СПІВВІДНОСНІСТЬ ПОНЯТЬ “ФОНДОВИЙ РИНОК” ТА “РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ” - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СПІВВІДНОСНІСТЬ ПОНЯТЬ “ФОНДОВИЙ РИНОК” ТА “РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ”

27.05.2019 13:03

[Section 6. Banking. Money, finances and credit]

Author: Юрочко Андрій Дмитрович, аспірант, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича


У сучасній економічній літературі термін “фондовий ринок” деякі автори розглядають як синонім поняття “ринок цінних паперів”, інші – як ринок класичних довгострокових біржових цінних паперів: акцій та облігацій.

Сучасна економічна наука не виробила єдиного підходу щодо головного, визначального в з’ясуванні сутності фондового ринку як об’єкта пізнання. Одні дослідники визначають фондовий ринок як ринок розподілу, перерозподілу та мобілізації капіталу. Інші дослідники обґрунтовують, що головним у сутності фондового ринку є система економічних відносин, які формуються на ньому, та механізм зведення разом покупців і продавців цінних паперів та відносин між ними. Інші практики та законодавці розглядають сутність фондового ринку через систему цивільно-правових відносин власності. Все це призвело до появи різних визначень фондового ринку. 

Прийнято вважати, що ринок цінних паперів є місцем, де відбувається процес купівлі-продажу та перетинаються попит і пропозиція на особливий товар – цінні папери. Доволі часто поняття «ринок цінних паперів» ототожнюють з терміном «фондовий ринок». Зокрема такий підхід можемо зустріти у вітчизняному законодавстві та у працях деяких учених-економістів, а саме О. Д. Василика, В. В. Колесника, Н. І. Костіної, К. С. Марахова, О. Г. Мендрула. Згідно закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», «фондовий ринок (ринок цінних паперів) – сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів)» . Отже законодавець не розділяє визначення фондового ринку та ринку цінних паперів. О. Д. Василик вважав ринок цінних паперів особливим місцем здійснення ринкових відносин, на якому для залучення інвестицій для суб‘єктів господарської діяльності здійснюється акумуляція вільних фінансових ресурсів завдяки продажу цінних паперів. Учений стверджував, що поняття «фондовий ринок» та «ринок цінних паперів» є синонімами, тому що за своїм економічним змістом цінні папери відображають матеріальні або грошові фонди.

Російський економіст, дослідник фінансових ринків Я. М. Міркін теж притримується думки, що поняття фондового ринку та ринку цінних паперів співпадають. Він характеризує цінні папери як вид прав власності на економічні ресурси. Одночасно цінні папери володіють певними властивостями: оборотність, документальність, ліквідність, стандартність, ризик та ін. Саме завдяки своїм властивостям і можливе створення ринку цінних паперів як самостійного ринкового механізму і економічних відносин щодо ринкового обігу цінних паперів. Тому якщо цінні папери формують визначений вид економічних ресурсів і закріплюють права на сукупність інших ресурсів, які формують грошові, фінансові та інші фонди, то цінні папери можна назвати фондовими цінностями, а місце, де вони функціонують – ринком фондових цінностей, або фондовим ринком. В цьому значенні термін «фондовий ринок» справді буде синонімом ринку цінних паперів. 

К. Марахов вважає, що цінні папери знаходяться в обігу на біржах, які історично прийнято називати фондовими. Однак термін «фондова біржа» є дослівним перекладом з англійської терміну «Stock Exchange» (stock – фонди, акції, цінні папери), тобто вона покликана формувати фонди, точніше капітал економічних суб‘єктів. А функціонально це завдання може вирішуватись завдяки використанню певних фінансових інструментів, у тому числі цінних паперів.

Загалом, у західній економічній літературі поняття «ринок цінних паперів» (англ. «securities market») використовується не так часто, як в вітчизняній. Натомість, зустрічаються терміни «ринок акцій» (англ. «stock market», «equity market»), ринок облігацій (англ. «debt market», «bond market») і ринок похідних фінансових інструментів (англ. «derivatives market»).

Вітчизняні науковці А. А. Пересада, О. Г. Шевченко, Ю. М. Коваленко та С.В.Урванцева вважають, що «ринок цінних паперів складається з двох частин – фондового ринку та сфери обігу цінних паперів у вигляді купівлі-продажу короткотермінових (до одного року) документів. Таким чином, ринок цінних паперів за економічним змістом – це поняття дещо ширше за фондовий ринок, хоча значення останнього є достатньо великим (саме на ньому знаходяться в обігу акції і облігації)». 

С. М. Еш зазначає: «фондовий ринок часто розглядають як частину ринку капіталів, як ринок фондових цінностей або як ринок позичкового капіталу. Основними інструментами фондового ринку є цінні папери різних видів, типів, які належать до різних сегментів»




Отож, з даної таблиці видно, що ринок цінних паперів є більш ширшим поняттям, ніж фондовий ринок, оскільки включає крім середньотермінових та довготермінових цінних паперів ще й короткотермінові фінансові інструменти.

Схожої точки зору притримується В. Плиса, який також розрізняє дані терміни: «фондовий ринок – це механізм ринкових взаємовідносин, де здійснюються операції з середньо- і довготерміновими цінними паперами, при яких відбувається взаємодія фінансового, кредитного та інвестиційного секторів економіки, внаслідок чого динамічно накопичуються та перерозподіляються ринкові ресурси у вигляді потоків грошових резервів між його суб‘єктами». 

Дотримується думки щодо більш ширшого тлумачення саме ринку цінних паперів вітчизняний науковець та керівник Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків Д. Тевелєв. В своєму дослідження він дає таке тлумачення: «ринок цінних паперів – соціально-економічна система, в якій за допомогою заздалегідь встановлених правил та визначених механізмів здійснюється взаємодія між всіма його учасниками в процесі регулювання, контролю та функціонування з метою акумулювання та перерозподілу тимчасово вільних коштів для вирішення як макроекономічних, так і мікроекономічних цілей та завдань». 

Американські науковці Р. Тьюлз та Р. Бредлі асоціюють фондовий ринок виключно з ринком цінних паперів корпорацій (корпоративних цінних паперів). В якості пояснень використовують те, що цінні папери, які випускаються державою є облігаціями або борговими зобов‘язаннями, а не акціями, які визначають частку акціонерів в капіталі компанії. На мою думку, така позиція є хибною, оскільки випливає, що облігації також не належать до фондового ринку, бо є борговими цінними паперами. В такому випадку виникають сумніви в доцільності використання терміну «фондовий ринок», оскільки він включатиме тільки ринок акцій. 

Проаналізувавши наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців-економістів, можна дійти висновку, що доцільно розрізняти терміни «ринок цінних паперів» та «фондовий ринок»: ринок цінних паперів є більш широким елементом фінансового ринку і включає крім середньо- та довготермінових, ще й короткотермінові цінні папери.

Література:

1. Еш С. М. Фінансовий ринок : [навч. посіб.] / С. М. Еш. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 528 с.

2. Фондовий ринок : [підруч.] : у 2 кн. / В. Д. Базилевич, В. М. Шелудько, В. В. Вірченко та ін.; за ред. В. Д. Базилевича ; КНУ імені Тараса Шевченка. - К .: Знання, 2015. -Кн.1. -2 0 1 5 .- 6 2 1 с.

______________________________

Науковий керівник: Нікіфоров Петро Опанасович, доктор економічних наук, професор, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота