ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАТЕГІЇ УЧАСТІ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАТЕГІЇ УЧАСТІ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ

26.11.2019 22:22

[Section 10. World economy and international economic relations]

Author: Райчева Аліна Олександрівна, студентка групи МЕМ-19-1, Університет державної фіскальної служби України


Міжнародна торгівля товарами, участь в якій для кожної країни розглядається в аспекті зовнішньої торгівлі товарами, є стратегічно важливою галуззю економіки, тому потребує розробки та впровадження стратегії участі у ній. До 2017 року Україна не мала законодавчо закріпленої стратегії участі у зовнішній торгівлі товарами, однак у 2017 вона була сформована у загальній Експортній стратегії України на період 2017 – 2021 років [1]. 

Стратегія участі країни у міжнародній торгівлі товарами – сукупність елементів та заходів довгострокової зовнішньоторговельної політики уряду країни, яка направлена на оптимізацію процесів у сфері міжнародної торгівлі товарами, покращення її показників та стимулювання розвитку [2, с.8-16].

У таблиці 1 наведені основні показники зовнішньої торгівлі товарами України протягом 2014 – 2018 років, задля надання загальної  характеристики Стратегія участі країни у міжнародній торгівлі товарами України




Відповідно до стратегічного планування зовнішньоекономічної політики держави Україна дотримується м'яких умов втілення стратегії участі у міжнародній торгівлі товарами, що дозволяє їй поєднувати у своїй діяльності як протекціонізм, так і фритредерство. 

Протекціонізм проявляється у застосуванні Україною підвищених митних тарифів, використанням нетарифних обмежень, процедур сертифікації та  ліцензування товарів [1].

Фритредерство проявляється у тому, що протягом 2014 – 2018 років грошовий обсяг імпорту товарів Україною переважно зростав, також було збільшення показника ЗТО, що свідчить про те, що Україна дедалі більше розвиває міжнародні торговельні відносини . Іншим підтвердження відкритості міжнародної торгівлі товарами України є її участь у Світовій організації торгівлі. Членство в СОТ дозволяє їй брати участь у формуванні міжнародних правил доступу до ринків та ефективніше формувати торговельну політику. Протягом 2015 — 2016 років Україна приєдналась та ратифікувала три додаткові Угоди СОТ. Також загалом з моменту набуття незалежності Україна уклала 17 угод про вільну торгівлю, які охоплюють 45 країн, що також є проявами імплементації фритредерства [1]. 

На мал. 1 наведено географічну структуру експорту України за найбільшими країнами-імпортерами українських товарів протягом останніх п’яти років, для того, щоб виявити тенденцію впливу стратегії міжнародної торгівлі товарами України на динаміку вартісного розміру товарних потоків до цих країн. 




На малюнку 2, продемонстрована географічна структура імпорту товарів Україною за найбільшими торговими партнерами згідно сукупного грошового обсягу імпорту протягом 2014 – 2018 років задля виявлення тенденції впливу стратегії міжнародної торгівлі товарами України на динаміку імпорту з цих країн.




Отже, стратегія участі України у міжнародній торгівлі товарами є середньостроковою відповідно до затвердженого законодавства, адже розрахована на 5 років [1]. Це визначає орієнтованість її мети на подолання складних та кризових процесів у сфері міжнародної торгівлі товарами. Підтвердженням цього є виявлення на основі проведеного аналізу протягом 2014 – 2018 років зростання присутності експорту України на нових ринках, таких як країни ЄС, Туреччина, Китай, Єгипет, Індія, а також зменшення орієнтованості на ринки країн СНД, хоч вони ще залишаються домінуючими у експорті. Це відбувається з метою, щоб українські товари користувалися великим попитом та мали найбільшу додану вартість. Протягом аналізованого періоду змінився і розподіл часток між ринками, з яких Україна імпортує товари. Так, відбулась переорієнтація імпорту з Росії та Білорусі, на США, Китай та країни ЄС, тобто стратегія направлена на інтеграцію з товарними ринками цих країн. Також чітко простежується тенденція зменшення частки країн СНД у імпорті товарів Україною. Щодо перебудови товарної структури, то відбулася  переорієнтація експорту після окупаційного періоду з товарної групи мінеральних продуктів на товарну групу машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання.

У таблиці 2 та таблиці 3 показано, що Україна в участі у міжнародній торгівлі товарами відповідно до забезпеченості факторами виробництва дотримується факторної стратегії участі у міжнародній торгівлі товарами в пострадянських країнах. 




Це проявляється у тому, що зовнішня торгівля товарами України все ще направлена на сировинну орієнтацію нашої країни, а не на експорт готової продукції, а також вона характеризується імпортоорієнтованістю, адже протягом 2014 – 2018 років вплинула на збільшення імпорту кількості готової продукції, який зростав швидкими темпами, у той час як сировини – навпаки зменшувався. 

Отже, Україна повинна дотримуватися таких стратегічних напрямів підвищення її ролі у міжнародній торгівлі товарами: створити умови для забезпечення імплементації інновацій у зовнішню торгівлю товарами України задля диверсифікації експорту українських товарів; розвиток послуг з підтримки та підвищення конкурентоспроможності підприємств, які займаються зовнішньою торгівлею; підвищення професійних знань та навичок працівників підприємств, що займаються зовнішньоторговельною діяльністю; концентрувати увагу на вихід на товарні ринки ЄС, однак у середньостроковій перспективі треба освоювати ринки з високими показниками зростання, як ринки Азії, Африки, США, Канади, Японії та інші; підприємства, які займаються експортом товарів повинні освоювати нові галузі економіки; необхідно займатися розробкою та просуванням українського бренду для просування товарів на зовнішні ринки.

Література:

1. Експортна стратегія України (“дорожня карта” стратегічного розвитку торгівлі): Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1017-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1017-2017-р

2. Козак Ю. Г. Міжнародні стратегії економічного розвитку: Навчальний посібник / Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Захарченко О.В. та інші. – Київ: Аврио. – 2011. – 262 с.

3. Географічна структура експорту-імпорту товарів у 2015 – 2017 рр. [Електронний ресурс] – Державна служба статистики України. – 2017. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

________________

Науковий керівник: Белінська Яніна Василівна, доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародної економіки, Університет державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота