ПОДАТКОВА РЕФОРМА В УКРАЇНИ У 2017 РОЦІ: КЛЮЧОВІ ЗМІНИ І НЕДОЛІКИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПОДАТКОВА РЕФОРМА В УКРАЇНИ У 2017 РОЦІ: КЛЮЧОВІ ЗМІНИ І НЕДОЛІКИ

28.04.2017 15:55

[Section 5. Administrative law. Administrative judicial law. Customs and tax law. Municipal law]

Author: Шинкарчук Анастасія Ярославівна, студентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків


На сьогодні в Україні склалася досить складна соціально-економічна ситуація, яка змушує законодавця і уряд не тільки шукати нові шляхи подолання постійно зростаючого дефіциту бюджету нашої держави, а й забезпечити стале економічне зростання та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, що вбачається можливим через проведення податкової реформи в Україні.

Так, 21 грудня 2016 року Верховною Радою України (далі — ВРУ) був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі — ПК України) щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII (далі — Закон), який спрямований на покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи, підвищення прозорості та якості адміністрування податків, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, усунення неузгодженостей.

Законом вносяться комплексні зміни до всіх розділів ПК України, спрямовані на удосконалення загальних положень щодо адміністрування податків та зборів, зокрема: податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, акцизного податку, рентної плати та податку на майно, спеціальних податкових режимів; ліквідацію податкової міліції тощо. З урахуванням великого обсягу змін до ПК України, зупинимося лише на ключових змінах, які були внесені, та недоліках, які, на жаль, все ще залишаються у законодавстві нашої держави.

Серед найбільш прогресивних позитивних моментів Закону можна відзначити механізми, які спрямовані на обмеження можливостей фіскальних органів та створення передумов для посилення сервісної функції Державної фіскальної служби України (далі — ДФС України). Зокрема, податкові інспекції на місцях будуть позбавлені права проводити документальні та фактичні перевірки. Їм залишені функції надання адміністративних послуг, реєстрації та обліку, та проведення камеральних перевірок.

Зокрема, Закон передбачає законодавче закріплення функціональних можливостей електронного кабінету платника податків. З наступного року практично весь документообіг між платниками податків та фіскальними органами планується перевести у електронний формат. Це повинно зменшити корупційні впливи, полегшити та прискорити документообіг.

Суттєвих змін зазнав і підхід до надання податкових консультацій. Зокрема, буде підвищена їх публічність шляхом реєстрації консультацій, наданих у письмовій формі, у новоствореному Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Закон також передбачає передачу права надання узагальнених податкових консультацій з питань застосування податкового законодавства Міністерству фінансів України (далі — Мінфін) 

У Законі також йдеться про ліквідацію Податкової міліції та створення Фінансової поліції з підпорядкуванням її Мінфіну. Але у розділі II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону міститься норма, в якій зазначено, що це положення набирає чинності лише після ухвалення спеціального акту про фінансову поліцію. Отже, наразі Податкова міліція продовжує свою роботу і виконання обов’язків до прийняття закону про її спадкоємниці — Фінансової поліції, який 16 січня 2017 року вже переданий Мінфіном на розгляд Кабінету Міністрів України (далі — КМУ), а 22 лютого 2017 року був презентований профільному комітету ВРУ.

Крім того, суттєві прогресивні зміни передбачені в розділі адміністрування ПДВ: 1) створено нові механізми для виявлення схем, що використовуються для перепродажу податкового кредиту з метою ухилення від сплати ПДВ та оптимізації інших податків; 2) ліквідація двох паралельних реєстрів заяв на відшкодування ПДВ, які порушували принцип рівності платників податків і створювали корупційні можливості для податківців, та створення єдиного реєстру таких заяв; 3) коригування некоректної формули, яка міститься у чинному ПК України, в частині електронного адміністрування ПДВ; 4) вдосконалення процедури реєстрації податкових накладних, що мінімізує відтік оборотних коштів підприємств; 5) захист податкового кредиту; 6) запровадження механізму коригування технічних помилок платників податків у податкових накладних.

Також перехідними положеннями передбачене розроблення та внесення КМУ до 1 липня 2017 року до ВРУ закону  щодо запровадження податку на виведений капітал, який, за рішенням Національної ради реформ, повинен замінити чинний податок на прибуток вже з 1 січня 2018 року. Робота в цьому напрямку вже розпочалася. Так, 14 березня 2017 року відбулося перше засідання робочої групи під головуванням Міністра фінансів О. Данилюка. 

Певні позитивні зміни відбулися і у пп. 78.1.1 ст. 78 ПК України, з якої прибрали положення про те, що документальна позапланова перевірка може здійснюватися лише за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, що відповідає чинній редакції КПК України із змінами внесеними у зв’язку з прийняттям Закону України «Про прокуратуру». 

Але не можна не відмітити й певні недоліки даного Закону. Зокрема, за ініціативою голови податкового комітету ВРУ Ніни Южаніної, в останній момент народні депутати вилучили із законопроекту норму про передачу ведення баз даних від ДФС України до Мінфіну через «технічну неможливість» такої передачі, замінивши її нормою про забезпечення проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів ДФС України, визначення порядку контролю. Необхідність такої норми пояснюється конфліктом інтересів ДФС України, яка адмініструє податки й водночас може вносити інформацію до баз уручну, що призводить до корупційних ризиків. Зазначена норма в первинному вигляді повинна була дати можливість знизити такі ризики та розширити повноваження Мінфіну щодо адміністрування баз даних.

Серед неоднозначних норм, які були внесені Законом, можна виокремити, зокрема, введення нової процедури зупинення реєстрації у ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування) на підставі даних автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризику. З одного боку, зазначена норма спрямована на захист сумлінних платників податку та на запобігання податковим зловживанням. З іншого боку, існує ризик того, що внаслідок недосконалості критеріїв або ж несанкціонованого втручання у систему будуть блокуватися податкові накладні сумлінних платників. Оскільки рішення про розблокування буде прийматися у ручному режимі, корупційні ризики зберігаються.

Іншою неоднозначною нормою є введення «податкових канікул» для малого бізнесу. На 2017 – 2021 роки вводиться нульова ставка податку на прибуток для новостворених платників податку, у яких річний дохід не перевищує 3 млн. грн. та розмір заробітної плати кожного з працівників є не нижчим за дві мінімальні зарплати. Існують також інші обмеження щодо застосування цієї пільги, які зазначені в Законі. На практиці лише деякі компанії зможуть ними скористатися через такі занадто жорсткі критерії. Навіть для тих платників податку, хто потенційно міг би отримати пільгу зі сплати податку на прибуток, економічний виграш від застосування цієї пільги може виявитися меншим за додаткові витрати, пов’язані з виконанням критеріїв відповідності. Майже ідентичні «податкові канікули» вже запроваджувалися в 2011 році під час набрання чинності Податковим кодексом, але не справили жодного позитивного впливу на стан малого бізнесу та інвестиційний клімат.

Таким чином, незважаючи на наведені недоліки та певні неоднозначні норми, які містить Закон, є підстави констатувати помірний прогрес в ході податково-бюджетної реформи. Але, разом з тим, у подальшій діяльності необхідно враховувати основні ризики, що стосуються пропонованих змін до законодавства, які лежать у площині забезпечення надійного функціонування електронних систем та баз даних, захисту від несанкціонованого втручання у їхню роботу та захисту конфіденційної інформації в цих системах.

Література

1. Податковий кодекс України: Закон України, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI [Електрон. ресурс] // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Законодавство України. — Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні: Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII[ Електрон. ресурс] // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1797-19

3. Антоненко Н.В. Податкова реформа 2017: що може змінитися для українців / Н.В. Антоненко, В.С. Хоменко // Економіка та управління на транспорті. — К.: НТУ, 2017. — Вип. 4 

4. Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків». Новації Податкового кодексу — 2017 [Електронний ресурс] / Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків» // Київ. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.appu.org.ua/opencms/export/sites/default/.content/files/Kodex/I-I-2017_15.02.2017.pdf.

_______________________

Науковий керівник: Овчаренко Анастасія Сергіївна, кандидат юридичних наук, асистент, Національнийо юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота