ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.12.2018 16:58

[Section 8. Productive forces development and regional economy]

Author: Фера-Клемонца Оксана Юріївна, здобувач кафедри економіки і підприємництва, Ужгородський національний університет


Проблема продовольчого забезпечення в межах її регіонів була колись, і залишається сьогодні однією з найбільш актуальних, як і умови її досягнення, яка полягає в тому, щоб в повній мірі забезпечувати країну і регіони продовольством власного виробництва та імпортувати його лише в крайніх випадках.

Багатогалузеве сільськогосподарське виробництвом є стратегічно важливим напрямком економіки Закарпатської області. У галузі задіяно 25,4% економічно активного населення регіону, в той час як в середньому по Україні цей показник складає 17,7%.

Однією з ознак Закарпаття є чітко виражена просторова вертикальна зональність, що включає низинну, передгірну та гірську природно-економічну зону. Ведення сільського господарства в межах зазначених зон має свою специфіку. Зокрема, гірські райони області (Воловецький, Міжгірський, Рахівський) спеціалізуються в основному на виробництві продукції тваринництва, поряд з яким культивується рослинництво (переважно картоплярство), однак його частка у валовому зборі є незначною. В районах передгірної зони Закарпатської області частка господарств, які функціонують у галузі тваринництва (Свалявський, Тячівський, Хустський райони), практично рівна з часткою селянських господарств у галузі рослинництва (Іршавський район). У низинних районах Закарпаття зосереджена найбільша кількість господарств, які внаслідок сприятливих природно-кліматичних, економічних та соціальних умов виробляють основні обсяги продукції рослинництва. Найбільш успішними у галузі рослинництва серед низинних районів є Виноградівський, Берегівський та Мукачівський райони, що спеціалізуються на виробництві овочів та зернових [1, c. 28].

Участь Закарпатської області у загальнонаціональному виробництві сільськогосподарської продукції (за показником у грошовому еквіваленті) незначна. Серед 24 статистично обстежуваних регіонів Закарпаття посідає останнє місце – з часткою у 1,6% за 2017 рік або 4021,4 млн. грн. (рис. 1). Така ситуація пов’язана, насамперед, із менш сприятливими для ведення сільського господарства агрокліматичними умовами (тип рельєфу і зональність, площа та якість земельного фонду, рівень розораності угідь, площа природних пасовищ тощо). 




У Закарпатській області через значну гірську зону частка сільськогосподарських земель сягає лише 35,4% всієї площі регіону, а ріллі – 15,7% [2]. В структурі загальної площі сільськогосподарських земель України на регіон припадає 1,08% угідь, придатних до використання. Впродовж тривалого часу Закарпаття залишається менш аграрнопотужним регіоном на тлі інших областей, займаючи частку у 1,2% за обсягом виробництва продукції рослинного походження (24 місце у рейтингу 2017 року) і 2,8% в структурі загальнонаціонального виробництва продукції тваринництва (18 місце).

У 2017 р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у регіоні порівняно з 2016 р. склав 1,01, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – 0,94, у господарствах населення – 1,02. Галузевий зріз сільського господарства Закарпатської області представлений рослинництвом і тваринництвом у практично рівному співвідношенні. Так, зокрема, частка продукції рослинного і тваринного походження у виробництві продукції сільського господарства (за виробництвом у грошовому вимірі) у Закарпатській області у 2010 році становила 46,1% і 53,9%, а у 2017 році – 51,9% і 48,1% відповідно. В абсолютних значеннях структура була наступною: 1771,2 і 2067,1 млн. грн. у 2010 році та 2089,0 і 1932,4 млн. грн. у 2017 році. Як бачимо, частка тваринництва у Закарпатській області протягом досліджуваного періоду (8 років) скоротилась, в результаті чого частка виробництва продукції рослинництва у 2017 році переважала на 3,8 відсоткових пункта. При цьому, за даними 2017 року, в структурі виробників сільськогосподарської продукції у регіоні 8,3% припадало на сільськогосподарські підприємства, а 91,7% – на господарства населення (особисті селянські господарства). На останні, окрім того, припадає левова частка сільськогосподарських угідь (76,3%). Загалом, у сільському господарстві Закарпатської області працює близько тисячі підприємств, з яких понад 40 є великими і дрібними сільськогосподарськими товаровиробниками. Але характерною особливістю є те, що на господарства населення припадає 76,3% сільськогосподарських угідь, ними виробляється 91,7% валової продукції сільського господарства [3, c. 3]. 

У галузевому розрізі частка підприємств і селянських господарств, що вирощували продукцію рослинного походження, складала відповідно 13,7% і 86,6%, у сфері тваринництва структура виробників була зміщена в бік індивідуального господарювання, на яке припадало 97,3% виробленої у 2017 році продукції (частка сільськогосподарських підприємств була незначною – 2,7%). Водночас, динаміка абсолютних показників показує нарощування виробничих потужностей власне сільськогосподарських підприємств (з 144,5 млн. грн. у 2010 р. до 332,5 млн. грн. у 2017 р.), головно тих, що займаються рослинництвом. Таким чином, за 2010-2017 рр. відбулись структурні зрушення як в розрізі галузевої спеціалізації сільського господарства, так і за основними категоріями господарств – виробників сільськогосподарської продукції.

Загалом, за офіційними даними, за 2017 рік у Закарпатській області було вироблено 4021,4 млн. грн. сільськогосподарської продукції або 3195 грн. у перерахунку на одну особу, тобто на 1,5% більше, ніж у попередньому році і на 3,7% більше, ніж у 2010 році. При цьому з 3195 грн. 1660 грн. припадало на рослинництво, а 1535 грн. – на тваринництво. 

За результатами аналізу сучасного стану системи продовольчого забезпечення Закарпатської області, зокрема динаміки обсягів виробництва основних видів продовольчої продукції, обсягів її споживання та рівня фізичної доступності, виявлено низку “вузьких місць” у цій системі. 

Серед основних проблем продовольчого забезпечення Закарпатської області можна виокремити наступні:

1) структурний дисбаланс між виробництвом та споживанням продовольства в рамках внутрішнього ринку (в частині самозабезпечення області м’ясом і м’ясними продуктами);

2) тенденція до більшого споживання продуктів рослинництва і скорочення частки продуктів тваринного походження у раціоні населення (рівень споживання м’ясних і молочних продуктів на Закарпатті не відповідає раціональним нормам МОЗ України, визначених “Орієнтовним набором основної продовольчої сировини і харчових продуктів для забезпечення у середньому на душу населення на 2005-2015 роки”);

3) висока імпортна залежність за окремими групами товарів (зернові культури, продукція борошномельно-круп'яної промисловості, насіння і плоди олійних рослин, м'ясо та їстівні субпродукти, цукор і кондитерські вироби з цукру тощо);

4) недостатня експортна орієнтованість регіону через високу конкуренцію на зовнішніх продовольчих ринках;

5) ризик щодо гарантування продовольчої безпеки регіону (проблеми скорочення придатних для сільського господарства земель, зниження купівельної спроможності населення, інституційного забезпечення ринку продовольства макроекономічної дестабілізації загалом).

Література:

1. Стратегія розвитку Закарпатської області на період до 2020 року URL: http://dfrr.minregion.gov.ua/foto/projt_reg_info_norm/2015/05/Strategiya.pdf (дата звернення 20.11.2018).

2. Сільське господарство України 2017: стат. зб. / Державна служба статистики України / ред. О. М. Прокопенко. Київ, 2018. 245 с

3. Сільське господарство Закарпаття за 2010-2017 роки: стат. зб. / Головне управління статистики у Закарпатській області / ред. Г.Д. Гриник.  Ужгород, 2018. 62 с.


_____________________

Науковий керівник: Приходько Володимир Панасович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота