ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

26.10.2021 00:05

[Section 6. Environmental law. Land law. Agrarian law]

Author: Зигрій Ольга Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу, Західноукраїнський національний університет; Ціцюра Ольга Іванівна, студентка III курсу юридичного факультету, Західноукраїнський національний університет


Останні роки в Україні розвивається модернізація сфери екології, так як приймаються закони, які переймають найефективніші світові напрямки розвитку і збереження екологічної ситуації, вносяться зміни в нормативні акти щодо розвитку та охорони навколишнього середовища. Проте, потрібно пам’ятати, що окрім державного регулювання, пріоритетним завданням кожного з нас, є розуміння відповідальності за стан довкілля та природних ресурсів, які ми залишимо нащадкам.

Важливість та значущість питання, які стосуються щодо охорони та захисту природного середовища обумовлюються тим, що саме від правильного розв’язання питань щодо забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності та збереження задовільного стану довкілля, залежить подальше існування людства. Тому існує нагальна проблема вирішення питань екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання ресурсів. Вирішити її можна за допомогою правових заходів, одним з яких виступає юридична відповідальність за правопорушення в екологічній сфері, яка є одним з чинників дотримання екологічного правопорядку і збалансованого природокористування, що і буде визначати актуальність даної теми.

Проблема юридичної відповідальності за правопорушення у сфері екології вже тривалий час знаходиться в центрі уваги з боку правників, науковців і практиків. 

Проблема охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки формувалась протягом багатьох десятиріч і станом на сьогодні, постає загроза, що вона стане однією з глобальних проблем суспільства. Для того щоб зберегти вже існуючий стан екології і не допустити його погіршення, на законодавчому рівні нашої держави встановлені правила поведінки для суб’єктів природокористування, в разі порушення яких, їх буде притягнуто до юридичної відповідальності.

Відповідальність за порушення екологічного законодавства є важливим компонентом правового регулювання екологічної безпеки. В основному законі нашої країни, тобто в Конституції України задекларовано, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, є обов'язком держави, а в статті 66 закріплено, зокрема, обов'язок для особи не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані нею збитки.

Підставою для притягнення до відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства, є вчинення правопорушення, яке можна назвати екологічним правопорушенням, ним є певні дії суб’єктів природокористування, які посягають на екологічну безпеку.

Варто додати, що екологічні правопорушення характеризуються екологічною спрямованістю, небезпекою та протиправністю. Науковцями неодноразово висвітлювалися питання задіяння корупційних схем цій галузі [2, с. 136-139; 3, с. 264-266].

Юридична відповідальність за екологічні правопорушення – специфічна форма суспільних відносин між державою в особі уповноважених органів і особою, що скоїла екологічне правопорушення, по застосуванню до порушника відповідного покарання. Отже, юридична відповідальність розглядається як певні правовідносини, підставою виникнення яких є спричинення правопорушення, тобто факт вчинення правопорушення є юридичним фактом, що породжує дані правовідносини [7, с. 7-8].

Потрібно відзначити, що притягнення винних осіб до юридичної відповідальності за екологічні правопорушення є примусовим заходом задля примушування дотримання суб’єктами законодавства. У будь-якому випадку діяння, що певним чином порушує юридичні приписи, встановлені і закріплені на законодавчому рівні, передбачає негативну реакцію з боку правоохоронних органів щодо особи, яка його вчинила. 

Відповідно до статті 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. 

Адміністративна відповідальність є найбільш поширеним видом юридичної відповідальності в екологічному праві, оскільки передбачається в КУпАП, і супроводжується накладанням штрафу, позбавленням права зайняття спеціальною діяльністю, конфіскацією знарядь правопорушення, а також, інколи, може застосовуватись попередження.

Цивільна відповідальність передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Нею закріплюється право осіб, що зазнали шкоди, на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення якості довкілля, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням [1].

Якщо ж згадати про найсуворіший вид відповідальності за екологічні правопорушення, то ним є кримінальна відповідальність, яка визначається винятково КК України. Підставою для такої відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, а саме злочину проти довкілля. Варто додати, що такі злочини поділяють на два види, а саме: злочини у сфері охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки та злочини у сфері природокористування. За вчинення таких злочинів передбачається такі покарання: виправні роботи, кримінальний штраф, позбавлення волі, конфіскація незаконно добутого знаряддя злочину і позбавлення права займати відповідні посади.

Таким чином, можна дійти до висновку, що юридична відповідальність за екологічні правопорушення має на меті покарання винних, припинення і попередження порушень природоохоронного законодавства, а також відновлення порушених прав власників природних ресурсів і природокористувачів, відновлення якості навколишнього природного середовища. Законодавство України встановлює декілька видів юридичної відповідальності за правопорушення у сфері екології, всі вони відіграють істотне значення і є вищими у своїй сфері. 

Отже, необхідно дотримуватись встановлених правових норм, щоб не бути притягнутим до юридичної відповідальності і не завдати шкоди довкіллю.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text

2. Зигрій О., Бутрин - Бока Н. Особливості запровадження ринку землі в Україні: юридичний аспект. Право.ua. 2021. №1 (4) с. 136-143 URL: https://pravo.unesco-socio.in.ua/en/archives/ (дата звернення: 17.10.2021)

3. Zyhrii Olha. Peculiarities of Land Reform and Introduction of the Land Market in Ukraine: Legal Security and Consequences. OER Osteuropa Recht. Volume 67 (2021). Issue 2. Р.262-269 (дата звернення: 17.10.2021) 

5. Кошеленко К. В. Інститут юридичної відповідальності за шкоду навколишньому природному середовищу в екологічному праві України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки. 2018. Випуск 3. Том 2. С. 15-19. 

6. Лялюк А. В. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства. Журнал східноєвропейського права. 2018. № 57. С. 256-23.

7. Оверковська Т. К., Опольська Н. М. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.: навч. посібник. Вінн. нац. аграр. ун-т. Вінниця: ТОВ "ТВОРИ". 2020. С. 8-14, 33-39.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота