ПРИЙНЯТТЯ РАЦІОНАЛЬНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В СУЧАСНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРИЙНЯТТЯ РАЦІОНАЛЬНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В СУЧАСНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

15.03.2018 15:24

[Section 2. Management]

Author: Дєгтяр Олег Андрійович, доктор наук з державного управління, доцент кафедри менеджменту і адміністрування, Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова; Перепелиця Владислав Ігорович, студент 4-го курсу напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» професійне спрямування «Менеджмент організацій міського господарства», Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова


Однією з ключових вимог сучасного менеджменту є прийняття рішень у складному і швидко мінливому середовищі. Проблеми управлінських рішень знаходяться на стику багатьох галузей науки. Різні напрями науки розглядають побудову наукової теорії прийняття рішень. Відповідно в останні десятиліття зріс інтерес до досліджень, спрямованих на виявлення особистісних, ситуативних і когнітивних чинників, що визначають прийняття раціональних управлінських рішень в умовах посилення тиску невизначеності середовища і високих вимог до швидкості їх прийняття.

Питання прийняття раціональних управлінських рішень поки ще не знайшли однозначного тлумачення в дослідженнях вчених-економістів, недостатньо розвинені теоретичні аспекти, пов'язані зі створенням відповідних економічних механізмів, що враховують різноманіття умов підготовки та реалізації рішень; відсутні чіткі оціночні підходи до розгляду управлінських процесів в організації, методики оцінки рівня раціональної обґрунтованості і якості рішень. Практична значущість, багатоплановість і недостатня розробленість зазначених проблем, наявність дискусійних питань, об'єктивна необхідність їх наукового осмислення і комплексного аналізу.

Мета будь-якого управлінського рішення повинна відповідати довгостроковим інтересам та прагненням суб'єкта управління. Дається така мета суб'єкту ззовні або він сам повинен її розробити під впливом конкретних умов зовнішнього середовища, з методичної точки зору не становить інтересу. Вимоги до мети від цього не змінюються. В їх числі прийнято виділяти: узгодженість, реальність, системність, комплексність [2, 140].

Узгодженість мети означає несуперечність її елементів. Для досягнення цього можуть використовуватися ранжування елементів цільової системи і (або) розробка коефіцієнтів значущості, що дозволяють зводити їх до однієї комплексної мети.

Реальність мети підкреслює її залежність від альтернатив дії, тобто мета повинна бути забезпечена засобами реалізації. Більш того, мета повинна забезпечувати прагнення, по можливості, до повного використання всіх засобів і можливостей, наявних у розпорядженні суб'єкта управління. Невикористана частина являє собою, по-перше, з ретроспективної точки зору – прямі економічні втрати, по-друге, з перспективної точки зору – резерви підвищення рівня господарювання.

Розглядаючи категорію раціональності стосовно до проблеми управлінських рішень не можна не враховувати таку їх властивість, як поліморфізм, оскільки зміст логіко-методологічної раціональності при цьому може деяким чином трансформуватися. У контексті нашого дослідження ми пропонуємо класифікувати управлінські рішення з урахуванням наступних критеріїв:

- значимість рішення для організації: є вона важливим або не настільки важливим, рішення є стратегічним або тактичним;

- складність і частота прийняття рішення: складне або повсякденне, спеціальне або періодичне, приймається воно регулярно або нечасто;

- ступінь невизначеності кінцевого результату: заздалегідь зумовлений, попередньо визначений або невизначений;

- ступінь структурованості проблеми та рівень інноваційності рішень: чи є вони рутинними або припускають наявність нововведень, використання інтуїції і творчих компонентів [3, с. 21].

Раціональна процедура вироблення рішення складається з наступних фаз компетентного з'ясування, збору і обробки інформації:

1) Розгляд всіляких альтернативних підходів до вирішення проблеми та їх підстав, з'ясування сукупності цілей.

2) Виявлення умов і чинників реалізації цілей, а також методів і засобів, які прямо придатні або можуть бути зрозумілим чином пристосовані для вирішення проблеми.

3) Формулювання проблемної ситуації (уточнення і деталізація цілей; завдань; обмежень; визначення критеріїв оцінки альтернатив та їх пріоритетності).

4) Генерування варіантів рішення, що забезпечують досягнення цілей і задовольняють вимогам, сформульованим у третій фазі.

5) Прогнозування наслідків прийняття кожного з варіантів (якщо в цьому є невизначеність) та їх оцінка за окремими критеріями, визначеними у третій фазі.

6) Агрегування окремих оцінок в сумарні оцінки варіантів за всіма критеріями.

7) Вибір найкращого варіанту рішення [4].

Ця процедура уявляється гнучкою, через можливість повернення з більш пізніх фаз на початкові, якщо дані, що виникають в процесі вироблення рішення наштовхують на переосмислення зроблених раніше висновків (що, як правило, і відбувається при розгляді складних проблем). В рамках повернень здійснюється рефлексія – розумова діяльність, включеність якої відрізняє, насамперед, процедурно раціональне прийняття рішень від інтуїтивного.

Спираючись на наведені положення теорії управління і теорії раціонального вибору, можна зробити наступні висновки:

- Категорія «раціональності управлінських рішень» може бути розглянута як результативність і як обґрунтованість дій суб'єкта управління (логіко-методологічна). Таким чином, раціональне (раціонально обґрунтоване) управлінське рішення – орієнтоване на вирішення проблемної ситуації і прийняте на основі стандартів логіко-методологічної раціональності.

- Якість цілепокладання обумовлює рівень раціональності управлінських рішень і характеризує стратегічний аспект ефективності роботи організації.

- Стандарти логіко-методологічної раціональності (для всіх зазначених категорій рішень) не пов'язані жорстко і однозначно з передбачуваним результатом. Правила дають можливість ефективної дії для досягнення мети, але це не означає, що мета неодмінно досягається.

- Раціональність управлінського рішення є відносною категорією. Внаслідок нерівномірності розвитку зовнішнього середовища та можливостей суб'єкта управління повна відповідність усіх аспектів людської діяльності конкретних умов об'єктивного світу недосяжна, а тому рівень раціональності може як підвищуватися, так і знижуватися.

- Рівень раціонального обґрунтування та фактичні результати реалізації управлінських рішень і залежать від умов діяльності, рівня пізнання і ступеня структурованості проблеми, інформаційно-технологічного і ресурсного забезпечення цілей, якості і потужності засобів обробки інформації, взаємозв'язку рішень; а також впливу «суб'єктивного фактору» (особистості самого керівника і відношення підлеглих до прийнятого рішення).

- Багаторазове переплетення взаємозв'язків, динамічний характер систем, в яких функціонують підприємства, ускладнюють процес пізнання настільки, що виникаючі труднощі можливо подолати тільки збільшенням обсягу обробки інформації, що робить необхідним включення творчих компонентів і підприємницького чуття в процес прийняття управлінських рішень.

Таким чином, нами розглянуто основні положення теорії менеджменту та суміжних галузей знань, що висвітлюють дану проблему. У подальших дослідженнях, доцільно розглянути особливості процесів прийняття та реалізації управлінських рішень на українських підприємствах в сучасних трансформаційних умовах.

Література:

1.Вебер М. Избранные произведения. / М. Вебер; [Пер. с нем.; Сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; Предисл. П.П. Гайденко]. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.

2.Кігель В.Р. Методи і моделі підтримки прийняття рішень у ринковій економіці: монограф. / В.Р. Кігель. – К. : ЦУЛ, 2003. – 202 с.

3.Кини Р.Л. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замещения / Р.Л. Кини, Х. Райфа ; [пер. с англ. В. В. Подиновский, М. Г. Гафт, В. С. Бабинцев] ; [ред. И.Ф. Шахнов]. – М. : Радио и связь, 1981. – 560 с.

4.Кривов’язюк І.В. Функціонування та розвиток підприємств в умовах кризи: системно-аналітичний підхід : монограф. / І.В. Кривов’язюк. – Луцьк : РВВ ЛНТУ, 2012. – 392 с. 

5.Simon H. A behavioral model of rational choice / H.Simon // Models of Man, Social and Rational: Mathematical Essays on Rational Human Behavior in a Social Setting. – New York : Wiley, 1957. – 159 р.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота