ЩОДО ПРАВОВОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ПРАВОВОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

25.11.2019 18:44

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Крікало Олена Богданівна, студентка групи ПВ-22, Інститут права, психології та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»


В Україні проживає близько 2.5 мільйона людей з інвалідністю, більшість з них працездатного віку та не кожен з них може реалізувати своє право на працю. Механізм забезпечення соціального становища людей з обмеженими можливостями в Україні, на нашу думку ,має велику кількість прогалин, більш того, не раз були зафіксовані випадки дискримінації людей за ознакою інвалідності.

Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист [1].

Роботодавці мають самостійно здійснювати працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць для їх працевлаштування. При цьому державна служба зайнятості сприяє працевлаштуванню інвалідів, що перебувають на обліку і зареєстровані як безробітні [2].

При працевлаштуванні людини з інвалідністю необіхно враховувати:

1. Індивідуальний режим прийому медикаментозної терапії; 

2. Індивідуальний режим харчування; 

3. Потреба в індивідуальному темпі виконання роботи;

4. Обмеження в пересуванні. 

5. Можливість використання спеціальних допоміжних засобів та пристроїв, що частково компенсують функціональні обмеження або покращують умови праці (кондиціонер, ортопедичне крісло, посилення освітлення, лупа, протишумові вкладиші, навушники, шоломи, клавіатура зі шрифтом Брайля тощо) [3].

Національне законодавство зобов'язує юридичних та фізичних осіб виконувати норматив створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Він становить 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо ж на підприємстві працюють від 8 до 25 людей, то для співробітника з інвалідністю потрібно передбачити одне робоче місце [4]. 

Відповідно, за даними аудиту 2017 року Рахункової палати України державних установ і підприємств, переважна більшість бюджетних установ в Україні ухиляється від виконання цієї квоти. Що стосується підприємств та організацій, які не належать до державного сектору, то вони зобов’язані сплачувати санкції за невиконання квоти. Однак, навіть це не змушує багатьох роботодавців брати на роботу працівників, які мають інвалідність [5].




Протягом січня-вересня 2019 року послуги державної служби зайнятості отримували 38,3 тис. безробітних осіб з інвалідністю. Кількість осіб з інвалідністю, які були працевлаштовані за сприянням державної служби зайнятості, становила 9,8 тис. осіб, що на 5% більше, ніж у січні-вересні 2018 року. На нові робочі місця з компенсацією витрат роботодавцю єдиного внеску працевлаштовано 304 особи з інвалідністю.




Станом на 1 жовтня 2019 року кількість безробітних осіб з інвалідністю становила 15,8 тис. осіб. Кількість вакансій, на які могли бути працевлаштовані особи з інвалідністю (за інформацією роботодавців), становила 8,8 тис. одиниць, що на 10% більше, ніж на 1 жовтня 2018 року [3].

На зображеній вище статистиці ми можемо розглянути інформацію кількості осіб з інвалідністю, які були працевлаштовані за сприянням державної служби зайнятості. Бачимо хоч не велику,але суттєву різницю між 2018 та 2019 роками. Україна, впроваджуючи європейські реформи у життя суспільства, змінює застарілі радянські стандарти та сприяє працевлаштуванню людей з обмеженими можливостями, що дозволяє їм успішно інтегрувати в сучасний соціум. 

Однак, в Україні працевлаштування особи з інвалідністю нерідко зводиться до зберігання її трудової книжок на підприємстві. У такий шлях роботодавець намагається уникнути штрафу за невиконання квоти. На нашу думку, це основа проблема працевлаштування осіб з інвалідністю Україні: санкція є найкращим стимулом для працевлаштування людей з інвалідністю, що не відповідає нормам міжнародного права. 

Роботодавці часто самі вирішують за працівників з інвалідністю, вважаючи, що їм буде важко або некомфортно. З цього приводу журналіст Оксана Радушинська ділиться власним досвідом : «Коли я розпочала пошуки роботи, то люди дивувалися: «А як вона працюватиме?», «Що вона робитиме у своєму візку?», «Ведуча на телебаченні у колясці — це абсурд». Утім я навчилася отримувати інформацію, брати інтерв’ю, організовувати зустрічі, працювати у кадрі, гармонуючи з тими умовами, у яких змушена перебувати» [6].        

Сьогодні бачимо зміни в сучасна державній політиці соціального захисту осіб з інвалідністю,яка на даний момент включає в себе низку заходів, зокрема створення умов для інтеграції інвалідів до активного суспільного життя; підвищення державних гарантій у досягненні вищих соціальних стандартів у матеріальному забезпеченні інвалідів; створення безперешкодного середовища для інвалідів; забезпечення активної взаємодії державних органів та громадських організацій інвалідів у розв’язанні проблем інвалідів тощо [7].

Враховуючи вище наведене, варто сказати, що національне законодавство яке б надавало реальні можливості особам з інвалідністю повністю реалізувати свої права та виконувати свої обов’язки знаходиться лише на папері й явно очікує свого практичного застосування. Варто спиратись на успішний міжнародний досвід та реалізовувати на практиці, а роботодавцю потрібно позбутись суб'єктивної оцінки фізичних можливості найманого працівника і навчитись звертати увагу лише на його професійні якості.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12[Дата звернення 27.10.2019].

2. Закон України «Про зайнятість населення» Від 05.07.2012 № 5067-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 [Дата звернення 27.10.2019]

3. Державна служба зайнятості URL: https://lviv.dcz.gov.ua/analitics/65, [Дата перегляду 29.10.2019].

4. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 [Дата звернення 27.10.2019].

5. Громадський простір - веб-платформа для розвитку громадських організацій України «Працевлаштування людей з інвалідністю в Україні – чому не спрацьовує система квот?», від 18.01.2018. URL:https://www.prostir.ua/?news=pratsevlashtuvannya-lyudej-z-invalidnistyu-v-ukrajini-chomu-ne-spratsovuje-systema-kvot [Дата звернення 27.10.2019].

6. Працевлаштування осіб з інвалідністю: нюанси та можливості: [ розмова з Оксаною Радушинською: журналіст, редактор, диктор в КП «Староконстянтивніське районне радіомовлення,спілкувалась Анастасія Чорна]. URL: https://www.work.ua/articles/expert-opinion/1398/ [Дата перегляду 21.10.2019].

7. Про становище інвалідів в Україні. Національна доповідь / Мінпраці України, Держ. установа “Наук.-дослід. ін-т соц.-труд. відносин”. – К., 2008. – 200 с.

________________

Науковий керівник: Остапенко Леонід Олексійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу, Національний університет «Львівська політехніка»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота