ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ВЗАЄМОДІЇ НАСЕЛЕННЯ І МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ: ПРАВОВІ АСПЕКТИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ВЗАЄМОДІЇ НАСЕЛЕННЯ І МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ: ПРАВОВІ АСПЕКТИ

25.11.2020 20:06

[Section 5. Administrative law. Administrative judicial law. Customs and tax law. Municipal law]

Author: Дрига Дмитро Андрійович, аспірант, Міжнародна академія управління персоналом


У сучасних реаліях комунікація відіграє важливу роль і здійснюється переважно за допомогою різних технологічних засобів, зокрема: Інтернет, телебачення, радіо та друковані видання. Інноваційні інформаційні технології дають змогу розширити комунікаційний простір за границі будь-якої спільноти або раніше відокремленої соціальної групи. На відміну від того часу, коли громадські групи розшукували методи ефективної комунікації між собою, на сьогоднішній день все частіше з’являються окремі соціальні групи, метою яких є скорочення обсягів інформації, котра отримується по каналам комунікації.

Сучасний комунікаційних простів в технічному аспекті складається з трьох елементів: 

1. Інтернет, який охоплює всю планету. 

2. Засоби взаємодії інформаційних систем, котрі забезпечують комунікацію в сучасному світі.

3. Апаратні та програмні комплекси, котрі забезпечують роботу масової комунікації, включаючи телебачення та радіомовлення.

Якщо приділити достатню увагу досвіду передових країн світу щодо діяльності засобів масової комунікації в публічному управлінні, то можна дійти висновку, що інформаційне законодавство створювалося на протязі довгого часу, а місце засобів масової комунікації в суспільстві безперервно трансформувалося з тим, щоб стати способом суспільного контролю належних спрямувань діяльності органів публічної влади. У передових європейських країнах управляти засобами масової комунікації органи публічної влади не можуть, проте вони мають змогу контролювати деякі процеси в засобах масової комунікації.

Марущак А. І. акцентує увагу на тому, що особливість інформаційного права як науки спричиняє потребу інтенсивних досліджень проблематики способів правового регулювання [1]. У зв’язку з цим на сьогоднішній день виняткової цінності набуває улагодження взаємного контактування між суспільством та владою, котре передвіщає формування системи оберненого зв’язку з населенням з метою одержання реакції суспільства на здійснену владою політику задля внесення до неї потрібних редагувань. Проте це твердження на сьогоднішній день граничить з детально викладеним матеріалом Красноступом Г. П., щодо труднощів втілення правового та технологічного характеру, тобто створення єдиної політики комунікації [2].

Не дивлячись на те, що законодавство України, котре забезпечує свободу діяльності засобів масової комунікації, вважається одним з найпрогресивніших у Східній Європі, нажаль на практиці ці законодавчі норми не виконуються в достатньому обсязі. На сьогоднішній день все частіше стаються випадки недотримання чинним законодавством прав засобів масової комунікації на доступ до публічної інформації, економічний, фінансовий та політичний тиск з боку влади. 

Також важливою проблемою забезпечення надійної роботи системи засобів масової комунікації є неякісна фільтрація непотрібної, а іноді навіть шкідливої інформації, тобто спам. Проте, про це ніяким чином не сказано у Законі України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» [3].

Головні базиси правового регулювання функціонування засобів масової комунікації відображається в положеннях Конституції України. В Конституції детально викладений матеріал про право кожного громадянина вільно знаходити, шукати, виробляти, передавати та поширювати інформацію за допомогою будь-якого способу передбаченого чинним законодавством. В той же час в Конституції України йдеться про заборону використання, збирання та зберігання будь-якої конфіденційної інформації про громадянина без його згоди, а також забороняється втручатися в його сімейне та особисте життя [4, с 4-5].

До зобов’язань органів публічної влади по відношенню до засобів масової комунікації відносяться:

- Забезпечення вільного доступу до інформації;

- Надання повного обсягу інформації щодо власної діяльності;

- Невчинення тиску на представників засобів масової комунікації.

Зі свого боку окремі частини засобів масової інформації мають змогу:

- Здійснювати власні дослідження та аналіз функціонування органів публічного управління;

- Оцінювати діяльність органів публічного управління та коментувати її;

- З’ясовувати різні елементи функціонування органів публічного управління [5, с 59].

Отже, ситуація котра утворилася в нормативно-правових межах функціонування засобів масової комунікації є дуже нестабільною. Не дивлячись на те, що за декілька останніх років була напрацьована масштабна правова база, донині проявляється недосконалість нормативно-правових актів, котрі в свою чергу повинні допомагати розвиненню економічної незалежності засобам масової комунікації.

Список використаних джерел:

1. Марущак А. І. Пріоритети розвитку інформаційного права України / А. І. Марущак // Інформація і право. – 2011.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ippi.org.ua/marushchak-ai-prioriteti-rozvitku-informatsiinogo-prava-ukraini

2. Красноступ Г. М. Основні напрями правового забезпечення державної інформаційної політики – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://minjust.gov.ua/m/str_30768

3. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 04.07.2020 № 80/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text

4. Конституція України: Закон України прийнятий на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. № 254/96 // ВВР України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 

5. Дубов Д. В. Засоби масової інформації як якісно нові суб’єкти політичних комунікацій /Д.В. Дубов// Політичний менеджмент. – 2007.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8946

________________ 

Науковий керівник: Кислов Денис Васильйович, професор, Міжнародна академія управління персоналом



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота