РОЗВИТОК ТОВ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» У КОНТЕКСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

РОЗВИТОК ТОВ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ» У КОНТЕКСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

18.01.2017 14:25

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Нестерова Ксенія Юріївна, студентка юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ


В умовах ХХІ століття, століття глобалізації, знання стають «перепусткою в лідери» для країн, регіонів та організацій. Більшість провідних компаній світу звертають свою увагу на знання у пошуках нових конкурентних переваг. Змінюються фактори розвитку країн і регіонів в умовах фінансової кризи, все більшу увагу серед них набувають фактори інновацій і розповсюдження нових знань. Ринок знань поступово починає відігравати головну роль, випереджаючи розвиток ринку матеріальних товарів. Економіка знань все більше спрямовується на інноваційний процес, збереження знань в електронних системах та їх подальше використання, обмін знаннями, навчання персоналу, формування бренду та іміджу організації, яка може бути неоціненною своїм інтелектуальним капіталом [1].

Все більшу роль у процесі створення доданої вартості відіграють не матеріальні, а інформаційні та інтелектуальні ресурси. При цьому, якщо раніше така тенденція була характерна для підприємств, що працюють у високотехнологічних сферах (комп’ютерні технології, електроніка, комунікації), то сьогодні вона поширюється і на традиційні галузі (металургія, машинобудування, легка промисловість тощо). Підтвердженням цього є випереджаюче зростання ринкової вартості багатьох підприємств над балансовою оцінкою їх активів [2]. 

Розгляду питанню сутності, впливу, характеристики, засадам управління, ролі, значенню, проблематиці, еволюції, сутності та інших аспектів присвячена велика кількість праць таких науковців, як: Т.В. Бауліна, О.Г. Білоус, В.В. Вірченко, О.В. Глушко, Т.В. Гончарук, А.В. Єременко, Д.І. Звіргзде, О.М. Іванюта, С.Г. Клименко, Н.І. Климович, В.І. Клюєва, О.Л. Колумбет, В.В. Кривошей, І.Ю. Кучумова, Л.О. Лігоненко, А.Ю. Лизньова, В.М. Марченко, Г.П. Пасемко, В.І. Пожуєв, О.Я. Сцібан, О.О. Чуприна, К.Ю. Ягельська, І.Й. Яремко та інші. 

Всі вище наведені науковці розглядали теоретичні аспекти інтелектуальної власності, проте розгляд загальних питань такої власності на прикладі конкретного об’єкту — «Днепропресс Сталь», який своїм прикладом, демонструє надзвичайний рівень розвитку, робить дану роботу актуальною та вирізненою з-поміж інших.

Ефективність управління інтелектуальним капіталом залежить від узгодженості цілей управління та отриманого результату, правильно визначених потреб зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства, ресурсного акценту в процесі розподілу інвестиційного ресурсу, відповідності між напрямами виробничого споживання капіталу і ресурсними можливостями підприємства та імперативної ув’язки  між напрямами управління і створенням доданої вартості [2]. 

Інтелектуальний капітал часто називають «непомітним активом». У цьому визначенні подана вся його нематеріальна природа. Дійсно, знання і творчі здібності людини неможливо фізично відчувати, імідж корпорації і моральні цінності сприймаються у форматі конкурентоспроможності фірми чи корпорації. Інтелектуальний капітал має багато спільного з фізичним капіталом, так як обидва види капіталів виникають у результаті вкладень ресурсів (грошей, матеріальних засобів, знань, кваліфікації) у виробництво товарів та послуг, які приносять керівнику прибуток; являються ресурсом не тільки таким, що зберігається, а й таким, що поповнюється. Обидва види капіталів включаються в кругообіг вартості, в якому грошова форма є відправною і кінцевою формами просування фірми чи організації вперед. Обидва види капіталів піддаються моральному зносу (причому інтелектуальний капітал навіть у більшій мірі - обесцінюється і програмне забезпечення, і будь-яке знання), потребують «ремонту»» і затрат на своє утримання [1].

Згідно з Т.А. Стюартом процес управління інтелектуальним капіталом складається з чотирьох основних етапів.

На першому етапі здійснюється ідентифікація і оцінка ролі знань в організації, як засобу, процесу і результату дій. 

Другий етап процесу управління інтелектуальним капіталом полягає у підпорядкуванні нинішніх доходів активам знань, які їх виробили. 

Наступним етапом є розроблення стратегії в сфері інвестування і використання інтелектуальних активів організації. 

Останній етап процесу управління інтелектуальним капіталом прямує до поліпшення ефективності працівників знань [3].

Керівництвом підприємства «Днепропресс Сталь» була поставлена стратегічна мета, яка потребувала значного внеску інтелектуального капіталу та стимулювалася винагородою інвестиційних коштів власників: розробка технічного відливу інструменту та нержавіючої сталі у ливарному цеху для становлення конкурентоспроможності на європейському ринку. 

Після ряду процесів, які проходили на всіх етапах управління інтелектуальним капіталом (розробки, захисту технологій, досягненні результатів) підприємство вже не було на рівні неконкурентних, схожих за специфікою виробництва організацій, а було могутнім прикладом для підприємств України та діловим партнером для Європейського Союзу. Завдяки інтелектуальному капіталу ряду спеціалістів підприємство, на сьогоднішній день розвивається і є конкурентоспроможним на світовому ринку.

Таким чином, саме завдяки інтелектуальному капіталу підприємство, яке було приречене на банкрутство у зв’язку з економічною, політичною та соціальною кризою, нестабільністю економіки, еміграцією кваліфікованих кадрів, завищеною вартістю енергоресурсів, внутрішньою та зовнішньою корупцією, було не тільки врятовано, а й процвітає.

Ще одним яскравим доказом, де «інтелектуальний капітал» став чинником еволюції, збільшення продуктивності, якості та технічним вимогам продукції стало виготовлення на підприємстві «Днепропресс Сталь» преса зусиллям 4000 т, аналога якого а ні в Україні, а ні в Європі не існує (найближче схоже устаткування знаходиться в Російській Федерації та Індії).

Процедура використання інтелектуального капіталу, яка передбачає забезпечення економічної стійкості підприємства, умовно поділяється на декілька етапів. До початкової стадії доцільно зарахувати обґрунтування потреби в інноваційному вирішенні реального економічного дисбалансу в функціонуванні господарської одиниці. Результатом другого етапу використання інтелектуального капіталу є визначення доцільності чи недоцільності реалізації інноваційного проекту. У випадку негативного вирішення питання відбувається пошук альтернатив забезпечення необхідної інноваційної потреби підприємства. Якщо використання інноваційного продукту економічно вигідне, то активізується процес науково-дослідної чи іншої роботи, необхідної,  щоб забезпечити підприємство об’єктом інтелектуальної власності. Після цього виконують всі необхідні процедури для надання об’єкту інтелектуального капіталу прав об’єкта інтелектуальної власності. В результаті виконання всіх юридичних процедур у сфері інтелектуальної власності підприємницька структура отримає юридичне право володіти, користуватися та розпоряджатися об’єктом інтелектуальної власності [4].

Прикладом цього на досліджуваному підприємстві є купівля ТОВ «Днепропресс Сталь»  пресу з підприємства «Днепропресс», який був напівфабрикатом, не завершеним, з ручним управлінням. Для подальшої роботи даного устаткування необхідний був інноваційний процес, розробка якого була покладена на відділ головного інженера, що було доцільним і необхідним. Інтелектуальна праця і як наслідок, накопичений інтелектуальний капітал інженерів модернізували прес до вимог сьогоденних стандартів промислового обладнання. І навпаки, пропозиція та проект про створення ремонтно-механічного цеху, переозброєння підприємства були відхилені Технічною радою у зв’язку з недоцільністю впровадження таких нововведень у даний час, що призвело до необхідності пошуку альтернатив забезпечення необхідної інноваційної потреби підприємства.

На підставі виконаного дослідження можна зробити висновок, що в Україні спостерігаються нові, модерні процеси, які спрямовані на збільшення додаткової вартості завдяки інтелектуальному капіталу, який розглядається з позиції авансованої інтелектуальної вартості. 

Бурхливий розвиток технічного прогресу привів до того, що конкурентоспроможність підприємства визначається досвідом роботи, інтелектуальними здібностями та результатом інтелектуальної праці працівників шляхом інвестування нематеріальних ресурсів та енергії у розвиток підприємства. 

Дія інтелектуального капіталу добре систематизується  за допомогою конкретних результатів. В даній роботі такими прикладами підтверджується діяльність ТОВ «Днепропресс Сталь». Саме приклад даного підприємства якнайширше розкриває процес його становлення та розвитку під впливом інтелектуального капіталу. Хоча  існування цієї виробничої організації, під впливом несприятливих процесів в економіці ставилося «під питання» ще декілька років назад, на сьогоднішній день це конкурентоспроможний суб’єкт господарювання.

Отже, саме інтелектуальному капіталу відведена керівна та спрямовуюча роль в процесі відновлення промисловості України та становлення і розвиток нових підприємств, що надасть конкурентоспроможні властивості не тільки на вітчизняному, а й на міжнародному ринку.




Автор висловлює подяку головному механіку ТОВ «ДнепропрессСталь» Нестерову Юрію Володимировичу за допомогу при підготовці та сприянні проведенню дослідження.




Література:

1. Пожуєв В. І. Інтелектуальний капітал як стратегічний потенціал організації / В. І. Пожуєв // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2009. - Вип. 37. - С. 4-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2009_37_3;

2. Управління продуктивністю інтелектуального капіталу персоналу на підприємствах машинобудування: моногр./ А.Ю. Лизньова. — Дніпропетровськ: Середняк Т.К., 2013. – 186 с;

3. Пасемко Г. П. Інтелектуальний капітал та інтелектуальний продукт: економічна природа та сутність / Г. П. Пасемко, Г. Є. Бєсєдіна // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Сер. : Економічні науки. - 2014. - № 5. - С. 42-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_ekon_2014_5_8;

4. Яремко І. Й. Інтелектуальний капітал як чинник забезпечення економічної стійкості машинобудівного підприємства / І. Й. Яремко, О. В. Глушко // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2014. - № 794. - С. 109-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPM_2014_794_17.  

___________________________


Науковий керівник: Калініченко Зоя Дмитрівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота