ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВІДЕО-ФІКСАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРОВЕДЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВІДЕО-ФІКСАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПРОВЕДЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

19.02.2019 10:06

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Шаповал Леся Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ


Варто відмітити, що не дивлячись на всі обов’язки нотаріуса, передбачені Законом України «Про нотаріат» та особливий Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, досить часто буває так, що нотаріуси, зловживаючи своїми повноваженнями, порушують законні права та інтереси інших осіб. Так, зустрічаються випадки, коли нечесні, недобросовісні громадяни, які бажають швидко та без зусиль одержати майно для свого збагачення, одурюють людей похилого віку, незаконними схемами, домовляючись з нотаріусом, змушують людей складати договори на свою користь, тим самим заподіюючи їм шкоду.

Практика розслідування кримінальних справ про шахрайство свідчить, що багато з них не обходяться без участі нотаріусів. Недобросовісні нотаріуси завіряють доручення, з допомогою яких у людей відбирають квартири, реалізують викрадені автомобілі з перебитими номерами, акти дарування, під якими замасковано здирство, і багато чого іншого. Проте притягнути їх до кримінальної чи хоча б до адміністративної відповідальності найчастіше не вдається. З формального погляду, в усіх вищеописаних випадках вони лише виконують свої обов’язки, передбачені законом про нотаріат. А на допитах, як правило, у ролі свідків, упевнено заявляють, нібито навіть не припускали, що нотаріальна дія могла призвести до негативних наслідків.

На нашу думку, для зменшення кількості зловживань нотаріусами правами та інтересами інших осіб, необхідно на законодавчому рівні передбачити обов’язок нотаріусів при посвідченні будь-яких правочинів чи договорів забезпечувати повне їх фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Навряд чи хто-небудь буде оспорювати ефективність використання засобів відеозйомки і відеоспостереження як засобу попередження, виявлення і фіксації правопорушень на підприємствах, в установах та організаціях, а також у місцях громадського користування. То чому ж не забезпечувати фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів посвідчення нотаріусами правочинів і договорів?

Відображення інформації у відеоматеріалах відбувається об'єктивно. Відеокамера фіксує і відтворює подію так, як та відбувалася. Тому засоби відеоспостереження все більше застосовуються як у правоохоронній, так і в приватній сферах. Здійснення відеозйомки при посвідченні правочинів та договорів в певному місці нотаріусом буде свідчити про те, що подія дійсно трапилася, а також підтверджувати чи спростовувати причетність певної особи до певної ситуації. Тобто відеозапис буде доказом у справі судового та позасудового провадження.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, які варто було б впровадити у діяльність кожного нотаріуса для фіксації вчинення ними нотаріальних дій, можна досягти забезпечення захисту прав тих осіб, які звертаються до нотаріусів за наданням нотаріальних послуг.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота