ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ США У РАКУРСІ «СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ НОВОГО СТОЛІТТЯ» - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ США У РАКУРСІ «СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ НОВОГО СТОЛІТТЯ»

30.10.2022 15:19

[5. Historical sciences]

Author: Беззубенко Аліна Володимирівна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Цимбалістенко Лариса Костянтинівна, здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди


У 1998 р. адміністрація Білла Клінтона представила «Стратегію національної безпеки США для нового століття» («A National Security Strategy for a New Century»). У даному документі проголошувалася мета американського керівництва використовувати наявні методи й засоби для підтримки подальшої переваги Сполучених Штатів Америки у світі. Отже, і під час другого президентського терміну Білла Клінтона було продовжено колишній зовнішньополітичний курс держави з наростаючими глобальними інтересами. «Наш стратегічний підхід заснований на визнанні того, що ми повинні лідирувати у світі, якщо ми хочемо у своїй країні почуватися в безпеці... Ми маємо бути готовими до того, щоб використовувати всі необхідні інструменти національної могутності для впливу на ті чи інші дії інших держав та недержавних суб'єктів міжнародних відносин» – зазначено в документі [4].

У «Стратегії національної безпеки США для нового століття» в контексті основних, довготривалих інтересів проголошувалися: захист життя та безпеки американських громадян, збереження суверенітету та територіальної цілісності Сполучених Штатів, непорушність їх цінностей та інститутів, процвітання країни та американського народу. Логічно, що такий підхід є цілком закономірним, оскільки відповідає потребам будь-якої сучасної держави. Але справа не обмежувалася цим. У передмові, написаній Б. Клінтоном, цілі стратегії національної безпеки визначалися ширше, більш глобально. А саме: 1) «зміцнювати нашу безпеку; 2) сприяти економічному процвітанню Америки; 3) просувати демократії в інших країнах» [4].

Якщо говорити про регіональний вимір зовнішньополітичного курсу США у часи другого терміну перебування Білла Клінтона на посаді президента країни, то першим таким пріоритетним регіоном був Європейський регіон. «Ми повинні сприяти створенню мирної, неподільної, демократичної Європи. Коли в Європі стабільно і мирно, Америка у більшій безпеці. Коли процвітає Європа, процвітає і Америка» [4]. Стосовно Північноатлантичного Альянсу (НАТО), то зазначалося, що організація має адаптуватися до нових реалій часу, продовжувати розширювати свій вплив у східноєвропейському регіоні, висловлювалися прагнення налагодити міцне партнерство між НАТО і Росією, а також зміцнення програми «Партнерство заради миру» та розширення відносин між НАТО й Україною.

Наступним стратегічним регіоном визначено Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Мета політика Сполучених Штатів Америки у цьому регіоні – створення стабільної, процвітаючої спільноти АТР, зміцнення зв’язків з Японією, Республікою Корея, Австралією та іншими союзниками з АСЕАН. Окремо наголошувалося на необхідності контролю за Північною Кореєю з приводу виконання країною угоди щодо заморожування та демонтажу ядерної програми, сприяти налагодженню мирного діалогу між Південною та Північною Кореями. Американо-китайські відносини визначалися у площині поглиблення діалогу з Китаєм. Визнавалася роль Китаю як відповідального та активного члена міжнародної спільноти.

На Близькому Сході основними питаннями адміністрації були відносини з Іраком і Іраном, а також ізраїльсько-палестинський конфлікт [Годлевський, с. 124]

Важливе значення у «Стратегії національної безпеки для нового століття» надавалося виокремленню небезпек, які загрожували, у першу чергу, американським інтересам. Зокрема, це регіональні або державні загрози. Так, на думку американського керівництва, існує низка держав, які активно вдосконалюють свої наступальні можливості, включаючи спроби отримати ядерну, біологічну або хімічну зброю. В інших випадках – це внутрішня нестабільність в країнах, громадянські, етнічні, міжконфесійні конфлікти, що можуть загрожувати подальшою дестабілізацією в регіоні, де США мають свої інтереси. Друга група – це транснаціональні загрози (тероризм, незаконна торгівля наркотиками, незаконна торгівля зброєю, міжнародна організована злочинність, неконтрольована міграція біженців та екологічні проблеми). Насамкінець, найбільшою потенційною загрозою глобальній безпеці визначено зброю масового ураження.

У «Стратегії…» віталося активне просування Сполученими Штатами Америки демократії за кордоном, зміцнення демократичних інститутів та норм в країнах, які здійснювали перехід від закритого суспільства до відкритого, дотримання прав людини. До речі, у даному контексті згадується Україна, для якої підтримка та взаємодія зі США, на думку американського керівництва, стали визначальними для переорієнтації української держави на шлях ефективних економічних реформ, що було критично важливим для її довгострокової стабільності. Крім того, нові демократії в Центральній та Східній Європі також вважалися стратегічними напрямками. На думку Вашингтона, майбутня інтеграція в європейські організації безпеки та економічні організації типу НАТО та ЄС допоможуть зафіксувати та зберегти вражаючий прогрес, досягнутий цими країнами у запровадженні демократичних та ринково-економічних реформ протягом 1990-х рр. Відзначалося прагнення продовжувати просування демократичних ідеалів та вільного ринку в регіоні Латинської Америки, Карибського басейну та АТР.

Для економічного процвітання США планувалося створювати інноваційні проєкти, заохочувати розробку, комерціалізацію та використання цивільних технологій, активно інвестувати в національну інформаційну інфраструктуру, в освітню сферу, відкривати закордонні ринки для американських товарів і послуг. Важливими зовнішньоекономічними ринками для країни були визначені регіони Північної Америки, Латинської Америки, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Європа.

Таким чином, «Стратегія національної безпеки для нового століття» була орієнтована на процвітання США за рахунок підтримки їхнього статусу як головної світової держави, утвердження активного лідерства країни за кордоном як необхідного фактора підвищення безпеки, пожвавлення американської економіки і відкриття для неї нових ринків.

Література

1. Бессонова М. Стратегії національної безпеки США пост-біполярної епохи: головні регіональні виміри загроз американським інтересам. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». К., 2013. Вип. 75 (№ 8). С. 141-143.

2. Годлевський М. Нові підходи в застосуванні силових і несилових засобів в зовнішній політиці США за адміністрації Б. Клінтона. Етнічна історія народів Європи. К., 2016. Вип. 48. С. 122-126.

3. Толстов С.В. Фактор США в сучасній системі міжнародних відносин. США і світ ХХІ століття: монографія / Пахомов Ю.М., Коваль І.М., Шергін С.О. та ін. К. : Центр вільної преси, 2013. С. 164-182.

4. A National Security Strategy for a New Century. The White House. December 1999. 49 p. URL: https://clintonwhitehouse4.archives.gov/media/pdf/nssr-1299.pdf



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота