ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

24.06.2019 16:27

[Section 5. Administrative law. Administrative judicial law. Customs and tax law. Municipal law]

Author: Щебетун Ірина Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного Університету імені Василя Стуса


Місцеве самоврядування – одна з фундаментальних демократичних засад конституційного ладу України, тому питання його реформування набувають важливого значення як чинника розвитку усієї системи української державності.

Розвиток України як демократичної правової держави визначається ефективною організація влади у державі, перш за все, місцевої, яка представлена місцевим самоврядуванням, тому першочерговою в рамках формування громадянського суспільства є проблема розробки та успішного функціонування механізму оптимальної взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. 

Як свідчать соціологічні опитування, за роки реформування відношення населення до інституту місцевого самоврядування майже не змінилося: органи самоврядування переважно сприймаються у громадській свідомості як низова ланка державної влади, а не як органи публічної влади самого населення. Одночасно продовжується безперервний процес експериментування з законодавчим регулюванням місцевого самоврядування. 

Кардинальні зміни у системі публічної влади в Україні розпочалися із прийняттям Концепції місцевого самоврядування та територіальної організації влади [1], а також Закону України «Про добровільне об’єднання громад» [2], на основі якого в державі вже сформовано понад 700 об’єднаних територіальних громад, що отримали нові функціональні та фінансові можливості для вирішення питань місцевого значення. Процес об’єднання громад активно продовжується і має завершитися до проведення чергових місцевих виборів 2020 року, що зобов’язує підсилити законодавчу базу місцевого самоврядування. і, в першу чергу, базовий закон «Про місцеве самоврядування в Україні», який був прийнятий у 1997 році і потребує серйозного удосконалення. 

Розглядаючи феномен муніципальної влади в Україні, можна зробити висновок, що її провідним конституційним суб’єктом є не органи та посадові особи, а територіальна громада, втім, вона не має ефективних організаційно-правових механізмів впливу на здійснення муніципальної влади: форми участі громад у здійсненні публічної влади на локальному рівні належним чином не розроблені та не втілені у муніципально-правову практику; громадяни фактично відсторонені від впливу на вирішення поточних місцевих справ, не мають суттєвих інструментів контролю за муніципальною владою; негативний вплив справляє також загальний низький рівень конституційно-правової культури.

Задля подолання вказаних вище негативних явищ слід якомога швидше чітко визначити систему форм безпосереднього здійснення територіальними громадами місцевого самоврядування, встановити конституційні гарантії їх реалізації.

Чинна Конституція України досить жорстко визначає систему органів місцевого самоврядування. При такому конституційно-правовому, а також законодавчому регулюванні у територіальних громад практично відсутня можливість самостійно визначати структурну організацію місцевого самоврядування, обирати ту чи іншу організаційну модель, тому, вважаємо за доцільне, надати право територіальним громадам самостійно визначати систему і структуру органів місцевого самоврядування.

Окрім вищевказаного, також слід врегулювання питання статусу територіальних громад, адміністрування внутрішньої діяльності, механізмів створення їх об’єднань; ухвалити низку законопроектів, які вже зареєстровані у парламенті, зокрема, «Про загальні збори, конференції членів територіальної громади за місцем їх проживання», «Про громадські слухання», «Про місцеві ініціативи», «Про публічний контроль», «Про органи самоорганізації населення» та інші, зокрема щодо місцевого референдуму; розробити та прийняти Муніципальний кодекс України, який би забезпечив впровадження системного та концептуального підходу в правовому регулюванні місцевого самоврядування, узгодженість та органічність оновлення нормативно-правової бази, подолання проблеми безсистемності під час законотворчого процесу,  напрацювання нових законодавчих актів на основі реальних потреб територіальних громад, імплементацію європейських стандартів місцевого самоврядування; забезпечити виконання ст.13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка передбачає обов’язкові громадські обговорення рішень органів місцевого самоврядування; визначити форми залучення громадян до активної співпраці з органами місцевого самоврядування та прийняття управлінських рішень шляхом належної мотивації; вдосконалити систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб органів самоврядування, працівників комунальних установ, запроваджувати в практику самоврядування новітні технології  муніципального менеджменту; ввести в практику як обов`язкове суспільне обговорення та врахування ініціатив громадськості, науково-експертних підходів.

Література:

1. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80

2. Про добровільне об’єднання територіальних громад: Закон України від 5 лютого 2015 року //Відомості Верховної Ради, 2015, № 13, ст.91



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота