних даних» на основі рекомендацій європейських експертів; та забезпечення незалежності уповноваженого органу України з питань захисту персональних даних.

Так, Верховною Радою України був прийнятий Закон України від 20.11.2012 р. № 5491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про захист персональних даних», який набрав чинності 20.12.2012 р. Окрім цього, Верховною Радою України 3 липня 2013 року був прийнятий Закон України №383-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних», який набрав чинності  1 січня 2014 року. 

В рамках оцінки стану імплементації Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України [3] у вересні 2013 р. відбулась Оціночна місія ЄС в Україну з метою оцінки прогресу в імплементації першої (законодавчої) фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму. За наявними результатами цієї місії зауважень щодо розвитку законодавчої та інституційної системи захисту персональних даних в Україні європейськими експертами висловлено не було. 

Крім того, 13 травня 2014 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до законів України, пов'язаних з діяльністю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних».

Проте, якщо на рівні державних органів та експертних кіл ситуація у сфері захисту персональних даних є досить задовільною, пересічні українці поки що демонструють байдужість до цих нових для них правових практик і недостатній рівень розуміння сутності персональних даних і значення їх захисту в сучасному світі, надто ж – в мережі Інтернет.

Подальше приведення у відповідність сучасних вітчизняних правових норм про захист даних європейським стандартам повинне здійснюватися  за умов активної участь апарату Уповноваженого з прав людини у заходах європейського масштабу щодо обговорення досягнень та напрямків удосконалення існуючого законодавства; врахування майбутнього досвіду європейських країн щодо врегулювання відносин, пов’язаних з кіберпростором. 

Таким чином, створення єдиних для України та ЄС нормативно-правових «правил гри» у галузі захисту персональних даних дозволить застосувати прогресивний європейський досвід у вирішенні зазначених проблем, а також сприятиме повноцінному розгортанню обмінів, контактів та співробітництва у політичній, бізнесово-фінансовій і багатьох інших сферах.




Література:

1. Конвенція про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних – [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_326

2. Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 р. № 2297-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2010. - № 34. - Ст. 481.

3. Commission proposes a comprehensive reform of the data protection rules [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://ec.europa.eu/justice/newsroo

___________________________

Науковий керівник: Козирєва Валентина Петрівна, кандидат юридичних наук, доцент, Навчально-науковий юридичний інститут Національного авіаційного університету



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота