НАУКОВІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЧИНІВ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

НАУКОВІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЧИНІВ

02.07.2019 09:26

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Дубов Олександр Вікторович, здобувач вищої освіти факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України


Успішна діяльність по протидії різноманітним правопорушенням неможлива без використання чіткої продуманої системи профілактики, що включає складові криміналістичної профілактики.

В останні три десятиліття проблема профілактики злочинів отримала різнобічне розроблення у працях вітчизняних та зарубіжних кримінологів, зокрема Г. А. Аванесова, Ю. М. Антоняна, А. І. Долгової, О. М. Джужи, А. П. Закалюка, В. К. Звірбуля, І. І. Карпеця, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнєцової, Г. М. Міньковського, А. Б. Сахарова та ін. Науковцями досить активно розробляються теоретичні основи і практичні аспекти кримінологічної профілактики злочинів, зокрема: причинність в кримінології, особа злочинця, проблеми прогнозування злочинності та ін.

Разом з тим, у системі профілактики антисуспільних явищ недостатньо визначена роль криміналістичної науки, не дивлячись на всю теоретичну і практичну значимість її спеціально спрямованих засобів і методів профілактичного впливу [3, с. 3].

У криміналістичних публікаціях отримали вирішення окремі питання криміналістичної профілактики, зокрема у працях В. Г. Гончаренка, Н. І. Клименко, В. П. Колмакова, Г. А. Матусовського, І. Я. Фридмана, Б. Холиста, М. П. Яблокова. Однак, не дивлячись на вирішення окремих питань криміналістичної профілактики в минулому, сучасний розвиток теорії криміналістики потребує оновлення наукових основ криміналістичної профілактики як складової частини соціальної профілактики, з метою дослідження та розроблення криміналістичних засобів і методів попереджувальної діяльності як правоохоронних органів, так громадськості.

Складовою наукових основ криміналістичної профілактики є уявлення про її предмет. На думку Н. І. Клименко та Н. А. Комісарової предмет криміналістичної профілактики будується з урахуванням вимог кримінально-процесуального законодавства, специфіки криміналістики як науки, а також особливостей її завдань [5, с. 51].

В. Ф. Зудін вважає, що предмет криміналістичної профілактик злочинів є складовою частиною науки криміналістики. Тому, його доцільно розглядати як систему організаційних, процесуально-тактичних, науково-технічних, правовиховних, методичних положень, прийомів і засобів збирання, дослідження, оцінки і використання фактичних даних про причини і умови, що сприяють вчиненню злочинів під час їх доказування і попередження [3, с. 15].

Науковці наголошують на потребу широкого використання в ході розроблення засобів криміналістичної профілактики відомостей з інших наук. Так, на їх думку, подальший розвиток криміналістичної профілактики в умовах науково-технічної революції потребує активного використання даних суспільних, гуманітарних, природничих, технічних наук з метою розроблення ефективних рекомендацій попереджувального впливу для правоохоронної діяльності у кримінальному судочинстві і за її межами [3, с. 15].

Неоднозначно вирішується науковцями питання про місце криміналістичної профілактики в системі науки криміналістики та її навчального курсу. Так, на думку І. Я. Фридмана правильно було б основи криміналістичної профілактики розглядати в окремому розділі курсу, або разом з іншими загальними питаннями криміналістики, у розділі «Вступ до науки». Виділення лише загальних питань криміналістичної профілактики не потребує кардинальної перебудови загальноприйнятої у даний час системи науки криміналістики. Виконання завдань розроблення і застосування криміналістичних засобів попередження злочинів цілком забезпечується цією системою [6, с. 130].

Н. І. Клименко також вважає, що для більш глибокого і цілісного уявлення про предмет, методи, засоби і прийоми криміналістичної профілактики недостатньо викладати матеріал про неї у різних розділах підручників (техніці, тактиці і методиці), а необхідно виділити криміналістичну профілактику у самостійний розділ «Загальні і окремі криміналістичні теорії» (у кінці викладення курсу) [4, с. 7].

В. Ф. Зудіним ставиться питання про розроблення у межах науки криміналістики окремої теорії криміналістичної профілактик злочинів [3, с. 16].

Науковцями правильно ставиться питання про зв’язок криміналістичної профілактики з розділами науки криміналістики, і найбільш показовим такий зв’язок є із розділом криміналістичної техніки. Так, В. В. Вандишев зазначає, що найбільш наглядним є зв’язок криміналістичного вчення про профілактику із розділом криміналістичної техніки, що розробляє технічні засоби встановлення обставин, що сприяють правопорушенням (як і інших елементів предмету доказування) і профілактики правопорушень (засобів, що утруднюють реалізацію протиправного задуму і приховання слідів правопорушення). Дане вчення покликано аналізувати практику використання науково-технічних засобів і формулювати рекомендації щодо її удосконалення. У свою чергу, спеціалісти у галузі криміналістичної технічки повинні розробляти відповідні технічні засоби, що забезпечують потреби криміналістичної профілактики [1, с. 90].

Характеризуючи криміналістичні засоби попередження злочинів, І. М. Даньшин, зосереджує увагу лише на їх «технічній» природі, зазначаючи, що криміналістичні (технічні) заходи попередження злочинів, звісно не порівнювані з іншими, більш глобальними і складаними попереджувальними заходами, однак при цьому вони не втрачають свою важливість [2, с. 45]. Однак, з таким підходом не можна погодитися і варто підтримати думку науковців, які пропонують для розроблення засобів криміналістичної профілактики злочинів використовувати міждисциплінарний підхід, що дасть змогу розробляти більш широкий спектр засобів, не обмежуючись лише «технічними».

У вирішенні даного питання погоджуємося з думкою В. Ф. Зудіна, що розуміння сутності криміналістичної профілактики злочинів у світлі прогресу сучасних знань не можуть виходити з вузько дисциплінарного підходу, який практикується у криміналістичній науці, адже мова йде про дослідження важливих проблем, що мають значення для соціальної практики. Тому для розуміння предмету і завдань криміналістичної профілактики пропонується використовувати міждисциплінарний підхід [3, с. 15].

Теорія криміналістичної профілактики має функціональну залежність від суміжних наук, а тому її основами пропонують визначати: 1) загальну теорію і методологію соціальної профілактики правопорушень; 2) теорію криміналістики; 3) загальну теорію попередження злочинності; 4) принципи і інститути загальної теорії держави і права.

На думку науковців, криміналістична профілактика передбачає (спрямована):

1) опосередковане попередження злочинів, яке зумовлює розроблення засобів і прийомів, з допомогою яких вирішуються завдання невідворотності покарання за вчинений злочин, що полягає у: а) усебічному, повному і об’єктивному розкритті, розслідуванні кожного злочину і викритті винного (реалізація окремої превенції); б) у переконані осіб з низьким рівнем правової і моральної свідомості у невідворотності покарання з метою загальнопревентивного впливу;

2) безпосереднє, спеціально спрямоване попередження злочинів – це засоби і методи, що забезпечують: а) отримання інформації про злочини, що готуються; б) вчасне припинення злочинів, що розпочалися; в) цілеспрямований вплив попереджувального, виховного характеру; г) виявлення і усунення причин і умов, що сприяли вчиненню конкретного факту, «осередку» злочину; д) виявлення і усунення причин і умов, що сприяли вчиненню прихованих (латентних) злочинів [3, с. 16].

Науковці визначають загальні завдання криміналістичної профілактики – постійне вдосконалення науково-технічних засобів, тактичних прийомів і методів розслідування злочинів, що підвищують ефективність й науково-методичний рівень розслідування в цілому [5, с. 51].

Щодо структури, то систему криміналістичної профілактик пропонують складати із загальної і особливої частин. Загальна частина являє собою теоретичні основи такої профілактики, до неї входять організаційно-управлінські основи, процесуально-тактичні, науково-технічні, виховні засоби і прийоми. Особлива частина криміналістичної профілактики формується із загальних положень і особливостей методики попередження окремих видів злочинів [3, с. 16-17].

А щодо видів, то Н. І. Клименко та Н. А. Комісарова поділяють криміналістичну профілактичну діяльність на два: слідчу профілактику та експертну профілактику [5, с. 51]. Мабуть це дещо спрощено, адже це лише два поширені та найбільш досліджені у науці види криміналістичної профілактики.

Розглядаючи засоби (технічні) криміналістичної профілактики І. М. Даньшин зазначив, що криміналістичні попереджувальні заходи призначені для того, щоб гранично ускладнити або зробити взагалі неможливим вчинення злочину певного виду. У цьому плані мова йде про розроблення і впровадження: різноманітних надійних замикаючих пристроїв; сигналізацій, призначених для охорони важливих об’єктів; пристроїв, що інформують охорону об’єкту про появу сторонніх осіб поблизу охоронюваного об’єкту на певній відставні; про засновування сучасних засобів захисту документів від підроблення; про методи маркування, фасування і продажу товарів з метою попередження обману покупців тощо [2, с. 46].

Розкриваючи зміст технічних засобів криміналістичної профілактики злочинів науковці зазначають, що такі засоби втілюють у собі сучасні досягнення природничих і технічних наук. Застосування наукових знань і технічних засобів для попередження злочинів в умовах науково-технічного прогресу повинно здійснюватися на сурових принципах законності і моральності. Ці засоби застосовуються не лише в оперативній, експертній, прокурорській та судовій діяльності, а також у діяльності інших державних органів і громадських організацій. Вони слугують меті ефективної охорони відповідних об’єктів, перешкоджають або утруднюють вчиненню злочинів, вчасно припиняють злочинні дії, контролюють, полегшують встановлення злочинців тощо [3, с. 22].

Методику криміналістичної профілактики злочинів пропонують розглядати на двох рівнях: 1) загальні криміналістико-профілактичні засоби, прийоми і рекомендації, що відносяться до усіх видів злочинів; 2) криміналістичні-профілактичні засоби, прийоми і рекомендації, що характерні для певного виду злочинів [3, с. 27].

Отже, не дивлячись на те, що наукові основи криміналістичної профілактики розпочали розроблятися у науці криміналістиці ще з кінця 50-х років минулого століття, низка питань ще залишається досить дискусійними, інші потребують оновлення відповідно до рівня розвитку суспільства, науково-технічного прогресу та відкриттів здійснених у інших науках. Однозначно можемо стверджувати, що наукові засади криміналістичної профілактики складають: її предмет; канали надходження відомостей з інших наук та їх трансформація з метою вирішення завдань даної теорії; питання місця профілактики у системі науки криміналістики та її навчального курсу; проблеми розроблення теорії криміналістичної профілактики; вивчення зв’язків такої теорії з розділами науки криміналістики; використання міждисциплінарного підходу у розробленні засобів криміналістичної профілактики; залежність її від суміжних наук; спрямованість криміналістичної профілактики; система та види такої профілактики; проблеми розроблення її засобів та методик.

Література:

1. Вандышев В. В. Криминалистическая профилактика в системе криминалистики. Правоведение. 1982. № 2. С. 86-90.

2. Даньшин И. Н. Криминалистические меры предупреждения преступности и отдельных преступлений. Актуальні проблеми криміналістики: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Харків: Гриф, 2003. С. 44-46.

3. Зудин В. Ф. Криминалистическая профилактика преступлений. Теория и практика: автореф дис. … д-ра юрид. наук: спец: 12.00.09. Киев, 1988. 44 с.

4. Клименко Н. И. Место и роль профилактики в системе криминалистики. Криминалистика и судебная экспертиза. 2004. Вып. 52. С. 3-8.

5. Клименко Н. І., Комісарова Н. А. Експертна профілактика. Криміналістичний вісник. 2007. № 1 (7). С. 51-56

6. Фридман И. Я. Предмет криминалистики и вопросы предупреждения преступлений. Криминалистика и судебная экспертиза. 1969. Вып. 6. С. 127-134.

________________________________

Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота