ПРИНЦИП ТРАНСПАРЕНТНОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРИНЦИП ТРАНСПАРЕНТНОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ

08.11.2021 23:51

[Section 5. Administrative law. Administrative judicial law. Customs and tax law. Municipal law]

Author: Липа Микита Володимирович, студент Університету митної справи та фінансів


Транспарентність є обов’язковою складовою демократичних змін і розвитку сфери публічного управління. Від правильного правового та організаційного забезпечення цього принципу залежить рівень довіри суспільства до влади та органів публічної адміністрації, зокрема. Його належне виконання безпосередньо впливає на стан та ефективність публічного адміністрування й результативність відповідних державних перетворень.

Саме завдяки принципу транспарентності досягається розуміння тих, інколи непопулярних кроків, які здійснюються органами влади в межах певних правових реформ. Тому дослідження проблематики адміністративно-правового забезпечення реалізації принципу транспарентності в діяльності органів публічної адміністрації є актуальним та навіть необхідним.

Свого часу питання реалізації принципу транспарентності у публічно-управлінській діяльності були розкриті в роботах таких вітчизняних науковців як: В. Авер’янов, Е. Афоніна, Ю. Бистрова, Н. Гудим, В. Колодій, О. Кудін, В. Мельниченко, О. Овсяннікова, М. Романов, Є. Тихомирова, В. Ткач, В. Ярошенко та інші. Саме на основі аналізу досліджень наведених вище науковців, що акцентували свою увагу на різних аспектах забезпечення принципу транспарентності в діяльності органів публічної адміністрації, я спробую уточнити зміст цього принципу, виявити його сутнісні характеристики та розглянути вітчизняний досвід забезпечення цього принципу.

Взагалі термін «transparency» з англійської мови дослівно перекладається як «прозорість». При цьому, поряд зі словом «прозорість» у контексті визначення транспарентності в науковій літературі та нормативно-правових актах використовується термін «відкритість». Це створює певну термінологічну невизначеність під час розкриття сутності зазначених категорій. 

В українській науковій традиції принцип транспарентності частіше називають принципом «прозорості та відкритості». Тож, для цілей цього дослідження необхідно окремо зупинитися на визначенні термінів «прозорість» та «відкритість» як невід’ємних елементів транспарентності.

«Прозорість» – це властивість державного управління, що визначається мірою обізнаності громадян стосовно сутнісних проявів матеріальної і процесуальної сторони діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; зрозумілості широкій громадськості їх (органів) обумовленості, змісту і сенсу; виявляється у тому, що окремі громадяни та їх колективи, на які поширюється, або яких так чи інакше стосується рішення або дії органу публічної влади мають бути щонайповніше обізнані про них і те, яким чином вони (рішення або дії) будуть здійснені [4].

У свою чергу «відкритість» – це властивість державного управління, що визначається мірою безпосередньої участі громадян у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; виявляється у забезпеченні активного і реального впливу громадян та їх колективів на зміст публічно-управлінської діяльності через постановку вимог перед органами публічної влади щодо прийняття певних рішень, здійснення дій або утримання від них [4].

Не дивлячись на те, що «прозорість та відкритість» ніби становлять єдиний принцип діяльності державної влади, насправді вони змістовно відрізняються одне від одного. На мою думку, для більшої стабільності категоріального апарату адміністративного права, цей принцип необхідно розділити та передбачити два самостійні принципи. Тоді б, принцип відкритості забезпечував можливість вільного доступу громадян до здійснення управління державними справами. А принцип прозорості, у свою чергу, забезпечував доступ громадян до повної, достовірної та об’єктивної інформації, що знаходиться у володінні органів публічної влади.

Згідно цих принципів публічні адміністрації постійно зобов’язуються повідомляти і обґрунтовувати свої рішення, що допомагає зрозуміти закономірності, яких вони дотримувалися у процесі їх прийняття. Також, слід зауважити, що відкритість і прозорість в діяльності органів публічної адміністрації розуміється як можливість людини одержувати інформацію не тільки відносно себе самої (якщо така інформація є в певних організаціях чи установах), а також, на це акцентується увага, щодо соціальних, політичних, державних і регіональних питань [2]. 

Згадані принципи по суті є каталізаторами підвищення ефективності функціонування органів публічної адміністрації. Вони забезпечують та фактично гарантують доступ громадськості до публічної інформації у формі відкритих даних і тим самим створюють підґрунтя для виникнення відповідного приватного права у громадян.

Дотримання принципів відкритості і прозорості органами публічної адміністрації забезпечує реалізацію двох важливих функцій – захисту інтересів суспільства шляхом підвищення ефективності управління і посилення боротьби з корупцією та захисту головних конституційних норм, за якими «людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» та «єдиним джерелом влади в Україні є народ».

До правових форм реалізації принципів відкритості та прозорості у діяльності органів публічної адміністрації належать:  

- поінформованість громадянського суспільства;  

- електронне урядування; 

- висвітлення її діяльності у засобах масової інформації; 

- залучення громадськості до процесу прийняття політичних рішень з метою забезпечення постійної взаємодії суспільства та органів влади [3].

У свою чергу до організаційних форм реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів публічної адміністрації  належать: 

- побудова політичного діалогу між представниками органів держави, органів місцевого самоврядування та представниками громадськості; 

- залучення громадськості до процесу прийняття політичних рішень з метою забезпечення постійної взаємодії суспільства та органів влади [3]. 

Якщо казати про форми адміністративно-правового забезпечення реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів публічної адміністрації, то на практиці вони реалізуються через конкретні напрями. Такими напрямами є: закріплення на законодавчому рівні права на інформацію; розвиток електронних послуг; розвиток відкритих даних; надання інформації за запитами на інформацію тощо.

Підсумовуючи, слід зазначити, що на сьогодні принцип відкритості і гласності (транспарентності) дозволяє кожному дізнатися про механізми прийняття управлінських рішень, створює умови органам нагляду та контролю для проведення чесних перевірок і, звичайно, забезпечує обов’язковість контролю за дотриманням верховенства права, рівності всіх громадян України перед законом.

Сучасні наукові підходи до явища транспарентності, хоч вітчизняним науковцям з невідомих причин не подобається цей термін, свідчать про намагання сформувати єдине уявлення про структуру та природу принципу транспарентності, його ролі в діяльності органів публічної адміністрації. Транспарентність складне явище правової, соціальної, управлінської природи, яке потребує встановлення відповідних інструментів забезпечення та реалізації, щоб суттєвіше впливати на процеси, що прямо або опосередковано пов’язані із розвитком державного механізму.

Список використаних джерел:

1. Григорян О.О. Світовий і вітчизняний досвід забезпечення прозорості та відкритості органів державної влади в реалізації публічної політики (інформаційний аспект) [Електронний ресурс] / 1 Григорян О.О. – Режим доступу до ресурсу: http://academy.gov.ua/ej/ej15/txts/12GOOPIA.pdf.

2. Корж І.Ф. Право на відкриті дані – як право приватного характеру / Корж І.Ф.. // Інформація і право. – 2019. – №1. – С. 19–28.

3. Терещук, Галина Андріївна. Концептуальні засади адміністративно-правового забезпечення реалізації принципу транспарентності в діяльності органів публічної адміністрації України [Текст] : дис. ... д-ра юр. наук : 12.00.07 / Галина Андріївна Терещук. – Тернопіль : ЗУНУ, 2021. – 406 с.

4. Ткач І. В. Принципи прозорості та відкритості як невід’ємна складова публічного управління: теоретичний аспект / І. В. Ткач // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . - 2016. - № 12(1). - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2016_12%281%29__6

_____________ 

Науковий керівник: Доненко Валерій Вікторович, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адміністративного та митного права Університету митної справи та фінансів



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота