ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ

23.05.2022 13:06

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Середенко Валерія Вячеславівна, студентка 2-го курсу Юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича


Конкуренція, з латинської concurere - термін, що означає боротьбу та суперництво. Насправді, конкуренція норм є дуже поширеною у кримінальному праві, однак  сам Кримінальний кодекс України не містить нормативного визначення цього поняття. У зв‘язку з цим, враховуючи різні погляди вчених, у науці кримінального права сформувалося декілька дефініцій цього явища. 

Так, М.Й. Коржанський вважає, що конкуренція між нормами - це ситуація, яка виникає тоді, коли суб’єктом було вчинено одне кримінальне правопорушення, що містить ознаки, передбачені двома чи кількома кримінально-правовими нормами. У роботах Н.А. Власенка спостерігається такий підхід до трактування конкуренції: він розглядає її як один із видів колізії правових норм. Інша позиція вчених полягає у тому, що колізія є різновидом конкуренції. А окремі науковці і зовсім ототожнюють ці поняття, хоча вони все-таки мають суттєві розбіжності та не є однаковими за змістом. Отож, на основі різних визначень поняття конкуренції можна запропонувати наступне: конкуренція кримінально-правових норм - це явище, що має місце у випадках, коли вчинене особою кримінальне правопорушення підпадає під регулювання принаймні двох кримінальних правових норм, оскільки вчинене протиправне діяння містить ознаки кожної з них, проте в результаті для кваліфікації правопорушення обирається лише одна норма [1, с. 90-91]. 

Норми, що конкурують характеризуються своєю взаємозалежністю. Вони є взаємопов‘язаними, так як передбачають спільні ознаки вчиненого суб‘єктом кримінального правопорушення, однак із різним ступенем узагальнення та обсягом. Часто можна помітити схожість таких норм за змістом. Природа конкуренції кримінально-правових норм полягає в тому, що законодавець прагнув диференціювати кримінальну відповідальність шляхом її посилення в одних нормах та пом‘якшення в інших. Тому важливим моментом задля правильної кваліфікації вчиненого кримінально-протиправного діяння є вирішення цієї конкуренції. Тобто розв‘язання проблеми, яка ж саме кримінально-правова норма, із тих, що конкурують, повинна бути застосована в конкретній ситуації. 

Питання різновидів конкуренції кримінально-правових норм теж є доволі дискусійним. Однак, за загальним правилом у національному кримінальному законодавстві прийнято виділяти наступні три її основні види: 1) конкуренція загальної та спеціальної норм; 2) конкуренція частини та цілого; 3) конкуренція кваліфікуючих або пом'якшуючих ознак складу кримінального правопорушення (або конкуренція спеціальних норм). Критерієм такого поділу є різниця у співвідношенні та взаємозалежності між нормами. 

Загальними та спеціальними кримінально-правовими нормами є норми, що регулюють порівняно схожі явища, охороняють однорідні суспільні відносини та передбачають подібні категорії кримінальних правопорушень. Проте загальна норма є значно ширшою за обсягом, у той час як спеціальна - повнішою за змістом. Їхнє співвідношення можна охарактеризувати як «рід та вид» відповідно. Наприклад, загальна норма охоплює коло таких кримінальних правопорушень як умисне вбивство, а спеціальна у свою чергу регулюватиме лише частину такого кола, тобто різновид кримінального порушення - умисне вбивство з корисливих мотивів. Поряд із цим, спеціальна норма повинна містити всі ознаки загальної, а також одночасно і власні специфічні. Більшість науковців притримуються думки, що при цій конкуренції перевагу потрібно віддавати саме спеціальній нормі [2, с. 130-131]. Однак, таке вирішення конкуренції загальної та спеціальної норми можливе лише за умови, що особа вчинила одне кримінальне правопорушення. Коли ж має місце вчинення двох чи більше кримінально-протиправних діянь, то кваліфікація залежить від виду сукупності . 

Конкуренція частини та цілого являє собою випадки, коли існують дві чи більше норм, одна з яких охоплює діяння загалом, а інші - лише деякі його частини. Тобто при цьому виді конкуренції, як і при першому, норми перебувають у відношенні підпорядкування, проте вже не за обсягом, а за змістом [3, с. 146]. У кримінальному праві виділяють такі основні форми конкуренції частини та цілого: а) конкуренція норм про простий і складений склади кримінальних правопорушень (наприклад, ч. 1 ст. 121 ККУ про умисне тяжке тілесне ушкодження та ч. 4 ст. 187 ККУ про розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень); б) конкуренція норм про незакінчену кримінальну протиправну діяльність та закінчене кримінальне порушення (наприклад,  ст. 129 ККУ про погрозу вбивством та ст. 115 ККУ про умисне вбивство); в) конкуренція норм про співучасть у кримінальному правопорушенні й самостійне кримінальне правопорушення (наприклад, ч. 4 ст. 27 ККУ про підбурювача та ст. 386 ККУ про перешкоджання з’явленню свідка). Науковці притримуються думки, що для кваліфікації кримінального правопорушення при конкуренції частини та цілого потрібно застосовувати ту норму, якою охоплюються всі фактичні ознаки вчиненого діяння з найбільшою повнотою. 

Конкуренція кваліфікуючих чи привілейованих ознак складу кримінального правопорушення або інакше кажучи конкуренція спеціальних норм - це різновид конкуренції кримінально-правових норм, при якому вчинене одне діяння підпадає під ознаки одразу двох спеціальних норм, що не знаходяться у підпорядкуванні за об’ємом і взагалі не є взаємозалежними за змістом, але при цьому вони мають певні спільні ознаки. У теорії кримінального права розрізняють в основному три види такої конкуренції: 1) коли у вчиненого кримінально-протиправного діяння є ознаки кваліфікованого та особливо кваліфікованого складу кримінального правопорушення. За таких обставин більш тяжка кваліфікуюча ознака бере вгору над менш тяжкою; і тому повинна застосовуватися саме та норма, яка передбачає найбільш небезпечні ознаки з наявних у конкретному випадку; 2) привілейований та особливо привілейований склади кримінальних правопорушень. При такій ситуації потрібно використовувати норму про більш привілейований склад; 3) привілейований та кваліфікований склади кримінальних правопорушень. Така конкуренція передбачає застосування норми, що охоплює привілейований склад. 

Отже, підсумовуючи все вищевикладене, варто зазначити, що конкуренція кримінально-правових норм сьогодні є темою багатьох наукових досліджень. адже детальне вивчення цього явища є вкрай важливим. Конкуренцію слід відрізняти від колізії, оскільки вона має свої специфічні ознаки та вимагає особливого вирішення, що є надзвичайно важливим для правильної кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення. 

Література:

1. Ус О. В. Конкуренція кримінально-правових норм під час кваліфікації злочину / Ольга Володимирівна Ус. //  NATIONAL LAW JOURNAL: TEORY AND PRACTICE. – 2019. – С. 90–91.

2. Возьний В. І. Особливості кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм (на прикладі ст.129 КК України та ч.1 ст.345 КК України) / В. І. Возьний. // Форум права. – 2011. – С. 130–131.

3. Собко Г. М. Конкуренція кримінально-правових норм у кваліфікації корисливих посягань на власність із застосуванням насильства / Г. М. Собко. // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. – 2019. – С. 146.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота