ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ АКЦІОНЕРНИХ УГОД - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ АКЦІОНЕРНИХ УГОД

25.09.2017 16:44

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Філіпська Марія Юріївна, студент-магістр юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна


Ключові слова: акціонерна угода, акціонерний договір, акціонерне  товариство, засновники, акціонери

Оскільки договори, які вчиняються у акціонерному товаристві є механізмом регуляції взаємовідносин учасників акціонерних правовідносин, то такі договори можна диференціювати за спрямованістю правового результату як правочини із заінтересованістю, також, значні правочини та акціонерні договори.

Характеризуючи договір, слід зауважити, які він складається сторонами для виконання певної правової мети, яка визначає загальну направленість договору [1, с.58].

Найбільш узагальнюючим є тлумачення договору як регулятора суспільних відносин. Оскільки  поняття «угода» у цивільному законодавстві (визначено саме поняття «договір», але не «угода»), то уважаємо необхідним застосування поняття «акціонерний договір» й із окремими припущеннями та ототожнювати дефініцію  «акціонерна угода» й  «акціонерний договір».

На наше переконання доцільно використовувати термін «акціонерний договір», тому й надалі по тексту будемо застосовувати його замість «акціонерна угода».

Для узагальнення понять «акціонерна угода», «акціонерний договір», «корпоративний договір» у наукову термінологію проаналізуємо ще одне поняття – «корпоративний правочин», що охоплює договори не тільки  між акціонерами, та між учасниками інших ГТ  [2, с. 20; 3, с. 41; 4, с. 15] чи  договору щодо здійснення прав учасників ГТ.

Рекомендації Вищого господарського суду від 18.06.2009 № 04-06/83 [5], називаючи досліджувану процедуру корпоративного управління, застосовують поняття «договори», але , виходячи з назви розділу 6 «Договірне регулювання застосування іноземного права у корпоративних відносинах й  у розгляді справ, які з’являються з корпоративних відносин», а крім того із абзацу 10 пункту 6.4, де застосовується поняття «договір», можемо здійснити підсумок, як категорії «угоди між акціонерами» й «договір між акціонерами» аналізуються як тотожні. 

Дослідивши досвід Німеччині, приходимо до висновку, що як і в Україні, обґрунтовується саме принципом свободи договору  на противагу від досвіду США, де укладення акціонерних договорів   пов’язано крім закону, ще й судовими прецедентами.

Категорія «акціонерні договори» – з огляду на буквальний переклад такого  інституту в Англії (з англ. «shareholders’ agreement» – акціонерний договір, які використовується на підставі Companies Act 2006) й в країнах континентального права, зокрема, у Франції (з франц. «pacte d’actionnaires» – акціонерний договір), в Італії (з італ. «patti parasociali» – акціонерний договір, які узаконений 24.02.1998 пунктом 58 Зведеного закону Італії з фінансів). 

Відповідно  попри можливі розходження національного й іноземного нормативного регулювання, дефініції «акціонерні договори» й «договори між акціонерами» можна визнати рівноважливими.

Акціонерний договір  — це не тільки організаційний договір, оскільки в акціонерному договорі  мова йде, наприклад, й про розпорядження корпоративними правами  та є різновидом договорів про спільну діяльність, але цей договір не веде до створення юридичної особи.

Юридична природа акціонерних договорів: 1) зобов’язальна; 2) як організаційна. Він є непоіменованим договором та комплексним, тому що він не носить майнового характеру.

Встановимо особливості акціонерного договору: 1) особливий суб’єктний склад, 2) підпорядкований характер. 3) корпоративний характер 4) зобов’язальний характер. 5) загальноцільвий характер; 6) підприємницький характер.

Таким чином, акціонерний договір — це корпоративний договір між засновниками, акціонерами а також акціонерами, які бажають придбати викуплені  акції емісій, направлений на встановлення особливостей здійснення  корпоративних прав сторонами договору. 

Література:

1. Бекленищева И. В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции / И. В. Бекленищева. — М. : Статут, 2006. —  203 с.

2. Галянтич М. К. Визначення поняття та встановлення ознак корпоративних правочинів // Корпоративні правочини : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 27-28 вересня 2013 року. — Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2013. — С. 20–28.

3. Сліпченко С. О. Деякі питання визначення предмета корпоративних правочинів / С. О. Сліпченко // Корпоративні правочини : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 27-28 вересня 2013 року. — Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2013. — С. 41–45.

4. Шишка Р. Б. Корпоративні правочини / Р. Б. Шишка // Корпоративні правочини : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 27-28 вересня 2013 року. — Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2013. — С. 15–19.

5. Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин : Рекомендації Президії Вищого господарського суду України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v5_14600-07.

__________________________

Науковий керівник: Кібенко О.Р., доктор юридичних наук, професор кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота