ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО СПОРУ З ІНОЗЕМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО СПОРУ З ІНОЗЕМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ

28.05.2019 22:57

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Пасайлюк Ірина Василівна, викладач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету, Львівський державний університет внутрішніх справ


Щодо визначення поняття «підсудності» в кожній державі існує свій підхід та розуміння. Так, термін «підсудність» уживається для визначення компетенції конкретного суду або як характеристика (властивість) справи, що дозволяє встановити, у якому суді вона може або повинна розглядатися [1, с. 173].

У цивільному процесуальному праві України термін «підсудність» уживається в декількох значеннях. По-перше, це процесуальний інститут, що регулює розподіл справ як між окремими ланками відповідної судової системи, так і між судами рівної компетенції. По-друге, цей термін застосовується також для визначення компетенції конкретного суду або для характеристики (властивості) справи, що дозволяє встановити, який суд може й повинен його розглядати [1, c. 173]. По-третє, під підсудністю мають на увазі сукупність цивільних справ, що підлягають розгляду й вирішенню по суті в конкретній ланці судової системи або в певному суді по розгляду цивільних справ.

Встановлюючи правила підсудності, норми міжнародного права (статті 7, 8, 10 Загальної декларації прав людини  [2], п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  [3], ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права [4], ст. 47 Німецької хартії основних прав Європейського Союзу [5]) передбачають право кожного при визначенні його цивільних прав та обов’язків у цивільному процесі на справедливий, публічний і своєчасний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в тому суді і тим суддею, до підсудності яких вона віднесена законом. З наведено випливає, що право на справедливий судовий розгляд має місце лише у випадку, коли розгляд справи забезпечується судом, що має на це компетенцію, і відповідним складом останнього, призначеним з дотриманням вимог закону [6, с. 48].

Визначення підсудності у цивільних справах з іноземним елементом здійснюється за принципами, які загалом врегульовані внутрішнім законодавством України, зокрема розділом XII «Підсудність та виконання іноземних судових доручень» Закону України «Про міжнародне приватне право», а також нормами багатосторонніх конвенцій та двосторонніх міжнародних договорів України про правову допомогу у цивільних справах. Ті принципи визначення підсудності, що передбачені в міжнародних договорах, мають пріоритет перед принципами, закріпленими в нормах внутрішнього права.

Визначення підсудності у цивільних справах з іноземним елементом маю певну специфіку. Так, у доктрині міжнародного цивільного процесу виділяють міжнародну, родову та територіальну підсудність [6, с. 50]. На це також звертають увагу В. В. Комаров, В. В. Баранкова, В. А. Бігун та ін., які зазначають, що при вирішенні питання про міжнародну підсудність в Україні також у цілому діє «закон суду» (lex fori). Це означає, що при визначенні підсудності цивільних справ за участю іноземного елементу можуть мати місце загальна територіальна, альтернативна та виключна підсудність [7, с. 1053].

Як зазначає Ю. Черняк, під час вирішення питань щодо прийняття справи до провадження «спочатку суддя повинен визначити міжнародну підсудність, після цього – родову підсудність; завершальним етапом є визначення територіальної підсудності» [8, с. 108]. На підставі родової підсудності вирішується питання про те, який орган судової влади уповноважений вирішувати справу по суті. Територіальна підсудність стосується конкретного суду, до якого звернувся позивач [9, с. 183].

Як вже зазначалося, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК України, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України [10]. 

В Розділі XII Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачена підсудність у справах, що ускладнені іноземним елементом.

Статтею 76 Закону України «Про міжнародне право» перелічено підстави підсудності справ з іноземним елементом судам України: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, виключної підсудності (стаття 77); 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач − фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач − місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України [11].

В Законі України «Про міжнародне приватне право» передбачено також правила щодо виключної підсудності судам України таких категорій справ з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, згідно з якими нерухоме майно є об’єктом такого партнерства, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об’єкт; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов’язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов’язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України (ст. 77 ЗУ «Про міжнародне приватне право»).

Порядок визначення підсудності у справі з іноземним елементом теж відрізняється від загального. За загальним правилом відповідно до статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» судам України підсудність справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст. 76. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав [12, с. 35]. 

Перелічені підстави в цілому свідчать про те, що підсудність цивільних справ з іноземним елементом може визначатися за такими принципами:

- доміцилію − за місцем постійного проживання особи (defendant’s domicile);

- місця перебування майна (actor seguitur forum rei);

- автономії волі при визначенні підсудності (party autonomy);

- ознаки громадянства сторін або сторони у спорі (Jus civitatis);

- будь якими іншими, що обґрунтовують зв’язок спірної справи з територією певної держави (місце спричинення шкоди, місце виконання договору тощо) [6, с. 52].

Визначення підсудності справ з іноземним елементом залежить від категорії спору. При вирішенні питання про підсудність справ судам України також мають враховуватися вимоги загальної, альтернативної, договірної, виключної підсудності. Так, наприклад, у разі застосування сторонами договірної підсудності (домовленість сторін щодо підсудності має бути досягнута у письмовій формі), справи з іноземним елементом підсудні судам України і суд, відкриваючи провадження у справі, має з’ясувати, чи була досягнута договірна підсудність між сторонами [6, с. 184-185]. Наприклад, справи про визнання шлюбу недійсним, про розірвання шлюбу між одним з подружжям – громадянином України та другим із подружжя незалежно від його громадянства, які проживають за межами України, підсудні судам України (ст. 63, 64 ЗУ «Про міжнародне приватне право»), тощо.

Література:

1. Белова Т. А. Вопросы подсудности гражданских дел в законодательстве и практике общих судов Республики Беларусь Право и демократия. 2004.  № 15. С. 173-183.

2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. Голос України. 2008. 10 груд. (№236).

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. Офіц. вісн. України. 2006. №32. 

4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043.

5. Хартія основних прав Європейського Союзу від 07.12.2000 р.  URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_524.

6. Косовський Л.М. Судочинство у цивільних справах з іноземним елементом: монографія. Харків: Право, 2017. 300 с.

7. Курс цивільного процесу: підручник / за ред. В. В. Комарова. Харків: Право, 2011. 1352 с.

8. Черняк Ю. В. Міжнародна підсудність цивільних справ. Міжнародний цивільний процес України : навч. посіб./ за ред.. С. Я. Фурси. Київ: Вид-ць Фурса С. Я., 2010. 345 с.

9. Кармаза О. О. Теоретичні та практичні аспекти підсудності позовів про право на житло в міжнародному цивільному процесі в Україні. Часопис Київ. ун-ту права. 2012. №3. С. 182-185. 

10. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print.

11. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 32. Ст. 422.

12. Цивільний процес України: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. Вищих навчальних закладів / І. О. Ізарова, Р. Ю. Ханик-Посполітак. Київ: ВД «Дакор», 2018. 276 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота