ЩОДО ПИТАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРАВОВОГО СТАТУСУ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ЯК ОРГАНУ ОСКАРЖЕННЯ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ПИТАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРАВОВОГО СТАТУСУ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ЯК ОРГАНУ ОСКАРЖЕННЯ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

23.11.2021 21:02

[Section 7. Economic law. Economic judicial law. Financial law. Banking law]

Author: Зубицька Ірина Володимирівна, студентка 4 курсу юридичного факультету, Донецького національного університету імені Василя Стуса


Захист економічної конкуренції потребує не тільки належного закріплення повноважень Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) на законодавчому рівні, а передусім усвідомлення посадовою особою АМКУ своїх обов’язків та відповідальності. Для досягнення цієї мети держава повинна чітко визначати дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, матеріальну відповідальність посадових осіб АМКУ разі порушення ними прав громадян та спричинення їм шкоди неправомірними діями внаслідок службової діяльності.

Загальні питання визначення особливостей правового статусу АМКУ досліджувалась багатьма вітчизняними та зарубіжними науковцями, зокрема такими як: В.Б. Авер’яновим, В.П. Пєтровим, Л.В. Ковалем, М. І. Мельником, О.Ю. Дроздом, О.В. Терещуком та іншими. 

В той же час у рамках дослідження правового статусу АМКУ потребують додаткового аналізу визначення особливостей юридичної відповідальності посадових осіб АМКУ. Ця проблема є актуальною не тільки в теоретичній площині, але й особливо гостро постає на практиці. Це пояснюється динамічним розвитком національного законодавства України, а також з огляду на активну правозастосовну практику органів антимонопольного контролю.

Правовий статус АМКУ визначається Конституцією України (ч. 3 ст. 42, п.24 ст. 85, п. 14 ст.106), Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про публічні закупівлі», окремими статтями законів «Про захист економічної конкуренції» та «Про захист від недобросовісної конкуренції». 

Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», АМКУ є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель [1]. Особливості спеціального статусу АМКУ обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та притягненням до відповідальності посадових осіб за невиконання обов’язків, визначених цим Законом та іншими актами законодавства тощо.

На підставі аналізу вказаної статті , стає очевидним, що захист конкуренції є основою діяльності вказаного органу та пронизує собою всі правовідносини, які виникають не лише у підприємницькій діяльності, а й у сфері публічних закупівель. Важливим елементом у структурі правового статусу органу є юридична відповідальність його посадових осіб. Під юридичною відповідальністю розуміють встановлений законодавством юридичний обов'язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ та/ або належних йому цінностей [2, с. 177]. 

Згідно положень ст. 44 Закону України «Про публічні закупівлі» за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України [3].

Варто вказати, що окремої статті, які б регламентувала відповідальність АМКУ у сфері публічних закупівель немає, тому посадові особи будуть нести її на загальних підставах. У разі, якщо контролюючий орган доведе наявність в діях члену/членів Адміністративної колегії ознак кримінального правопорушення, такі посадові особи будуть нести відповідальність за вчинення кримінального правопорушення у сфері службової діяльності. До таких правопорушень згідно з Кримінальним кодексом України (далі – КК України) відносять: 1) зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України), 2) службове підроблення (ст. 366 КК України), 3) прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України), 4) незаконне збагачення (ст. 368-5 КК України), 5) зловживання впливом (ст. 369-2) [4].

В то же час аналіз судової практики вказує на певні проблеми застосування норм матеріального та процесуального характеру при притягненні до відповідальності посадових осіб АМКУ. Так, зокрема 21 жовтня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у справі № 638/13700/16-к визнав винним в. о. голови Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн [5].

Отже, на основі вищевикладеного можна зробити наступний висновок: однією з особливостей правового статусу АМКУ як органу оскарження у сфері публічних закупівель виступає такий елемент як відповідальність посадових осіб. При цьому спеціальної норми, яка б закріплювала конкретні види відповідальності посадових осіб АМКУ у сфері публічних закупівель немає, тому посадові особи несуть її на загальних підставах. Для посилення ефективності захисту економічної конкуренції та в рамках уточнення правового статусу АМКУ як органу оскарження у сфері публічних закупівель пропонується закріпити у Главі V Закону України «Про Антимонопольний комітет України» норму в наступній редакції: «Невиконання посадовими особами Антимонопольного комітету України своїх обов’язків тягне застосування щодо них юридичної відповідальності у вигляді дисциплінарної, адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності».

Література:

1. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 року, № 3659-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 50. Ст. 472.

2. Соболь Є.Ю. Адміністративно-правовий статус Антимонопольного комітету України як органу оскарження в сфері публічних закупівель. Наукові записки. Серія «Право».2018. Вип. 14. С. 180-185.

3. Про публічні закупівлі: Закон України від 25 грудня 2015 року, №  922-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 9. Ст. 89.

4. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 року, № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25. Ст. 131.

5. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, № 638/13700/16-к. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85095329 (дата звернення: 22.11.2021).

________________ 

Науковий керівник: Моісєєв Юрій Олександрович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри господарського та адміністративного права, Донецького національного університету імені Василя Стуса



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота