ІНТЕГРАЦІЯ ЯК СТИМУЛ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СУДНОБУДУВАННЯ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ІНТЕГРАЦІЯ ЯК СТИМУЛ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СУДНОБУДУВАННЯ

18.12.2017 16:58

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Рогов В'ячеслав Георгійович, викладач, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова


У теперішній час суднобудівні підприємства України через відсутність замовлень здебільшого віддають перевагу стратегії диверсифікації, що передбачає розширення діяльності завдяки випуску нової, не пов’язаної з основним виробничим напрямком, продукції. На нашу думку, більш ефективною для суднобудування є стратегія інтеграції, що передбачає формування інтегрованих корпоративних структур – груп юридично або господарсько самостійних підприємств, які здійснюють спільну діяльність шляхом об’єднання активів або договірних відносин для досягнення спільних цілей. У такому разі може виникнути синергетичний ефект завдяки економії, обумовленої масштабами діяльності, комбінування взаємодоповнюючих ресурсів, фінансової економії за рахунок зниження трансакційних витрат, зростання ринкової потужності через зниження конкуренції, взаємодоповнюваності в області науково-дослідних та науково-конструкторських робіт [1]. 

Передусім, актуальним для суднобудівних підприємств є створення вертикально-інтегрованих структур, що поєднують у єдину систему процеси виробництва аграрної та/або промислової продукції, суднобудування та морських вантажних перевезень з метою економії на витратах виробництва на базі впровадження нових технологій [2]. Зацікавленими у будівництві флоту і вертикальній інтеграції з підприємствами суднобудування можуть стати компанії-експортери, для яких бажаним є контроль всіх логістичних ланцюгів, починаючи від транспортування вантажів територією України, перевалкою вантажів у вітчизняних портах і доставкою їх в порт призначення. Яскравим прикладом є ТОВ СП «Нібулон», що в 2009 р. оголосило про початок комплексного інвестиційного проекту, складовою якого є будівництво власного флоту з 57 самохідних та несамохідних суден (у тому числі 14 буксирів) загальним дедвейтом 200 тис тонн. У серпні 2012 р. товариство придбало основні фонди та майновий комплекс Миколаївського суднобудівного заводу «Лиман», який отримав нову назву «Суднобудівний судноремонтний завод «Нібулон» [3]. 

Іншим варіантом вертикальної інтеграції, що може стати у нагоді при переході на корпусне суднобудування і реалізацію офшорних замовлень, є входження суднобудівних підприємств України до складу «повнокомплектних» компаній. Наприклад, у 2013 р. керченський АТ «Суднобудівний завод «Залів» купив у норвезької Bergen Group ASA верфі Fosen і BMV та уклав кредитний договір на 40 млн. доларів для спорудження насичених корпусів на існуючих потужностях компанії [4]. Окрім того, зазначену стратегію свого часу реалізовував суднобудівний завод «Океан», коли входив до складу суднобудівної корпорації «Вадан Ярдс».

Ще одним шляхом розвитку підприємств суднобудування вважаємо їхню тісну горизонтальну інтеграцію. Так, Smart Maritime Group, до якого входять ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» та ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», у 2016 р. отримав 45 447 тис. грн. чистого прибутку, що на 36 945 тис. грн. більше, ніж у 2015 р. Учасники подібних об’єднань мають можливість розвивати свої ключові компетенції на принципах взаємовигідного співробітництва, розподіляючи роботи за реалізованими проектами, використовуючи аутсорсинг і субконтрактинг, домагаючись чіткого виконання контрактних зобов'язань. Спільна реалізація маркетингових функцій шляхом створення єдиної інформаційно-аналітичної бази проектів, замовлень та інших даних здатні призвести до зменшення транзакційних витрат і зростання кількості потенційних клієнтів [5].

Іноді вертикальна та горизонтальна інтеграція суднобудівних підприємств відбуваються одночасно. Зокрема, до 2014 р. ПАТ «Суднобудівний завод «Залів» і ПрАТ «Київський суднобудівно-судноремонтний завод» успішно працювали у складі фінансово-промислової групи «Фінанси і кредит». Проте анексія Криму Російською Федерацією призвела до втрати українськими власниками контролю над керченським заводом і завдала ФПГ серйозного удару.

Ефективність інтеграції в суднобудуванні доцільно оцінювати за допомогою визначення вартості групи підприємств. Визначальною стає величина виробленої кожним підприємством доданої вартості. Наприклад, ТОВ СП «Нібулон» має можливість компенсувати частину збитків від суднобудування за рахунок роботи терміналу та використовувати суднобудівний завод як важіль зменшення витрат сільськогосподарських складових підприємства, у тому числі при переході на CIF. 

Формування інтегрованих корпоративних структур забезпечує наступні переваги у сфері інноваційного розвитку [6]:

1) з урахуванням того, що суднобудівні ринки унікальних продуктів, технологій, інформації тощо є закритими, доступ до них можуть отримати лише підприємства, які здатні реалізувати на практиці відповідну взаємодію з власниками таких ресурсів; 

2) більшість інноваційних продуктів є результатом численних коригувань на різних стадіях інноваційного процесу, в який залучені різні учасники інтегрованих корпоративних структур;

3) інтеграція у великі корпоративні структури сприяє прискореному оновленню продукції, оскільки розробка нових комплектуючих ведеться паралельно з відповідними діями головного підприємства, що випускає кінцеву продукцію;

4) інтегровані корпоративні структури дозволяють гарантувати відносно стійкий попит на нову продукцію;

5) більша орієнтація на максимально повне задоволення потреб конкретного замовника. 

Висновки. Інтеграційні утворення надають підприємствам суднобудування можливості зниження виробничих і транзакційних витрат, прискореного оновлення виробничих потужностей, концентрації ресурсів для виконання великих замовлень. Окрім того, збільшуються шанси розробки перспективних науково-дослідних проектів, проникнення на ринки, що мають вхідні бар’єри та заповнення нових ринкових ніш.

Література:

1. Єфімова Г. В. Вертикально-інтеграційні утворення як перспектива розвитку суднобудування України. – Технології та методи піднесення економіки України: Матеріали Всеукраїнських наукових економічних читань з міжнародною участю. – Миколаїв: НУК, 2014. – С. 5-7.

2. Орлова Е.А. Организационно-экономический механизм формирования корпоративных образований в судостроительно-судоремонтном комплексе / Е.А.Орлова. –  [Электронный ресурс] Режим доступа: http://dis.podelise. ru/text/index-3700.html?page=2.

3. Пріоритети розвитку морегосподарського комплексу України в умовах глобалізації: аналітична доповідь / А. О. Филипенко, В. В. Баришнікова; за ред. А. О. Филипенка; Регіон. філіал нац. ін-ту стратегічн. досліджень у м. Одесі.   Одеса : Фенікс, 2013. — С. 17.

4. Гардус М. Чому український бізнес будує кораблі за кордоном? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://real-economy.com.ua/publication/22/41763.html.

5. Набиев Р. А., Первицкая Т. В. Возможности интеграции системы бизнес-процессов судостроительных предприятий [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/vozmozhnost-i-integratsii-sistemy-biznes-protsessov-sudostroitelnyh-predpriyatiy.

6. Єфімова Г. В. Стратегічне планування системної реструктуризації підприємств суднобудування. – Збірник наукових праць НУК 2 (2015). – Миколаїв: НУК, 2015. – С. 112-120.


___________________________

Науковий керівник: Єфімова Ганна Вікторівна, доктор економічних наук, професор, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота