ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ НЕ ДОЗВОЛЯЄ УСИНОВЛЮВАТИ ДИТИНУ ОСОБАМ ОДНІЄЇ СТАТІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ НЕ ДОЗВОЛЯЄ УСИНОВЛЮВАТИ ДИТИНУ ОСОБАМ ОДНІЄЇ СТАТІ

04.02.2019 16:07

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Кемська Світлана Олександрівна, здобувач вищої освіти Навчально наукового інституту №4 Національної академії внутрішніх справ


Конституція України у статті 51 покладає на державу обов'язок охороняти дитинство. Одним із проявів такої охорони є піклування про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Сьогодні в засобах масової інформації активно обговорюються питання стосовно можливості усиновлення дітей одностатевими парами та щодо зміни визначення поняття шлюбу у зв’язку з прийняттям Закону України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)». 

15 лютого 2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)». Указана Конвенція запроваджує сучасні правові стандарти у сфері усиновлення з метою максимального врахуванням найвищих інтересів дитини.

При цьому, відповідно до статті 7 Конвенції дозволяється усиновлювати дитину:

1) двом особам різної статі; 

2) які перебувають у шлюбі між собою; 

3) які перебувають у зареєстрованому партнерстві, якщо такий інститут існує; 

4) одній особі.

Держави можуть поширювати дію цієї Конвенції на одностатеві пари, які одружені або перебувають у зареєстрованому партнерстві. Вони також можуть поширювати дію цієї Конвенції на різностатеві й одностатеві пари, які разом проживають у постійних стосунках.

Проте, зазначена стаття дає право (а не встановлює обов’язок) державам, враховуючи їх національне законодавство, поширювати дію цієї Конвенції на одностатеві пари.

При цьому, згідно з частинами третьою та четвертою статті 211 Сімейного кодексу України усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

Крім того, особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, рішення про усиновлення ними дитини може постановити суд.

Також слід зазначити, що згідно з пунктом 9 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України не можуть бути усиновлювачами особи, які є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини.

Статтею 51 Конституції України чітко визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Це конституційне положення знайшло своє відображення в Сімейному кодексі України. Так, статтею 21 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.Таким чином, національне законодавство містить заборону щодо усиновлювачів,  які є особами однієї статті та іноземців, які не перебувають у шлюбі.

Національним законодавством України надано визначення поняття шлюбу, а саме - це союз жінки та чоловіка. При цьому, ґрунтуючись на загальних принципах усиновлення, закріплених у законодавстві України, частиною першою статті 283 Сімейного кодексу України встановлено правило, згідно з яким усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах, встановлених главою 18 Сімейного кодексу України.

Ратифікація Конвенції не вносить будь-яких змін у законодавство України з  означених питань. Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута) була схвалена 7 травня 2008 року на 118 засіданні Комітету Міністрів Ради Європи та відкрита для підписання 27 листопада 2008 року. Конвенцію підписали 14 держав-членів Ради Європи: Бельгія, Великобританія, Вірменія, Данія, Ісландія, Королівство Нідерландів, Норвегія, Португалія, Румунія, Сербія, Фінляндія, Чорногорія, а також Іспанія, яка вже ратифікувала Конвенцію. Від імені України Конвенція підписана 28 квітня 2009 року.

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя та є самостійним інститутом сімейного права, головним завданням якого є надання дітям-сиротам та дітям, які залишились  у силу тих чи інших обставин без батьківського піклування, благополучних умов виховання в сім’ї.  А міждержавне усиновлення є підставою для виникнення сімейних відносин як юридичного акту за участю іноземного громадянина.

Список використаних джерел:

1. Сімейний кодекс України.К.- Правова єдність. – 2018. с.

2. Європейська конвенція про усиновлення дітей  (переглянута) /Конвенцію ратифіковано Законом  N 3017-VI ( 3017-17 ) від 15.02.2011   із застере-женням та заявою.  

3. Борисової та І. В. Жилінкової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 168.

4. Мироненко В. Умови здійснення усиновлення як засіб забезпечення прав дитини //Нотаріат для вас. – 2007. - № 11. – с.25-30.

____________________________

Науковий керівник: Полішко Наталія Леонідівна, старший викладач кафедри цивільного права і процесу, Національна академія внутрішніх справ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота