ПРОБЛЕМАТИКА КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НАЙМАНСТВО (СТ. 447 КК УКРАЇНИ) - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМАТИКА КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НАЙМАНСТВО (СТ. 447 КК УКРАЇНИ)

15.05.2020 13:50

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Пономаренко Владислав Максимович, студент ІІІ курсу, Таращанського державного технічного та економіко-правового коледжу


Найманство є одним з найнебезпечніших соціально-правових явищ, тісно пов’язаних зі злочинами терористичного й екстремістського характеру, які становлять реальну загрозу безпеці держав. Співтовариства у сфері боротьби з найманством знайшло відображення в ряді міжнародно-правових документів, у тому числі й підписаної під егідою ООН Міжнародної конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців, укладеної в грудні 1989 р. (набула чинності 20 січня 2001 р.). Однак організації ефективної міжнародної взаємодії й співробітництва в даній сфері перешкоджає низка об’єктивних і суб’єктивних факторів, у першу чергу, нормативно-правового характеру. У національних законодавствах існують різні підходи до визначення поняття «найманець» і найманство. Враховуючи досить широке трактування найманської діяльності, неконкретність окремих формулювань і жорсткий підхід до проблеми видачі найманців іншим державам та їх кримінального переслідування, у Конвенції 1989 р. не беруть участі багато країн. Але законодавство багатьох держав світу не тільки допускає, але й заохочує діяльність, яка може трактуватися відповідно до положень Конвенції 1989 р., як найманство. Актуальною є також проблема протидії найманству і для держав СНД, у тому числі й України. Крім нечіткості й суперечливості юридичних визначень, прогалин у кримінальному законодавстві й активній пропагандистській діяльності вербувальників поширенню найманства на територіях держав-учасниць СНД, сприяє ряд об’єктивних факторів: складна соціально-економічна ситуація у нашій державі, етноконфесійні конфлікти, численні групи біженців і вимушених переселенців, безробіття й масова незадоволеність своїм соціальним статусом і матеріальним становищем у сукупності з наявністю великої кількості молодих людей, які відслужили у збройних силах, силових відомствах та тими, що мають досвід ведення бойових дій у «гарячих точках» – все це сприяє постійному поповненню рядів найманців. У КК України мають місце певні недоліки у сфері побудови диспозицій і санкцій за найманство. Складність проблем кримінальної відповідальності за найманство зумовлюється щільним переплетінням внутрішньо національних і міжнародних правових аспектів, що безпосередньо впливає на стан правозастосовної практики, якої за ст. 447 КК України на даний час дуже мало . Криміналізація найманства в законі України про кримінальну відповідальність викликає певні зауваження. Так, поняття найманця, визначене в примітці до ст. 447 КК України, а саме в п. 3, звужує поняття найманства порівняно з його міжнародно-правовим визначенням та змістом диспозиції ч. 1 ст. 447 КК України. Відповідно вбачається доцільним приведення визначення найманства у відповідність до взятих Україною міжнародно-правових зобов’язань. Ще одним проблемним питанням кримінально-правового регулювання найманства є складність відмежування діяльності найманців від злочинів проти громадської безпеки. Зокрема, фахівці наголошують на складності встановлення суб’єктивної сторони найманства, а саме доведення мети одержання будь-якої особистої вигоди, а також його відмежування від тероризму або участі в насильницьких діях не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. З об’єктивної сторони зазначені злочини також доволі часто збігаються. Складність доведення сукупності встановлених у законі об’єктивних та суб’єктивних ознак найманства, відсутність слідчої та судової практики з цього питання призводить до відвертого ігнорування кваліфікації діянь за ст. 447 КК України органами СБУ.

Література:

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року // Відомості Верховної Ради України. ‒ 2001. ‒ № 25–26. ‒ Ст. 131

________________

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач юридичних дисциплін І категорії, Таращанського державного технічного та економіко-правового коледжу



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота