ОСОБЛИВОСТІ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ

28.05.2019 21:33

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Дмитренко Артем Миколайович, економіко-правове відділення, спеціальність «Право», ІІ курс, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж


Спадковий договір є правочином за яким одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Спадковий договір є консенсуальним, оскільки він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами за умови дотримання визначеної у законодавстві форми.

Спадковий договір є двостороннім, оскільки права та обов’язки за договором виникають у кожного із учасників, причому правам однієї сторони кореспондують обов’язки другої сторони. Відчужувач має право вимагати у набувача вчинення дій майнового характеру, покладених на нього спадковим договором, і не повинен укладати заповіт щодо майна, яке уже є предметом договору (у такому випадку заповіт буде нікчемний), а також  відчужувати це майно. У спадковому договорі для більшої обережності можна вказати особу, яка буде стежити за виконанням розпоряджень відчужувача. Під розпорядженням може бути матеріальне утримання протягом життя, відвідування культурних заходів, розпорядження на рахунок свого похорону, утримання третіх осіб, оплата освіти комусь із родичів, або знайомих. Спадковий договір фактично має два предмети — основний і допоміжний. Основним предметом цього договору є передача у власність набувача майна, яке належить відчужувачеві і переходить у власність набувача у випадку смерті відчужувача. Це можуть бути індивідуально визначені речі (колекція картин, цінна бібліотека) або речі, визначені родовими ознаками, рухоме і нерухоме майно (квартира, будинок, дача, земельна ділянка, автомобіль). Основний предмет спадкового договору передбачає встановлення речового права у вигляді права власності набувача щодо визначеного майна відчужувача на випадок смерті останнього. Допоміжний предмет становлять дії набувача на виконання особистого розпорядження відчужувача відповідно до спадкового договору. Майно, яке є предметом спадкового договору, переходить у власність набувача лише після смерті відчужувача. До настання смерті відчужувача жодних прав на його майно у набувача немає. 

У зарубіжних джерелах зустрічаються міркування з приводу недопустимості укладення спадкового договору, який за законодавством окремих країн є однією з підстав спадкування (ЦК Німеччини, ЦК Австрії, ЦК Швейцарії), у зв’язку з  тим, що він обмежує свободу заповіту спадкодавця. Як  правильно зазначає З. В. Ромовська [1, с. 16], при укладенні спадкового договору можливість розпорядження майном обмежується не більше, ніж, скажімо, при укладенні договору купівлі-продажу чи  дарування. Адже якщо певне майно є предметом договору купівлі-продажу чи дарування, то продавець або відповідно дарувальник більше не може розпорядитися цим майном за життя. Подібна ж ситуація, але з деякими особливостями, має місце й при укладенні спадкового договору. Спадковий договір є договором за життя і, розпорядившись певним майном ще за життя, відчужувач не може розпорядитися ним ні вдруге за життя, ні на випадок смерті. По-друге, закріплений законом принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) надає особі можливість вибору поведінки – укладати чи не укладати договір. Таким чином, обмеження можливості розпорядження майном внаслідок укладення спадкового договору є цілком природним явищем і жодним чином не характеризує цей договір з негативної сторони.

Література:

1. Яворська О.С. Розірвання договору довічного утримання (догляду) / О.С. Яворська // Університетські наукові записки. - 2014. - № 3. - С. 130-136.

2. Чуйкова В. Правова характеристика спадкового договору / В. Чуйко-ва // Підприємництво, господарство і право. - 2005. -№4,- С. 3-4

___________________________

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота