ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ СУДУ ПРИСЯЖНИХ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ СУДУ ПРИСЯЖНИХ

19.12.2019 09:05

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Щерба Вікторія Миколаївна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри публічного права Інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Борсук Андрій Васильович, студент 4 курсу, група ПР-43, юридичного факультету Тернопільского національного економічного університету


На шляху розбудови в Україні демократичної та правової держави європейського зразка першочерговим завданням є удосконалення правових й організаційних засад функціонування системи кримінального судочинства, яка ще не повною мірою відповідає суспільним потребам щодо реального додержання засад верховенства права та змагальності сторін. У зв’язку з продовженням приведення кримінального процесуального законодавства України у відповідність до міжнародних правових стандартів, особливої актуальності набуває ґрунтовне дослідження запровадженого в КПК України інституту присяжних (параграф 2 глави 30), що є однією з форм реалізації конституційного права громадян на безпосередню участь у здійсненні правосуддя. Вперше за часів існування національного кримінального процесу закріплено процесуальний порядок провадження в суді присяжних, особливості формування та діяльності суду присяжних, механізм відбору присяжних та їх усунення від участі в судовому розгляді, гарантії їх незалежності та неупередженості при ухваленні рішень. 

У законодавстві та практиці багатьох країн світу тривалий час успішно реалізуються дві основні моделі суду присяжних: англо-американська (класична) та європейська (континентальна), кожна з яких має специфіку обрання присяжних і здійснення ними повноважень в суді першої інстанції. Проте у вітчизняній науці кримінального процесу питання кримінальної процесуальної діяльності присяжних у судочинстві європейських країнах, США та державах пострадянського простору з оцінкою доцільності використання найбільш перспективних положень розглядались фрагментарно. Відсутня й достатня практика реалізації цього особливого порядку кримінального провадження. У 2013 р. вперше в Україні започатковано судову практику коли розпочалися слухання по справі іноземного громадянина, який обвинувачувався в умисному вбивстві та особисто виявив бажання, щоб його справа слухалася за участю присяжних, а у жовтні цього ж року в м. Суми за участю суду присяжних вперше винесено виправдувальний вирок. Незважаючи на деяку стриманість і обережність по створенню правозастосовної практики судовими інстанціями з дослідженого питання, кількість справ, розглянутих судом присяжних склала: за 2017 рік – 42; за 2018 рік – 51; за 2019 рік – 57, а всього така кількість за останні роки становила 150 справ, що свідчить про певну позитивну тенденцію до запровадження цього процесуального судового інституту.

Пошук шляхів удосконалення порядку участі громадян у здійсненні правосуддя, зокрема через інститут присяжних, був предметом активних дискусій вчених різних історичних періодів та з усією гостротою постав перед сучасною наукою і практикою , зокрема у зв’язку з опрацюванням проектів КПК України 2012 року. Відповідні варіанти вирішення зазначених питань пропонували у своїх працях Ю. П. Аленін, Л. Б. Алексєєв, Т. В. Апаров, М. В. Баглай, В. П. Бахін, О. М. Бобрищев-Пушкін, С. В. Боботов, О. Д. Бойков, Н. С. Бондар, В. Д. Бринцев, Л. Є. Владимиров, М. М. Видра, С. І. Вікторський, В. І. Галаган, Ю. М. Грошевий, С. М. Даровських, В. Ф. Дейтрих, С. І. Добровольська, В. М. Єрмолаєв, О. В. Капліна, Н. С. Карпов, В. П. Кашепов, О. В. Колісник, А. Ф. Коні, М. М. Куцин, В. М. Лебедєв, М. О. Лозина-Лозинський, К. Є. Лисенкова, П. А. Лупинська, А. О. Ляш, С. А. Насонов, Т. С. Нешик, В. Т. Маляренко, І. Є. Марочкін, В. В. Мельник, М. М. Михеєнко, М. І. Муравйов, М. А. Погорецький, В. О. Попелюшко, Н. В. Радутна, М. М. Розін, В. М. Савицький, В. С. Стефанюк, М. С. Строгович, В. М. Тарнавська, В. М. Тертишник, Л. Д. Удалова, І. Я. Фойницький, Г. А. Філімонов, Н. М. Чепурнова, В. І. Шишкін, О. Г. Яновська, М. М. Ясинюк, Н. Г. Яценко та ін. Вагомий науковий вклад цих учених у розроблення зазначеної проблематики є беззаперечним, проте їх дослідження містять неоднозначні, а нерідко й протилежні оцінки стосовно закріпленої в КПК України моделі суду присяжних: від повного її несприйняття, заперечення позитивного значення цього інституту як засобу забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу до абсолютної впевненості в прогресивності цієї форми судочинства, її перспективному і підвищеному правозахисному потенціалі. Залишається на сьогодні неоднозначною й позиція представників суддівського корпусу. 

Отже, особливого значення набуває створення оптимальних процесуальних механізмів діяльності суду присяжних у соціально-економічних і політико-правових умовах сьогодення, вивчення та використання світової історичної спадщини у поєднанні з оцінкою і досвідом зарубіжної практики, що має забезпечити використання накопиченого століттями юридичного досвіду та сприяти правильній побудові, ефективному функціонуванню інституту суду присяжних та уникненню помилок, що трапляються у правозастосовній судовій практиці. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота