ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

19.11.2021 21:40

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Мельниченко Ірина Степанівна, студентка 2 курсу магістратури, Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби, Київського національного університету ім. Т. Шевченка


Вітчизняне господарство за останні тридцять років досить сильно трансформувалося. Відбулося широкомасштабне роздержавлення, використання ринкових підходів до регулювання економіки та діяльності державних підприємств. Відповідно частка державного сектору на сьогодні є незначною (станом на І півріччя 2021 року – 10,5 % [1]), але у той же час досить концентрованою по галузям. 

На державному рівні ведеться планомірна політика щодо реструктуризації (корпоратизації) державних підприємств. Водночас на експертному рівні зазначається, що управління державними підприємствами здійснюється неефективно, велика кількість суб’єктів господарювання є збитковими, а реструктуризаційні заходи не застосовуються роками. Таким чином, реформа у відповідній сфері впроваджується повільними темпами та потребує ґрунтовного вдосконалення.

Аналіз реструктуризації державних підприємств в Україні дозволив виявити проблемні аспекти даного процесу. Відповідно для швидкого реагування на зовнішні та внутрішні зміни, а також для формування ефективного державного сектору, слід розробити напрями щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму реструктуризації.  

Останній (на рівні підприємства) складається з двох ключових блоків: організаційний (визначає повноваження та дії підрозділів підприємства в процесі реструктуризації); економічний (відображає функціональне наповнення механізму прийомами та інструментами потрібними для «оздоровлення» підприємства). 

Водночас варто виділити й два ключові блоки на рівні держави (уповноваженого органу управління): організаційний (визначає повноваження та дії органів державної влади, які задіяні в процесі реструктуризації); економічний (відображає функціональне наповнення механізму конкретними важелями та інструментами, які потрібні для реструктуризації та забезпечення сталого розвитку підприємства (рис. 1).




Рис. 1. Двоконтурний організаційно-економічний механізм реструктуризації. 

Джерело: розробка автора. 

Відповідно до рисунку реструктуризацію можна проводити як по внутрішньому, так і по зовнішньому контурах (залежно від умов у яких опинилося підприємство, а також від поставленої стратегічної мети). У той же час, на нашу думку, більш доцільно її здійснювати комплексно, тобто по двох контурах одночасно. За таких умов програму реструктуризації розробляє або безпосередньо підприємство, або уповноважений орган управління (з урахуванням пропозицій підпорядкованого суб’єкта господарювання). 

У той же час, варто більш детальніше розглянути заходи, що запроваджуються саме по зовнішньому контурі (рис. 1). При цьому, якщо організаційний блок достатньо досліджений в наукових працях, то економічний блок потребує додаткового висвітлення. 

Держава має виходити з позиції цілісності соціально-економічної сфери країни, в якій державний сектор є невід’ємною частиною. Більше того, його слід розглядати як фундамент сталого та прогресивного розвитку. На цю думку існують різні погляди та продовжуються дискусії щодо ролі держави та державного сектору в розбудові країни в цілому. Не зважаючи на численну критику такого підходу, ми твердо стоїмо на позиції, що держава повинна мати значну частку державного сектору, а також, що вона здатна бути ефективним господарем. 

Враховуючи вищевикладене, економічний блок реструктуризації ДП має передбачати наступні заходи: підтримка шляхом введення розумної протекціоністської політики; відстрочка/списання боргів; пошук інвесторів (часткова приватизація); держзамовлення; рекламування (просування) вітчизняних товарів вищим керівництвом держави під час дипломатичних контактів між країнами; цільове кредитування реструктуризаційних заходів.

Щодо останнього, то на сьогодні є реальний дефіцит коштів на реструктуризацію ДП. Відповідно до законодавства фінансування заходів з реструктуризації державних підприємств може здійснюватися за рахунок: підприємства щодо якого прийнято рішення про реструктуризацію; потенційних інвесторів; видатків на фінансування приватизації, передбачених державним бюджетом [2]. 

При цьому підприємства щодо яких прийнято (або тільки планується) рішення про реструктуризацію, як правило, не мають коштів не тільки на відповідні заходи, а й на виплату заробітної плати працівникам, а також мають кредиторську, податкову та інші заборгованості. Що стосується потенційних інвесторів, то на практиці, з різних на це причин, досить складно реалізувати такий підхід. Проте, він заслуговує на увагу у випадку тих підприємств, які можуть бути частково або повністю приватизовані. Окрім цього, варто зазначити, що видатків з державного бюджету на фінансування ефективної (результативної) реструктуризації в рамках приватизації недостатньо, адже такі цілі є непривабливими для законодавців, відповідно вони підтримують короткострокові проєкти на яких можна відразу отримати електоральні дивіденди. 

Тож актуалізується питання пошуку необхідних коштів (а це десятки та сотні млрд грн) для проведення реальної реструктуризації державних підприємств. У такий спосіб, варто звернути увагу на можливість використання емісії грошей (емісія випереджаючого зростання – рефінансування банківських установ з боку НБУ під цільове кредитування реального сектору економіки [3]).

Використання запропонованого інструменту дозволить державі вирішити проблему дефіциту коштів на такі цілі та як наслідок здійснювати реальні заходи щодо реструктуризації (переобладнання, розширення, створення нових виробничих потужностей). Водночас у науковій літературі простежується дискусія щодо можливих інфляційних процесів під час таких заходів. Але на нашу думку, об’єм емітованих грошей затрачених на фінансування проєктів реструктуризації ДП не вплине істотним чином на грошовий ринок та не спровокує інфляції, а навпаки дозволить максимально залучити наявні в економіці фактори виробництва.

Таким чином, у даній роботі розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму реструктуризації державних підприємств. Відповідно використання наданих пропозицій дозволить забезпечити істотну модернізацію державного сектору, його підтримку на вітчизняному та міжнародному ринках, що в сукупності позитивно вплине на соціально-економічну складову України в цілому.

Література:

1. Питома вага державного сектору в економіці [Електронний ресурс] // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=Up-ravlinniaDerzhavnimSektoromEkonomikiIs.

2. Методичні рекомендації щодо проведення реструктуризації державних підприємств транспортно-дорожнього комплексу [Електронний ресурс]. – 2002. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0859361-02#Textt.

3. Improvement of the emissional component of the banking system as the factor of activation of the investment process / [M. Kovalenko, D. Ziuz, O. Nakisko and others]. // Technology audit and production reserves. – 2018. – Р. 45–50.

________________ 

Науковий керівник: Мороз Володимир Васильович, кандидат державного управління, доцент, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет ім. Т. Шевченка 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота