ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РИСИ СУДУ ПРИСЯЖНИХ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ РИСИ СУДУ ПРИСЯЖНИХ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

22.04.2018 15:50

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Стульгінський Владислав Сергійович, студент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Відповідно до статті 124 Конституції України «народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних». Це положення Основного закону нашої країни викликає безліч дискусій серед наукової спільноти. Найбільші ж суперечки щодо необхідності інституту присяжних в України виникають у сфері кримінального судочинства. Фактично чинний Кримінально процесуальний кодекс України відродив інститут суду присяжних, хоча він є доволі схожим із раніше скасованим інститутом народних засідателів.

Слід відмітити, що суд присяжних є доволі органічним явищем вітчизняного кримінально-процесуального права. Так, наприклад, якщо згадати видатну «Руську правду», а точніше, її коротку редакцію, можна зустріти статтю 15, яка передбачає, що правопорушник повинен йти на «извод 12 человек». Тобто інститут суду присяжних існував на теренах нашої держави ще за часів Київської Русі. Ще більш розвинутим на поширеним інститут присяжних став за часів судової реформи 1864 року. При чому слід наголосити на тому, що кількість виправдувальних вироків тоді становила приблизно 40%, сьогодні ж кількість таких вироків в Україні лише, 0,01%. 

Однак досі так і немає жодної беззаперечної відповіді на питання щодо доцільності існування суду присяжних у сучасній України. Пропонуємо розглянути основні позитивні та негативні риси цього інституту та зробити висновки щодо необхідності його функціонування у сьогоденних реаліях. 

Можна виділити такі позитивні риси суду присяжних: 1) безпосередня реалізації положення Конституції України щодо участі народу у здійсненні правосуддя; 2) збільшення кількості виправдувальних вироків, бо суддя перш за все є уособленням держави, тому частіше він схиляється до позиції державних органів та їх посадових осіб, що призводить у більшості випадків до обвинувальних вироків, суд присяжних же є уособленням народу і саме тому захищає в першу чергу саме інтереси громадян; 3) зменшення корумпованості судової системи, тому що набагато легше здійснити вплив на одну особу (суддю), ніж на декілька присяжних; 4) можливість суду присяжних побачити те, що суддя просто не може вглядіти у справі, оскілки розглядає її перш за все через призму закону; 5) підвищення рівня правової культури та свідомості українських громадян – вони починають краще розуміти букву та дух закону та додержуватися його у своєму повсякденному житті. 

До негативних рис суду присяжних слід віднести: 1) відсутність у присяжних юридичної освіти, що викликає розгляд справи судом присяжних в першу чергу з позиції  повсякденного життя, а не закону; 2) сліпе слідування присяжними думки судді, який на їх думку є авторитетом та не може помилитися; 3) можливість упередженого ставлення присяжних до обвинуваченої особи, наприклад, через відношення їх до різних соціальних груп, релігій чи національностей; 4) необхідність додаткового фінансування.

Отже, можна зробити висновок, що суд присяжних є важливим інститутом будь-якої демократичної держави. Саме за допомогою цього суду народ може брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя. Він є гарантом підтримання високого рівня суспільної свідомості та правового виховання громадян. На нашу думку, сьогодні цей інститут все ж таки має більш позитивний, ніж негативний вплив на суспільство та державу в цілому. Саме тому суд присяжних в Україні є досить корисним та все ж має відбуватися. Але все ж таки ми ще далекі від ідеалу і необхідно здійснити ряд комплексних реформ у законодавстві для того, щоб суд присяжних діяв не лише «на папері», а реально виконував ті важливі демократичні функції, які покладено в його основу. 

___________________

Науковий керівник: Юревич Ірина Валеріївна, кандидат юридичних наук, доцент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота