ФОРМУВАННЯ ТА ВИБІР СТРАТЕГІЙ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ФОРМУВАННЯ ТА ВИБІР СТРАТЕГІЙ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

24.04.2020 10:03

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Посільська Марія Олегівна, студент, Національний університет біоресурсів та природокористування України; Лазаришина Інна Дмитрівна, доктор економічних наук, професор, Національний університет біоресурсів та природокористування України


Останнім часом термін «антикризове управління» набув значного поширення, однак єдиного підходу чи тлумачення до його визначення немає. Сьогодення українського підприємництва спонукає практиків та теоретиків до пошуку й реалізації нових, більш ефективних шляхів подолання кризи, спричиненої як зовнішніми, так і внутрішніми факторами.

Проблеми антикризового управління знайшли своє відображення в працях вітчизняних та зарубіжних економістів, а саме: Бланка I.О., Бикова О.О., Лігоненко Л.О., Скібіцького О.М., Терещенка О.О., Череп А.В., Штангерта А.М. та ін. Проте цими дослідниками механізм виходу із кризи та подолання неплатоспроможності сформовано не в повній мірі.

В українських реаліях дуже важливим є наявність стратегії антикризивого управління на будь-якому етапі ланцюжка створення цінностей.

Метою дослідження є формування та вибір стратегій антикризового управління на вітчизняних підприємствах.

Під антикризовим управлінням зазвичай розуміють управління підприємством в умовах загальної кризи економіки або при загрозі банкрутства. Воно також асоціюється з діяльністю антикризових керуючих у рамках судових процедур банкрутства. 

Стратегія антикризового управління підприємством – це сукупність дій, комплекс заходів і послідовність прийнятих управлінських рішень, що дозволяють спрогнозувати, оцінити, проаналізувати й виробити необхідну систему впливу на оздоровлення підприємства з метою запобігання його банкрутству або мінімізації наслідків кризи. Можна стверджувати, що в центрі антикризової стратегії управління може бути будь-яка мета: виживання, забезпечення (підтримка) конкурентоспроможності, задоволення потреби клієнтів, підвищення якості продукції, оптимальне використання своїх сильних сторін для досягнення переваг над конкурентами тощо [1].

Негативний вплив різноманітних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища на підприємство може спровокувати виникнення ситуацій, коли забезпечити ефективне управління його економічним розвитком методами функціонального менеджменту практично неможливо. Тому виникає необхідність використання концептуальних підходів ситуаційного, антикризового менеджменту, що включає розробку, прийняття і доведення до виконання раціональних, нестандартних та кардинальних управлінських рішень для подолання нагальних проблем.

Сьогодні велика кількість підприємств перебуває у важкому фінансовому стані, тому запобігання кризових явищ та розробка заходів щодо виходу підприємства з кризи стали однією з найважливіших проблем управління [2, 4]. Система антикризового управління повинна забезпечувати постійний моніторинг кризових явищ, здійснювати планування, організацію та реалізацію антикризових заходів задля збереження фінансового стану та відновлення його функціонування [3]. Більшість науковців схиляється до думки, що антикризове управління спрямовано на недопущення появи кризової ситуації на підприємстві. Крім того, існує ствердження, що антикризове управління починає реалізуватись на етапі настання кризи, що призводить до ліквідації підприємства або впровадження заходів щодо його фінансового оздоровлення.

Проблема вибору стратегії антикризового управління підприємством одночасно розглядається з теоретичної, методичної та практичної сторони. У теоретичній частині встановлюються й обговорюються питання щодо вибору стратегії антикризового управління підприємством можна тільки за умови, що, антикризовий менеджмент є стратегічним, тому що він покликаний вирішувати довгострокові завдання, тобто мати довгостроковий ефект. А також в більшості випадків антикризове управління застосовується щодо підприємств, криза на яких зайшла далеко, і з цієї причини антикризове управління має вирішити стратегічні завдання: сформулювати нове стратегічне бачення і нову місію підприємства; встановити нові цілі підприємства; розробити і здійснити стратегію з досягнення нових цілей.

Проблема вибору антикризової стратегії є методичною тому, що вона має сенс, якщо стратегії в управлінні володіють характерними рисами, або набором характерних рис, які дозволяють виділяти типові стратегії, тобто намітити їх типологію.

Дана проблема, безсумнівно, є практичною, оскільки розроблена типологія антикризових стратегій є значною підмогою в роботі антикризових керуючих, яким не треба для кожного підприємства заново конструювати унікальну стратегію, а можна зробити вибір на користь якоїсь однієї моделі, а потім адаптувати її до умов конкретного підприємства і його конкретного кризового стану.

Формування системи антикризового управління залежить від наявної та прогнозованої суб’єктно-об’єктної взаємодії, зумовленої специфікою підприємства та його оточення.

Головними особливостями процесу антикризового управління є: активність та динамічність у використанні ресурсів та впровадження змін; оптимізація програмно-цільових підходів технологій розроблення та реалізації антикризових управлінських рішень; мобільність в процесах управління, здійснення своєчасних дій; використання антикризового індикатора якості рішень під час їх розробки та застосування.

Враховуючи взаємозв’язок усіх сторін діяльності підприємства в умовах економічної кризи і системний характер стратегій антикризового управління, важливим є практичне застосування контролінгу, як новітньої концепції управління підприємством в умовах його нестабільного зовнішнього середовища.

Отже, можна зробити висновок, що в системі вибору стратегії антикризового управління підприємством особливу увагу необхідно приділяти питанням удосконалення методичного забезпечення діагностування фінансово-економічних показників задля підвищення об’єктивності результатів виникнення кризової ситуації й вибору інструментів впливу на них. Системна реалізація заходів у рамках стратегії антикризового управління сучасним підприємством є основою для зміцнення антикризового потенціалу сучасних підприємств.

Література:

1. Olson D.J. Public Port Accountability: A Framework for Evaluation / D.J. Olson //Urban Ports and Harbor Management: Responding to Change Along U.S. Waterfronts. – 2008. – 259 p.

2. Польова О.Л. ВИБІР СТРАТЕГІЇ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ [Електронний ресурс] / О.Л. Польова // №11. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4597.

3. Гринчуцький В.І. Антикризове фінансове управління підприємством в сучасних умовах господарювання / В.І. Гринчуцький, Л.А. Ляхович // Інноваційна економіка . - № 3 (22). – 2011. – С. 28-33.

4. Кузнєцов Є.С. Суть антикризового управління та принципи його здійснення [Електронний ресурс] / Є.С. Кузнецов // Ефективна економіка - № 10 . – 2012. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1488



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота