ЗАГАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЗАХОДІВ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ НА ПІДСТАВІ П.2. Ч.1 СТ. 96-3 КК УКРАЇНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЗАГАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЗАХОДІВ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ НА ПІДСТАВІ П.2. Ч.1 СТ. 96-3 КК УКРАЇНИ

25.07.2019 17:44

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Скарбарчук Олександр Григорович, аспірант кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін Навчально-наукового інституту ім. І. Малиновського Національного університету «Острозька академія»


З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» №314-VIIІ від 23.06.2013 р. до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України були внесені зміни (п.7 ч.1), які передбачають включення до предмету доказування обставин, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Сукупність обставин (структура і зміст яких регламентовані у ст. 91 КПК й у нормах Загальної частини кримінального закону), на які має бути спрямоване кримінальне процесуальне доказування, Вапнярчук В. В. відносить до загального предмету доказування [1, с. 87].

Спробуємо окреслити коло обставин, які підлягають встановленню в рамках загального предмету доказування у кримінальному провадженні щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 96-3 КК України. 

Цілком закономірно, що першочерговому встановленню підлягають обставини, передбачені у ст. 36-3 КК України «Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру», однак цим переліком не варто обмежуватися, оскільки ст. 96-4 КК України містить обмеження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру з підстав передбачених окремими пунктами ч.1 ст. 96-3 КК України залежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності юридичної особи. Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 96-5 КК України, якою визначаються підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру. 

Пункт 2 частини 1 ст. 96-3 КК України визначає однією з підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 КК України.

Незважаючи на той факт, що вищенаведений перелік злочинів, вчинення яких є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально правового характеру співпадає з переліком злочинів передбаченим у п. 1 ч.1 ст. 96-3 КК України, предмет доказування у справах про застосування заходів кримінально-правового характеру з підстав передбачених п. 2 ч.1 вказаної норми істотно відрізняється, оскільки не передбачає вчинення злочину безпосередньо уповноваженою особою юридичної особи від імені та в інтересах такої юридичної особи.

Основний проблемний аспект доказування полягає у тому, що законодавець не описав зв’язок між особою, яка вчиняє злочин за обставин передбачених п.2 ч.1 ст. 96-3 КК України та юридичною особою щодо якої застосовуються заходи кримінально-правового характеру з цієї підстави, що може призвести як до безпідставного застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, так і до уникнення юридичною особою негативних наслідків передбачених ч.1 ст. 96-6 КК України. 

Вважаю за доцільне шукати такий зв’язку у двох напрямах – зв’язок особи злочинця з певною юридичною особою та зв’язок наслідків вчиненого злочину з інтересами юридичної особи. При цьому обов’язковою умовою є відсутність у злочинця повноважень діяти від імені юридичної особи в інтересах якої вчиняється злочин, оскільки це є підставою для застосування заходів кримінально-правового характеру за п. 1 ч.1 ст. 96-3 КК України.

Вчинення злочину особою, яка не є уповноваженою особою юридичної особи в понятті Прим. 1 до ст. 96-3 КК України. Наприклад, злочин передбачений ч.1 ст. 368-3 КК України в інтересах третьої (юридичної) особи вчиняється:

а) службовою особою юридичної особи, яка перебуває у трудових відносинах з останньою, однак не має права діяти від її імені (в цю категорію входять заступники керівника, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів юридичної особи, працівники тощо).

б) фізичною особою, яка перебуває у цивільних (господарських) правовідносинах з юридичною особою, в інтересах якої вчиняється злочин.

в) уповноваженою особою юридичної особи, яка перебуває у цивільних (господарських) правовідносинах з юридичною особою, в інтересах якої вчиняється злочин.

Іншим напрямом пошуку взаємозв’язку є пошук юридичної особи в інтересах якої вчинено злочин. Наприклад, злочин передбачений ч.1 ст. 368-3 КК України в інтересах третьої (юридичної) особи вчиняється:

а) уповноваженою особою (прим. 1 ст. 96-3 КК України) іншої юридичної особи.

б) службовою особою іншої юридичної особи, яка перебуває у трудових відносинах з останньою, однак не має права діяти від її імені.

в) фізичною особою, яка перебуває у цивільних (господарських) правовідносинах з іншою юридичною особою.

г) уповноваженою особою юридичної особи, яка перебуває у цивільних (господарських) правовідносинах з іншою юридичною особою.

Таким чином, при застосуванні заходів кримінально-правового характеру з підстав передбачених п. 2 ч.1 ст. 96-3 КК України в рамках загального предмету доказування підлягають встановленню наступні обставини:

1. Факт вчинення злочину з переліку передбаченого п. 2) ч.1 ст. 96-3 КК України в інтересах юридичної особи (прим. 2 до ст. 96-3 КК України)

2.1. Зв’язок особи злочинця з юридичною особою в інтересах якої був вчинений злочин (прим.2 до ст. 96-3 КК України) за відсутності ознак уповноваженої особи (прим.1 ст. 96-3 КК України), або

2.2. Зв’язок особи злочинця з юридичною особою (уповноважена особа, наявність трудових відносин за відсутності ознак представництва, наявність господарсько-правових відносин) якщо злочин був вчинений в інтересах іншої юридичної особи ніж та з якою пов’язаний злочинець.

3. Можливість застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з огляду на обмеження передбачені ч.1 ст. 96-4 КК України.

4. Наявність підстав для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру з підстав передбачених ст. 96-5 КК України.

5. Наявність у юридичної особи антикорупційної програми, затвердженої у встановленому законом порядку.

6. Особу відповідальну за забезпечення виконання заходів із запобігання корупції.

7. Наявність закону чи установчого документу, який покладає на таку особу забезпечення виконання заходів із запобігання корупції.

8. Наявність у особи відповідальної за забезпечення виконання заходів із запобігання корупції статусу уповноваженої особи (права діяти від імені юридичної особи на підставі закону чи установчих документів).

9. Причинний зв’язок між вчиненням злочину передбаченого п.2 ч.1 ст. 96-3 КК України та незабезпеченням виконання заходу (заходів) із запобігання корупції, передбачених антикорупційною програмою юридичної особи, щодо якої застосовують заходи кримінально-правового характеру.

Література:

1. Вапнярчук В. В. Теорія і практика кримінального процесуального доказування : монографія / В. В. Вапнярчук. — Харків : Юрайт, 2017. — 408 с.

2. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25. – Ст.131. Офіційний сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

3. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України  від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – №9-10. – Ст.474. Офіційний сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 

4. Про запобігання корупції : Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 49. – Ст. 3186. Офіційний сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n2 

________________________________

Науковий керівник: Герасимчук Олег Павлович, кандидат юридичних наук, доцент, Навчально-науковий інститут ім. І. Малиновського Національного університету «Острозька академія»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота