ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

26.10.2020 10:00

[Section 3. Civil and family law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law. Labour law and public guarantee law]

Author: Цеберський Володимир Віталійович, студент 2 курсу Інституту права, Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Сучасні тенденції ускладнення правового регулювання суспільних відносин спонукають науковців до нового підходу щодо характеристики системи права в цілому. Це також стосується такої категорії, як правовий режим регулювання. Критерій виокремлення галузей права відповідно до методу і предмету правового регулювання зараз є застарілим та не може використовуватися в усіх випадках характеристики тої чи іншої галузі права. Ідея нового критерію – правового режиму – була вперше започаткована і обґрунтована російським вченим С. С. Алєксєєвим і підтримана таким вченими, як Л. В. Томашем, В. Д. Сорокіним, А. М. Колодієм, С. В. Бобровник та іншими [2]. 

Особливістю правового режиму є те, що він, по суті, є синтезатором різних теорій виокремлення галузей права в системі права. Як зазначає Т. П. Мінка, правовий режим є феноменом, який визначає в системі права певні системні утворення – галузі, інститути та норми права, а також може бути підставою для поділу системи права на публічне і приватне право [1]. 

О. В. Петришин визначає правовий режим, як особливий порядок правового регулювання суспільних відносин, який забезпечується специфічним поєднанням та співвідношенням його методів, способів і типів [3, c. 145].

Правовий режим включає в себе також особливі для певної галузі права принципи права, які мають історичне і функціональне підґрунтя. До правового режиму також варто віднести комбінацію усіх видів правового регулювання, які чітко окреслюють особливості певної галузі права.

Таким чином, правовий режим правового регулювання є точнішим і коректнішим критерієм поділу системи права на галузі. Загалом можна сказати, що він у загальних рисах описує характер правового регулювання певної сукупності суспільних відносин.

Отже, складовими правового режиму можна вважати: принципи права, метод (імперативний чи диспозитивний) і предмет правового регулювання, способи правового регулювання (дозвіл, зобов’язання чи заборона), види правового регулювання (централізоване і децентралізоване, субординаційне і координаційне, гетерономне і автономне) і типи правового регулювання (загальнодозволенний і спеціально-дозволенний) [3, c. 142 – 145].

Відповідно до встановленого поділу можна описати особливий правовий режим цивільного права, як профілюючої галузі права. 

Принципи права. Багато цивілістів зазгачають, що найважливіші принципи права зазначені у статті 3 Цивільного кодексу України (далі – ЦК): неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність. Саме ці принципи визнаються фундаментальними для цивільного права, однак використання тільки цих принципів було б неповним, тому існує необхідність розглянути й інші принципи, які прямо не зазначені у статті 3 [5].

В юридичній літературі зазначають також про існування таких принципів цивільного права: моральності (ч. 4 ст. 13 ЦК); належного виконання (ч. 1 ст. 526 ЦК); заборона шикани (зловживання правом) (ч. 3. ст. 13) та інші [4].

Сукупність принципів цивільного права зумовлює особливу систему обмежень для правового регулювання у цій галузі, а також визначає загальні риси його спрямування. 

Метод правового регулювання. Основним методом правового регулювання цивільного права є диспозитивний метод. Саме його сутність і втілюється в особливому змісті цивільно-правового регулювання. Існує також підхід, за якого методом правового регулювання є імперативний метод, однак його місце в цій системі малозначне, а отже не допомагає окреслити межі цивільно-правового регулювання.

Предмет правового регулювання. Відповідно до ч. ст. 1 ЦК предметом регулювання цивільного законодавства є особисті немайнові і особисті майнові відносини, що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників (останні три критерії також відносять до принципів цивільного права). Хоча у цій статті вказано регулювання відносин саме цивільним законодавством, можна впевнено сказати, що це положення збігається також і з предметом регулювання цивільного права [4].

Способи правового регулювання. Цивільно-правовому регулюванню притаманні усі наведені вище способи правового регулювання. Проте для визначення особливостей саме цивільного права, потрібно врахувати, які з них застосовуються найбільше. Саме дозвіл є найбільш застосованим способом, а зобов’язання і заборона застосовуються рідше.

Види правового регулювання. За характером розподілу повноважень виділяють централізоване і децентралізоване правове регулювання, з яких перше є більш характерним для цивільно-правового регулювання, оскільки цивільне законодавство має чіткий центр формування і не існує практично ознак децентралізованого правового регулювання.

За порядком формування юридичних засобів визначають субординаційне і координаційне регулювання, з яких останнє має більш виражений характер у цивільно-правовому регулюванні, хоча це не заперечує важливу роль субординаційного регулювання, що полягає у встановленні державою певних рамок, від яких не можуть відступити суб’єкти цивільного права.

За порядком формування правил виділяють автономне і гетерономне правове регулювання. Ці два види характерні для цивільного права і використовуються в залежності від випадку. Гетерономність цивільно-правового регулювання полягає у відсутності можливості самому врегулювати свою поведінку для суб’єктів цивільного права, тоді як автономність передбачає таку можливість.

Тип правового регулювання. Для цивільного права характерний загальнодозволенний тип правового регулювання, який виражається у формулі «дозволено все, що не заборонено законом». 

Отже, застарілість виокремлення лише двох критерії поділу системи права на різні структурні елементи не дозволяє повноцінно розмежувати різні галузі права один від одного. Саме визначення особливого правового режиму правового регулювання кожної галузі дозволить більш цілісно підійти до цього питання. Визначення правового режиму саме цивільно-правового регулювання дозволить легше знайти підхід при проблемі збігу правового регулювання цивільного і, наприклад, господарського права чи інших галузей права.

Література:

1. Правовий режим як критерій поділу права на галузі / Т.П. Мінка // Часопис Київського університету права. — 2010. — № 3. — С. 18-22. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

2. Правовий режим: окремі загальнотеоретичні аспекти / Н. П. Харченко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки. - 2016. - Вип. 2(1). - С. 32-35

3. Загальна теорія права : підручник / О. В. Петришин, В. В. Лемак, С. І. Максимов та ін.; Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. Харків: Право, 2020. 568 с.

4. Цивільне право України. Загальна частина : підручник / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика. – 5-те вид., стереотипне. – Юрінком Інтер, 2018. – 976 с.

5. Цивільний кодекс України : Кодекс України; Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/435-15



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота