КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

13.05.2017 14:57

[Section 7. Tax system. Budget system]

Author: Доброскок Стефанія Сергіївна, здобувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»


Питаннями фінансової політики України досліджувалися у роботах таких науковців: Т. Боголіб, В. Гейця,  А. Даниленка, Т. Єфименко, Б. Кваснюка, В. Опаріна, В. Федосова, С. Юрія та ін.

Фінансова політика, як форма реалізації функцій фінансів спрямована на досягнення цілей держави з мінімальними витратами та достатньою ефективністю.

Формування методологічних засад фінансової політики пов’язано з урахуванням її структури, яка включає: вироблення концепцій з управління фінансами на перспективу; розробка програми дій з управління фінансами на найближче майбутнє; вироблення сукупності принципів і способів щодо реалізації обраної стратегії чи тактики фінансової політики.

Важливо відмітити, що фінансовий механізм реалізації фінансової політики є результатом еволюції ролі та значення функцій держави в суспільно-економічному розвитку. Залежно від параметрів економіки та інших сфер суспільства змінюються цілі й завдання фінансової політики, інструменти і важелі для їх досягнення з метою ефективного впливу на соціально-економічні процеси. Дослідження формування та реалізації фінансової політики в Україні свідчить про її багатоплановість. Водночас для її ефективної реалізації мав сформуватися комплекс умов, який втілює розвиток економічного середовища, позитивне усвідомлення та сприйняття її суб’єктами фінансових відносин, нагромадження позитивного досвіду ринкових перетворень. Проте в сучасних умовах фінансова політика носить переважно тактичний характер, підпорядковується поточним завданням, виконує функції перерозподілу та стабілізації, неповною мірою відповідає стратегічним орієнтирам соціально-економічного розвитку. З огляду на це основним завданням має стати активізація регуляторної функції фінансової політики, впровадження ефективних механізмів, формування стратегічного характеру цілеспрямованих рішень з метою забезпечення у системі державного регулювання єдності із соціально-економічною стратегією. Досягнення зазначеного функціонального зв’язку зумовлює єдність цілей фінансової політики з практичними регуляторними завданнями, що свідчить про більш високий ступінь розвитку системи державного регулювання [1].

Головними проблемами фінансової політики є проблеми забезпечення динаміки зростання, конкурентоспроможності економіки України, утвердження оновленої моделі фінансового розвитку. Саме такий шлях дозволить Україні зберегти і найефективніше використовувати наявний науково-технічний потенціал для здійснення структурних змін та зайняти належне місце у світовому просторі. Поглиблення курсу ринкових реформ на інноваційних засадах та їх прискорення, радикалізація системних перетворень можуть забезпечити прогресивний розвиток держави. 

Ефективне функціонування фінансової системи держави залежить від налагодженості фінансових відносин у суспільстві, а також від дієвості фінансового механізму, за допомогою якого реалізується фінансова політика держави. 

Зазначимо, що основу фінансової політики становить бюджетна політика, яка пов’язана насамперед із формуванням та виконанням бюджетів усіх рівнів. Економічна нестабільність і спад виробництва негативно впливають на формування доходів та фінансування видатків бюджету. Важливою проблемою залишається визначення оптимальних меж функціонування бюджетів усіх рівнів і забезпечення їх якісного і ритмічного виконання при збереженні провідної ролі Державного бюджету України [2]. 

Для усунення проблем фінансової політики України, які накопичилися за роки розвитку як самостійної держави, необхідно вирішити такі основні завдання: сприяти збільшенню фінансового потенціалу, насамперед його складової – фінансових ресурсів країни; підвищити ефективність використання наявних фінансових ресурсів; забезпечити необхідні темпи економічного розвитку за рахунок концентрованого цільового використання наявних у країні сукупних фінансових ресурсів.

Для покращення ситуації в Україні потрібно запровадити заходи щодо оздоровлення фінансової ситуації в Україні, зокрема фінансів базової ланки економіки – фінансів підприємств та організацій, ефективного стимулювання ділової активності та підприємництва, продукуючого процесу, які можуть дати позитивні результати та зупинити негативні процеси в економіці: падіння рівня виробництва, знецінення грошей, дефіцит держбюджету та забезпечити передумови для подальшого економічного зростання [3].




Література:

1. Адаменко І.П. Фінансова політика як інструмент соціально-економічного розвитку країни – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.business-inform.net/pdf/2014/3_0/341_345.pdf.

2. Сіташ Т.Д. Фінансова політика держави: прагматика та проблематика. Академічний огляд. – 2015. – №1(42). – С. 29-34. URL: http://duep.edu/uploads/vidavnitstvo14-15/11789.pdf.

3. Малишко В.В., Пучко А.О. Фінансова політика України на сучасному етапі – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/290/334.

__________________________

Науковий керівник: Макарчук Інна Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота