ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ В ТРУДОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ В ТРУДОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

27.05.2019 13:23

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Комінко Марія Михайлівна, студентка IV курсу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету


У нестабільний період розвитку нашої держави одним з важливих моментів у трудовій сфері виникає питання юридичних гарантій права на працю, що визначається актуальністю даної теми.

Особливістю гарантій є те, що вони передбачають обов'язок держави забезпечити громадянам рівні можливості у реалізації їхнього суб'єктивного права. Розглядаючи проблему гарантій права на працю, потрібно перш за все з'ясувати: як саме держава бере на себе обов'язок забезпечувати і законодавчо закріплювати права на працю в сучасних умовах. У ст. 43 Конституції України проголошено, що кожен має право на працю та має право заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає чи на яку вільно погоджується [1]. 

Щоб визначити суть трудових юридичних гарантій потрібно розкрити саме поняття. На жаль на даний момент немає законодавчо закріплено визначення і в  юридичній літературі ми можемо спостерігати  наступні підходи до визначення поняття «юридичні гарантії у трудовому праві».

На думку В.О Патюліна зазначає, що юридичні гарантії – це правові норми, які визначають специфічні юридичні засоби, умови та порядок реалізації прав, юридичні засоби їх охорони та захисту у випадку їх порушення. Основний акцент в цьому визначенні потрібно зробити на реалізації і забезпеченні прав людини [5].

Науковець В. І. Князева подає юридичні гарантії як державно-правові засоби, які забезпечують здійснення і охорону прав та свобод й обов'язків людини, громадянина, які найбільшою мірою складають механізм реалізації, охорони прав, свобод та обов'язків людини й громадянина [4].

Повністю погоджуємося з вищенаведеними визначеннями науковців. Проте, вважаємо за доцільне підкреслити, що юридичні гарантії права на працю - це дієві важелі, за допомогою яких забезпечується існування стабільних трудових правовідносин.

Структурно юридичні гарантії становлять багаторівневу систему, ускладнену різними взаємозв’язками. Структура системи юридичних гарантій включає в себе:

по-перше, юридичні акти, тобто закони, підзаконні та інші нормативні акти, які містять норми про права і свободи людини;

по-друге, організаційно-правову діяльність суб’єктів права; 

по-третє, спеціальні гарантуючі методи впливу на суспільні відносини; тобто правотворчі, правореалізуючі та контрольно-наглядові процеси, спрямовані на забезпечення прав і свобод людини [3].

У теорії права до ознак юридичних гарантій відносять: нормативність (визначені виключно в текстах нормативно правових актів), постійний характер їх дії, системність( всі юридичні гарантії утворюють собою певну систему), (юридичні гарантії у всіх випадках в кінцевому результаті  повинні забезпечити людині реальне користування наданими Конституцією і законом благами),  загальність [4].

На нашу думку сутність юридичних гарантій полягає не в організаційно-правових засадах а безпосередньо в охороні захисті та забезпеченні безперешкодної реалізації прав, свобод та законних інтересів учасників тру- дових правовідносин. Організаційно-правові засоби складають не сутність юридичних гарантій а допомагають реалізації останніх. З іншого боку юридичні гарантії реалізуються не лише за допомогою організаційно-правових засобів але й соціально-економічних політичних і деологічних та культурних умов а також юридичних способів прийомів і форм.

Юридичні гарантії в трудовому праві мають певні особливості. Специфіка юридичних гарантій передбачених в трудовому законодавстві України можна виділити в наступних аспектах:

- деякі з них мають обмежену сферу дії, тобто застосовуються до певного кола осіб (наприклад розраховані на неповнолітніх, жінок, інвалідів);

- юридичні гарантії, що закріплені в Кодексі законів про працю України, характеризуються неоднозначністю вступу в дію: 

1.одні гарантії починають діяти до виконання трудових правовідносин (наприклад, заборона під час прийняття на роботу вимагати роботодавцем документи та відомості про особу, подання яких не передбачено законодавством – ст. 25 КЗпП);

2. інші лише після їх виникнення (наприклад, гарантії на отримання заробітньої плати починає діяти лише після того, як працівник приступив до виконання своїх трудових обов’язків);

- припинення дії гарантій відбувається так само неоднаково, як і їх виникнення: незалежно від волі особи (наприклад, досягнення повноліття припиняє право на подовжену мінімальну щорічну трудову відпустку); 

- в результаті певних дій (наприклад, у випадку нез’явлення працівника на роботу протягом більше як 4-х місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності роботодавцем має право звільнити цього працівниках) [2].

Вчені-трудовики досліджуючи юридичні гарантії вказують на те що ці гарантії закріплюються в нормах права однак чи достатньо вказати що специфіка юридичних гарантій полягає лише в факті їх нормативного правового закріплення. Вбачається, що ні. Зведення сутності юридичних гарантій трудових прав свобод та законних інтересів лише до цієї ознаки було б занадто формальним рішенням даного питання суттєвим є не лише закріплення гарантій в нормах права а також і те що гарантії у багатьох випадках мають негативний характер тобто тягнуть за собою застосування до порушників тих чи інших трудових прав примусових заходів [5].

Аналізуючи все вище подане можна зробити висновок про те, що юридичні гарантії відіграють важливу роль у захисті прав працівників. Саме тому соціально-правове значення юридичних гарантій полягає в забезпеченні працівникові реальної можливості користуватись певним соціальним благом. Це право закріплено трудовим законодавство та дозволяє також безперешкодно реалізувати свої права. Можна сказати, що юридичні гарантії служать певним «містком», який забезпечує необхідний перехід від можливості, яка проголошується в законі до дійсності.

Література:

1. Конституція України [Електронний ресурс]: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Верховна Рада України. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.uaЛaws/show/254к/96-вр

2. Кодекс законів про працю України  [Електронний ресурс]: Закон України від 10.12.71 № 322-VIII/ - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08

3. Антон О.А Юридичні гарантії в трудовому праві. - Університетські наукові записки, 2005 № 3 (15), с 185- 190 – Режим доступу : http://www.univer.km.ua

4. Право, реферат Юридичні гарантії права на працю та їх значення в умовах ринкової економіки - Режим доступу : https://allref.com.ua

5. Малихіна Я. А. Юридичні гарантії за трудовим законодавством України [Електронний ресурс] / Я. А. Малихіна //Форум права. Наукове електронне фахове видання. – 2007. –№ 2. – С. 136. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e- journals/FP/2007-2/07mjatzu.pdf.

_______________________________

Науковий керівник: Зигрій Ольга Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права і процесу, Тернопільський національний економічний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота