ЗУСТРІЧНІ ЗВІРКИ ЯК СПОСІБ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ: ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЗУСТРІЧНІ ЗВІРКИ ЯК СПОСІБ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ: ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ

15.04.2019 19:01

[Section 5. Administrative law. Administrative judicial law. Customs and tax law. Municipal law]

Author: Борох Аліна Юріївна, студент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Актуальність цієї теми зумовлена тим, що останнім часом в Україні поширилася практика порушення норм права, які визначають підстави, порядок і наслідки проведення зустрічних звірок як способу податкового контролю. Останнє обумовлено тим, що контролюючі органи досить часто підмінюють поняття «звірка» і «перевірка», тим самим сприяють формуванню у платників податків деформованого уявлення щодо цих двох правових явищ та їх можливих результатів. В той же час, законодавець в  п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чітко вказує на те, що зустрічні звірки являють собою співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків [1]. Все це обумовлює необхідність комплексного дослідження правової природи зустрічної звірки, та порушень, які допускають контролюючі органи, підмінюючи їх категорією «перевірка».

Питання особливостей зустрічних звірок як способу податкового контролю досліджували представники юридичної спільноти, зокрема В. Злобін, М. Диба, Ю. Вертипорох, А. Коротких, Н. Літвіна, Е. Мороз, О. Хрімлі та інші.

Правова регламентація зустрічних звірок визначається положеннями ПКУ, а також Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року (далі – Порядок). Досліджуючи положення зазначених нормативних актів, можна встановити, що метою проведення зустрічної звірки є лише отримання податкової інформації, необхідної для виконання контролюючими органами своїх функцій. Крім того, законодавець прямо визначив, що остання не є перевіркою, метою якої є аналіз дотримання платником податків податкового законодавства та правильності ведення податкового обліку.

В той же час, отримана за наслідками таких зустрічних звірок інформація, у подальшому може бути використана як підстава для позапланової перевірки. Саме завдяки цьому під час дії мораторію на проведення перевірок органи Державної фіскальної служби застосовують «зустрічні звірки» в якості інструменту для тиску на підприємців і формування відповідних «позитивних» показників своєї діяльності [2].

Крім того, досліджуючи правову природу зустрічних звірок у порівнянні з перевірками слід зазначити, що вони також відрізняються не лише предметом, а й суб’єктом та рішенням, яке складається за результатом проведення. Так, у першому випадку суб’єктом є контролюючий орган (виконавець), у другому – контролюючий орган, який видав наказ на проведення перевірки. У свою чергу, за результатами першої складається довідка, а другої – довідка (якщо порушення не виявлені) або акт (якщо порушення мали місце).

У зв’язку з тим, що досить часто контролюючі органи підміняють справжню сутність поняття, що досліджується, тим самим вони вдаються до порушень норм чинного законодавства. Це, наприклад, проявляється в тому, що довідки, складені за результатами проведення зустрічної звірки також містять висновки щодо дотримання платником податків податкового законодавства. При цьому, така довідка, яку платник податків не може оскаржити, часто використовується для проведення подальшої перевірки, що підриває основні засади податкового законодавства України.

У свою чергу, Порядок надає право контролюючому органу (виконавцю), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, скласти акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання [3]. Як було вже вказано, контролюючі органи вдаються до порушень, адже під виглядом зазначеного вище акту досить часто ними складається акт невиїзної документальної перевірки з дописуванням вигідних для контролюючих органів висновків. Крім того, на підставі складення такого документу проводять відповідні перевірки контрагентів суб’єкта господарювання щодо якого не вдалось провести зустрічну звірку.

Необхідно зауважити, що внаслідок зазначених порушень с боку контролюючих органів, склалася судова практика, відповідно до якої наголошується, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання є лише службовою інформацією фіскального органу та не породжує юридичних наслідків для платника податку. 

Вважаємо за доцільне навести позицію Верховного Суду з цього питання. Зокрема, Постанова Верховного Суду від 13.02.2018 р. у справі № 804/5864/14 визначає: «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який є відображенням дій працівників контролюючих органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав. Внесена до інформаційних систем на підставі такого акту інформація використовується органами доходів і зборів для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності та не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов’язань та податкового кредиту». Відповідно до Постанови Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 820/2706/14): «Факт неможливості проведення звірки за своїм правовим навантаженням доводить виключно неможливість її проведення, та сам по собі жодним чином не може довести наявність або відсутність реального проведення господарських операцій, та не є доказом податкового правопорушення щодо формування податкового кредиту або витрат» [4].

Отже, підсумовуючи зазначене вище, можна зробити висновок, що правова природа зустрічних звірок відрізняється від перевірок. Особливість першої полягає в тому, що вона має на меті лише отримання податкової інформації, необхідної для виконання контролюючими органами відповідних функцій. При цьому, контролюючі органи часто деформовано визначають сутність зустрічної звірки для застосування відповідних наслідків до платників податків. І останнє, враховуючи судову практику, яка склалася в сфері цього питання, слід наголосити на необхідності проведення контролюючими органами зустрічних звірок з дотриманням особливостей їхньої правової природи.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1684

2. В. Злобін. Зустрічні звірки: наслідки для платника податку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lexliga.com/ua/novosti/vstrechnaya-sverka-posledstviya-dlya nalogoplatelshhika

3. Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1232-2010-п

4. І. Захарченко. 16+ корисних правових позицій у податкових  спорах. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pravogarant.com.ua/uk/publications/16-korisnih-pravovih-pozicij-u-podatkovih-sporah/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота