ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

27.09.2022 17:52

[8. Philological sciences]

Author: Черняк Оксана Павлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов та перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки


З давніх-давен красномовність, уміння гарно, майстерно говорити високо цінувалося. Сьогодні мистецтво дипломатії відіграє чи не найбільшу роль у веденні зовнішньої політики на міжнародній арені. Шарль-Моріс де Талейран-Перігор писав: “Дипломатія є мистецтвом неможливе робити можливим” [1]. Але для того, щоб це зробити, потрібно знати дипломатичний протокол та етикет, дипломатичні документи та культуру дипломатії. Оскільки дипломатія кожної держави є своєрідною та унікальною, то існують певні особливості та труднощі перекладу дипломатичних документів. 

Дипломатичні документи – це спеціальні документи, які використовуються в роботі дипломатичних представництв. Ці документи готують державною мовою, але з представництвами зарубіжних держав листування ведеться мовою акредитуючої країни або найчастіше – англійською. 

Важливий внесок у дослідження дипломатичного перекладу, зокрема перекладу термінів, зробили В. Карабан, В. Коптілов, С. Влахов, С. Флорін, В. Комісаров, А. Коралова, П. Ньюмарк, Л. Венуті, Е. Іссерлін та О. Зарума-Панських.

Можна виділити такі групи дипломатичних мовних одиниць, при перекладі яких виникають певні труднощі:

1. Терміни, які мають два синонімічні варіанти перекладу: preliminary – попередній і прелімінарний, preamble – преамбула, або вступна частина, ratification – ратифікація, або підтвердження.

2. Архаїзми, вживання яких характерне для стилю англійських дипломатичних документів та які не завжди відтворюються в українському варіанті: forthwith – одразу, inquire – з’ясувати. 

3. Велика кількість абревіатур, акронімів, ініціальних скорочень. 

4. Латинізми як частина термінологічного виразу також становлять інтерес для перекладачів: ex officio member of the Chamber – член палати за посадою, meeting in camera – засідання при закритих дверях, таємне засідання та ін. 

5. Терміни, що мають інше, відмінне від загальноприйнятого значення: whereas – означає having regard to, а у мові дипломатії отримує значення: taking into consideration (беручи до уваги); protocol – an official document – rules in international relations that define the order of implementation of different diplomatic acts or actions (правила дипломатичного етикету).

6. Особливої уваги під час перекладу вимагають дискурсні маркери (first, next, besides, in addition, nearly, entirely, indeed, obviously, however, unfortunately, wonderful, really), одиниці, що володіють швидше не функціональним, а прагматичним потенціалом, мають тексто-формуючу функцію та відображають стилістичні особливості документів. Їх перекладають, застосовуючи перекладацькі трансформації, зокрема лексичні заміни.

7. Достатньо складними під час перекладу є полісемантичні терміни. Щодо субмови дипломатії, то навіть такі часто вживані терміни як state, diplomacy, digest, party мають різні значення, які доводиться враховувати під час перекладу. Наприклад, термін State, який найчастіше перекладається як держава, у контексті реалій США та деяких інших країн може також мати значення штат. [3].

Враховуючи особливості англійських дипломатичних мовних одиниць можна виділити такі методи перекладу:

• Транслітерація: attaché – аташе, congressman – конгресмен.

• Транскрипція: alternate – альтернат, impeachment – імпічмент.

• Переклад за допомогою усталеного еквівалента: note of understanding – меморандум про домовленість, aide-memoire –     пам’ятна записка, dispatches – дипломатична кореспонденція.

• Калькування – відображення не звуку, а комбінаторної структури слова або виразу, коли компоненти слів (морфеми), або фраз (лексеми) перекладають відповідними мовними елементами: diplomatic circle – дипломатичні кола, buffer state – буферна держава, note of warning – нота попередження.

• Описовий еквівалнет: concordat – договір між папою і керівництвом держави, internuncio – посланник Ватикану, exequatur – посвідчення, видане іноземному консулу про визнання його повноважень [2].

Отже, дипломатичні документи використовуються в щоденній роботі дипломатичних установ; вони відрізняються у різних країнах через певні особливості культури та дипломатії. Тому при перекладі дипломатичних мовних одиниць виникають певні труднощі, які вимагають правильно вибраного методу для якнайкращого дипломатичного перекладу. Зокрема, такими методами є переклад за допомогою усталеного еквівалента, калькування, транслітерація, транскрибування, використання описового еквівалента. Необхідно правильно тлумачити дипломатичні документи та вміти читати між рядків – і саме це буде запорукою успіху для дипломатії. 

Література:

1. Дипломатія: мистецтво та наука [Електронний ресурс]. URL: http://dipcorpus.at.ua/index/0-32.

2. Зарума-Панських О. Р. Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні і дискурсні особливості: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови». Львів, 2001. 19 с.

3. Newmark P. About translation.  Clevedon, Multilingual Matters, 1991. 184 р.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота