ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У КОРИСТУВАННІ ГРОМАДЯН - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У КОРИСТУВАННІ ГРОМАДЯН

19.12.2017 17:28

[Section 6. Environmental law. Land law. Agrarian law]

Author: Геммерлінг Артур Едуардович, студент 6 курсу юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна


Багатьох науковців в галузі земельного законодавства на теперішній час хвилює питання набувальної давності та реалізації громадянами своїх прав на її підставі. Актуальність цієї теми виходить з того, що деякі громадяни, у яких в постійному користуванні перебувають земельні ділянки, не мають документального затвердження, яке б могло закріплювати їх право власності. За 119 статтею Земельного кодексу  громадянин, який безперервно та сумлінно використовував таку земельну ділянку, на володіння якої у нього немає відповідних документів, може на підставі цієї статті подати прохання про приватизацію цієї ділянки до уповноваженого органу [1].

Рительний аналіз цих положень, тим часом, надає можливість стверджувати, що таке право власності не з’являється у громадянина автоматично, навіть якщо відповідно до закону він користувався землею на протязі 15 років [2,C. 156]. В законі встановлено перелік критеріїв, які є невід’ємними ознаками набувальної давності.  До таких критеріїв включається безперервність, відкритість та добросовісність. 

Проблема законодавства в полягає саме в цих критеріях та в тому способі, за яким можна довести наявність в своєму випадку їх існування. Критерій безперервонстя означає, що за час використання земельної ділянки особа, яка провадила це використання робила це постійно, безперервно та не залишала її без уваги. 

Добросовісність користування ділянкою полягає, наприклад, у своєчасному наданні земельного податку, але головною ознакою цієї причини є саме надходження від особи до уповноваженого органу подання про зайняття особою цієї ділянки та користування цією землею таким чином, щоб це не спричиняло порушення  прав та законних інтересів землекористувачів, які перебувають по сусідству 

Що до критерію відкритості, то він полягає в тому, щоб свідоцтва про користування землею були доступні відповідним органам, але, не були причиною поставлення питання про незаконне використання земельної ділянки.

Надання доказів існування всіх вище зазначених критеріїв являю складності для громадянина, який прагне здійснювати своє право приватизації земельної ділянки за набувальною давністю, також як і сама причина давності в законі зазначена більше як дещо окрема та доповнююча причина. Сама вона не є приводом безперечного надання органом права власності та є лише допоміжним засобом і хоча, безперечно, наявність в земельному кодексі правового інституту набувальної давності і являє собою додаткову гарантію права громадянина, але, безперечно, нормативні акти, що стосуються цього інституту, вимагають допрацювання. 

Література:

1. Земельний кодекс України: Коментар // За ред. А.П.Гетьмана, М.В.Шульги. – Харків: Одисей. 2002.

2. Мірошниченко А.М. Земельне право України.-Навчальний посібник.- К.:-2007.-432c.

_________________________

Науковий керівник: Пейчев К.П., доцент, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота