ЕМОЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЕМОЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

26.09.2022 12:07

[15. Psychological sciences]

Author: Коваленко Олена Іванівна, здобувач 2 курсу магістратури, Національний університет «Одеська юридична академія»; Самара Ольга Євгенівна, кандидат психологічних наук, Національний університет «Одеська юридична академія»


Вступ із розкриттям актуальності проблеми дослідження.  В 21 столітті у зв'язку з глобальними соціально-економічними системними змінами у всьому світі значно зріс інтерес до проблем залежної поведінки. Невдоволення своїм життям, бажання сховатися від нього або зняти з себе відповідальність спонукає людей свідомо, а частіше несвідомо шукати способи уникнення хворобливої реальності. Форми та способи такої втечі надзвичайно різноманітні та нерідко носять патологічний характер. У зaлeжної людини виникає нeперeборнe бажaння відчувати інтенсивні емоції зa допомогою штучної зміни свого психічного стaну, що досягається за допомогою вживaння психоактивних речовин (наркотиків, алкоголя, фармацевтичних засобів, токсичних речовин) або постійної фіксації увaги на деяких людях та видах діяльності. 

В даній статті ми розглянемо актуальну, але маловивчену на сьогодні проблему людства - проблему емоційної залежності. Під емоційною залежністю ми розумітимемо поведінку, що характеризується непереборною підпорядкованістю власних інтересів іншим особам, неможливістю бути самостійним і вільним у виборі поведінки. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Складність проблематики залежної поведінки полягає в тому, що не існує єдиного визначення, єдиної диференціації її видів, неможливо однозначно виділити фактори, що впливають на розвиток залежності, у тому числі емоційної. Це ускладнює розробку психокорекційних і психотерапевтичних методик, профілактичних заходів і підтверджує необхідність емпіричного дослідження цього феномену.

Проблемою залежної поведінки займалось багато вітчизняних та зарубіжних психологів, явище співзалежності та емоційної залежності активно розглядалося сучасними вітчизняними і зарубіжними авторами (М. Жидко, Г. Коцюба, В. Крамченкова, О. Савчук, Ц. Короленко, А. Варга, В. Москаленко, Н. Манухіна, О. Ємельянова, О. Самара, Б. Уайнхолд, Дж. Уайнохолд, Б. Бекнел, М. Бітті, та ін.).

Емоційна залежність - це стійкі прояви емоційних потреб, які людина прагне задовольнити у близьких міжособистісних стосунках [9]. На думку Б. Уайнхолда та Дж. Уайнхолда, емоційна залежність або співзалежність – це психологічний розлад, спричинений незавершеністю етапу становлення психологічної автономії особистості. Е. Ларсен вважає емоційну залежність сукупністю поведінкових форм та дефектів характеру, що призводять до зменшення здатності ініціювати любовні стосунки та брати в них участь. М. Бітті вважає, що співзалежна людина дозволяє поведінці іншої людини сильно впливати на неї та постійно намагається контролювати цю поведінку [6].

Методика дослідження. Дослідники називають цілий ряд ознак емоційної залежності. Нами були відібрані наступні психологічні характеристики з метою вивчити їх зв'язок з емоційною залежністю: загальний психологічний стан, рівень співзалежності, опора на інших, невпевненість у собі, рівень тривоги і депресії. Також доцільним було виділити копінг-стратегії, які найбільш використовуються емоційно залежними людьми. 

Загальна вибірка дослідження склала 64 людини обох статей (54 жінки та 10 чоловіків) з різним соціальним статусом в віці від 22 до 66 років. Дослідження не було розраховане на певний вік, сімейний стан, освіту чи соціальний статус, тому було прийнято рішення охопити різні категорії населення, щоб виявити розповсюдженість емоційної залежності серед дорослого населення в цілому, після чого виділити психологічні особливості у емоційно залежних особистостей серед досліджуваних. Опитувальник був розміщений в соціальних мережах, участь в дослідженні була цілком добровільною за бажанням і інтересом людини. Отже респонденти мали змогу заповнювати опитувальник максимально комфортно, розкуто і довірливо.

Для дослідження психологічних особливостей емоційно залежних особистостей нами були використані теоретичний та емпіричний методи, останній представлений наступними психодіагностичними методиками: тест «Індекс життєвого задоволення» Б. Ньюгартена (адаптація Н.В. Паніної, 1993) [2], «Опитувальник способів подолання» Р. Лазаруса (адаптація Т.Л. Крюкової, Куфтяк Е.В. Ways of Coping Questionnaire, WCQ) [3], методика «Шкала співзалежності» Б. та Дж. Уайнхолдів (в адаптації О.С. Кочарян, Е.В. Фролової, Н.О. Смахтіної) [9], тест-опитувальник на міжособистісну залежність Р. Гіршфільда (адаптація О.П. Макушиної) [4], госпітальна шкала тревоги и депресії (HADS) [1]. 

Отримані дані оброблялись методами математичної статистики. Зокрема, розраховувалися середні величини, проводився дисперсійний та кореляційний аналіз, виявлялася достовірність відмінностей у досліджуваних параметрах (коефіцієнт U-критерій Манна-Уітні, t-критерій Ст’юдента) тощо.

Результати. Згідно з результатами дослідження за методикою на міжособистісну залежність Р. Гіршфільда значна частина досліджуваних (69%) показали високий та середній рівні міжособистісної залежності. Низький рівень міжособистісної залежності було виявлено у 31% респондентів. На основі цих даних було сформовано 3 групи з різним рівнем емоційної залежності, представлені в Табл. 1. Оскільки участь в дослідженні була за бажанням досліджуваних, можна зробити висновок, що жінки мають більшу схильність до емоційної залежності, оскільки проявили більшу зацікавленість. Тим не менше чоловіки, які взяли участь, показали високий (10%) і середній (90%) показники залежності, що може свідчити про меншу поширеність, але більш виражену проблему, коли залежність присутня.

Таблиця 1

Розподіл рівня міжособистісної залежності серед досліджуваних





Статистичний аналіз результатів дослідження проводився за допомогою аналізу відмінностей між групами з високим (перша група)  і низьким (друга група) рівнем міжособистісної залежності з використанням t-критерій Стьюдента або U–критерій Манна-Уітні (якщо вибірка не відповідала нормальному розподілу).

Статистичного підтвердження набули відмінності за наступними показниками: емоційна опора на інших (t=9,453; p<0,001), невпевненість у собі (t=6,699; p<0,001), прагнення до автономії (t=-2,112; p<0,05), співзалежність (U=3,000; p<0,001), індекс життєвої задоволеності (t=-5,037; p<0,001), тривога (t=5,248 ; p<0,001), депресія (U=8,5; p<0,001). Серед копінг-стратегій статистично значимі відмінності  виявлені за наступними стратегіям: конфронтація (t=2,503; p<0,05), прийняття відповідальності (t=2,885; р<0,05), втеча-уникнення (t=2,650; р<0,05), планування рішення проблеми (t=-4,004; p<0,001). 

Обговорення результатів. Отримані психодіагностичні результати засвідчили наявність емоційної залежності у значної кількості досліджених осіб. Отримані дані збігаються як з дослідженнями вчених, так і з нашими спостереженнями в професійній практиці, що в переважній більшості від емоційної залежності страждають жінки, незалежно від віку і професії. Як бачимо для емоційно залежних особистостей характерна невпевненість у собі, вона стимулює допомогу іншим. Емоційно залежні не вважають, що варті любові, єдиний спосіб підвищити самооцінку у власних очах - стати комусь життєво необхідним, надцінним. Також характерні висока емоційна опора на інших, низьке прагнення до автономії, висока ступінь співзалежних моделей. Люди, які в дитинстві відчували себе розчарованими та пригніченими, з низькою самооцінкою, у майбутньому не здатні усвідомлювати і відстоювати свої потреби. 

Емоційно залежні прагнуть контролювати неконтрольоване, неможливість досягти поставленої мети, розглядається як поразка та втрата сенсу буття.  Емоційно залежні живуть у постійному страху: втратити об’єкт емоційної залежності, зіткнутися з реальним життям, втратити контроль та ін. Згідно нашого дослідження, це призводить до низького рівня життєвої задоволеності, високих показників тривоги та вираженої депресії. 

В стресовій ситуації емоційно залежні вдаються до таких непродуктивних копінг-стратегій, як конфронтація, втеча-уникнення. Емоційно залежні можуть зловживати  прийняттям відповідальності, як шляхом вирішення проблем, оскільки вони часто беруть на себе відповідальність за інших, але мало відповідальні щодо свого благополуччя. Вони рідко користуються продуктивними способами подолання проблеми, зокрема плануванням рішень. 

Висновки. Механізми формування залежної поведінки досі залишаються незрозумілими. Існують гіпотези як про психологічний, так і психофізіологічний механізми формування характеристик залежної особистості. Психологи, що вивчають емоційну залежність, виявили особистісні механізми її формування, з іншого боку є дані, що основною причиною виникнення емоційної залежності є порушення в сфері дитячо-батьківських стосунків. 

Проведене дослідження підтверджує, що емоційна залежність розповсюджена в тій чи іншій мірі серед великої кількості населення – 58% досліджуваних показали середній рівень та 11% високий рівень залежності. Значна частина цих людей не має інформації про вплив емоційної залежності на розвиток та життєдіяльність особистості та не застосовує жодних заходів для її попередження, зменшення чи подолання. Проблема психотерапії емоційно залежних особистостей полягає в ускладненому розпізнаванні «хвороби» самим адиктом. Крім цього розвиток психологічних захистів робить неможливим розуміння і прийняття своєї емоційної залежності, як «хвороби» та спотворює  запит на терапію. В основі формування  емоційної залежності лежить головна причини – порушення системи стосунків зі значущими людьми [7]. Отже метою психотерапії має бути збільшення психологічної автономії шляхом послідовного розвитку особистості та зміцнення власного «Я». 

Література:

1. Госпітальна шкала тривоги і депресії (The Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS) [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://mozok.ua/depressiya/testy/item/2711-gosptalna-shkala-trivogi--depres-HADS

2. Духновский С.В. Диагностика межличностных отношений. Психологический практикум. СПб.: Речь, 2009. - 141 с.

3. Крюкова Т.Л., Куфтяк Е.В. Опросник способов совладания (адаптация методики WCQ) / Журнал практического психолога. - М. : 2007. № 3. - С. 93-112.

4. Макушина О.П. Методы психологического изучения девиантного поведения: Учебное пособие. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 2006. - 79 с

5. Самара О.Е. Особенности переживания эмоций стыда и вины у созависимых женщин // Сучасні підходи та технології соціально-психологічної та корекційної роботи з різними віковими групами населення : збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, 20-22 червня 2014 року / гол. редкол.: Л. М. Дунаєва ; ОНУ ім. І.І. Мечникова, Ін-т інноваційної та післядипломної освіти [та ін.] . – Одеса : Одеський нац. ун-т, 2014. – с. 302-306

6. Строяновська О. Вплив профілактики та психокореції емоційної залежності майбутніх психологів на формування їх психологічної культури // Індивідуальність у психологічних вимірах спільнот та професій: збірник наукових праць / за заг. ред. Л.В. Помиткіної, О.М.Ічанської. – К. : ТОВ «Альфа-ПІК», 2020. – С. 246-253

7. Сушко Н.Г. Зависимое поведение как форма социально-психологической дезатаптации/Електронное научное издание «Ученые заметки ТОГУ». - 2015. - Т.6. - №4, с. 386-391

8. Уайнхолд Б., Уайнхолд Дж. Освобождение от созависимости / Перевод с английского А.Г. Чеславской - М.:Независимая фирма “Класс”, 2002. - 224 с.

9. Широка А.О. Емоційна залежність у романтичних стосунках: роль несприятливого дитячого досвіду та ранніх дисфункційних схем / А.О. Широка, І.І. Брух // Психологія і особистість. – 2021. – №2. – с.143-158.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота