ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАОЩАДЖЕНЬ В ІНВЕСТИЦІЇ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАОЩАДЖЕНЬ В ІНВЕСТИЦІЇ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ

28.10.2019 20:55

[Section 6. Banking. Money, finances and credit]

Author: Карпенко Юлія Олегівна, студентка 3 курсу Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича; Легкоступ Ігор Іванович, кандидат економічних наук, асистент кафедри фінансів і кредиту Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича


Актуальність теми дослідження є очевидною і не викликає сумнівів, оскільки подальший розвиток економіки країни пов’язаний з масштабами та напрямами інвестиційної діяльності всіх суб’єктів народного господарства. Особлива роль у даному процесі належить пошуку джерел фінансування інвестицій, що в результаті приводить до необхідності формування відповідного обсягу заощаджень, які на макрорівні виступають єдиним джерелом інвестиційних ресурсів.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. В сучасній та класичній науковій економічній літературі проблема заощаджень є однією з найвагоміших. Детальні та всебічні дослідження знайшли своє відображення в працях класиків економічного вчення, зокрема Дж.М. Кейнса [4], Ф. Модільяні, Л. Гоу, Л. Туроу, Д. Ван-Хуза та інших. Вітчизняні вчені в останні роки активно досліджують заощадження, серед них варто відзначити праці таких учених, як М. Алексеєнко, О. З. Ватаманюк [2], Н.  Дорофеєва, С. Панчишин, В. Смагін [5], Т. С. Смовженко, М. Маламед та ін. Разом з тим, за наявності значної кількості наукових праць, присвячених визначенню змісту та особливостей функціонування фінансового ринку, окремі питання щодо його ролі у реалізації інвестиційного процесу, а також трансформації заощаджень населення в інвестиції є недостатньо висвітленими.     

Метою написання доповіді є визначення ролі фінансового ринку у процесі трансформації заощаджень в інвестиції в умовах фінансово-економічної неста - більності в країні. 

За словами В. Базилевича в умовах трансформаційних перетворень економіки фінансовий ринок практично набуває рис потужного джерела інвестиційних ресурсів, забезпечуючи ефективне акумулювання коштів та економічно доцільне задоволення інвестиційного попиту економічних агентів на ресурси як коротко-, так і довгострокового характеру [1, с. 6]. У той же час, ми вважаємо, що роль фінансового ринку в реалізації інвестиційного процесу полягає не лише у забезпеченні останнього необхідними фінансовими ресурсами. Важливим є призначення й інших фінансових послуг, які опосередковано впливають на фінансове забезпечення інвестиційного процесу.

Успішне функціонування фінансового ринку в цілому та інвестиційного процесу, зокрема, неможливо уявити без заощаджень. Саме на фінансовому ринку заощадження трансформуються спочатку у фінансові, а згодом і у реальні інвестиції, які мають принести доходи для майбутніх заощаджень (рис. 1). 

Таким чином, можемо припустити, що заощадження та інвестиції є взаємозалежними. Такої ж думки й інші науковці, які вважають, що заощадження є потенційними інвестиціями, а інвестиції виступають як реалізовані заощадження [5, с. 123]. Так, заощадження населення, юридичних осіб і частина прибутків держави через фінансові інструменти перетворюються на виробниче устаткування, будівлі, споруди, технології, матеріали та енергію, внаслідок чого відбувається розширення виробництва у масштабах суспільства.

На формування заощаджень впливають як економічні, так неекономічні фактори. До економічних факторів належить рівень доходів домогосподарства, наявність у них товарів тривалого користування та мотиви заощаджень. До психологічних та соціальних факторів – схильність членів домогосподарства до заощадження та до ризику, рівень довіри до держави та фінансових інститутів, досвід фінансової поведінки у минулому та його суб'єктивна оцінка, оцінка поточної ситуації в країні та її перспектив, знання основних фінансових інструментів та поінформованість про можливості вкладення коштів, інформаційні джерела, що використовуються при прийнятті рішень [2, С. 129-130].  




Механізм трансформації заощаджень прямо пропорційний з процесами формування і використання доходів домогосподарств. Доходи, що надходять від різних джерел, фактично формують потенційний інвестиційний ресурс. В процесі використання доходів певна їх частина надходить фінансовим структурам. Відповідно, відштовхуючись від кількісних та якісних параметрів сформованих у фізичних осіб доходів та заощаджень, необхідно виявити їх структуру, напрями використання у інвестиції та в інші активи взагалі (рис.2).

Дж. М. Кейнс зазначав, що домогосподарства приймають рішення щодо заощаджень виходячи з максимізації корисності, відповідно, споживання зі збільшенням доходів певний час залишається на стабільному рівні, що призводить до збільшення заощаджень [4, с. 276]. Крім того, Дж. М. Кейнс обґрунтовує правило, яке стало відомим під назвою «інвестиційний мультиплікатор Кейнса»: будь-який новий приріст інвестицій автоматично забезпечує приріст сукупних доходів, що в них частка заощаджень зростає переважаючими темпами стосовно частки, котра споживається, а отже забезпечується основа майбутніх інвестицій [4, с. 277].




Отже, процес трансформації заощаджень в інвестиції супроводжується рядом проблем, що негативно впливає на формування фінансового потенціалу для інвестицій. Тривала відсутність ефективних механізмів акумуляції дрібних заощаджень громадян, перманентні проблеми різних суб'єктів фінансового ринку (комерційних банків, кредитних спілок і т.д.) сприяють недовірі з боку населення.

У той же час результативність трансформації заощаджень в інвестиції залежить від створення сприятливого бізнес-середовища та соціального розвитку в країни. Перспективами зростання інвестицій в національну економіку є: акумулювання коштів населення у межах систем соціального та пенсійного страхування та їх спрямування на подальше довгострокове кредитування інвестиційної діяльності; розширення бази інвестиційних ресурсів, що спрямовуватиметься в інноваційну сферу; посилення інвестиційної активності населення та забезпечення гарантованого захисту їхніх заощаджень; запровадження механізму акумулювання вільних коштів, зокрема у венчурних фондах; реформування системи оподаткування прибутку з метою стимулювання інвестиційної активності тощо.

Література:

1. Базилевич В. Розвиток фінансового ринку в сучасних умовах / В. Базилевич // Фінанси України. — 2009. — №12. — С. 5—12.

2. Ватаманюк О. З. Заощадження в економіці України: макроекономічний аналіз: монографія / О. З. Ватаманюк. – Л.: Видав. центр Львів. Нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2007. – С. 189.

3. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org.  

4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. — М.: Прогресс, 1978. — 494 с.

5. Смагін В.Л. Формування та розвиток фінансового ринку в умовах трансформації економіки: монографія. — К.: КНЕУ, 2008. — 232 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота