ДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ КРИПТОВАЛЮТ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ КРИПТОВАЛЮТ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

15.12.2022 10:26

[1. Economic sciences]

Author: Хільченко Анна Андріївна, студентка міжнародно-правового факультету, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження» (№361 ІХ), віртуальним активом є цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, та яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Законом України «Про віртуальні активи» (№2074-IX), що ще не набрав чинності, віртуальний актив визначається як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. 

Протягом останнього десятиліття, криптовалюта набирає обороти та збільшує свій вплив на економіку більшості країн світу. Тому, на даний час, є актуальним питання щодо їх правового статусу у країнах Європейського союзу. Варто зазначити, що на сьогодні не існує єдиного законодавчого акту, запровадженого Європейським союзом, який би регулював це питання для всіх країн-членів однаково. Так, у 2016 році Європейська комісія, що є незалежним органом, який представляє спільні інтереси всіх держав-учасниць ЄС, запропонувала встановити додаткове регулювання для криптовалют і бірж компаній, що надають криптовалютні гаманці користувачам. Метою цього запровадження було забезпечення обов’язкової реєстрації або ліцензування діяльності бірж, які здійснюють обмін криптовалюти, і компаній, що пов’язані з такою діяльністю. Але, при відсутності єдиного уніфікованого законодавства ЄС, кожна країна намагається самостійно визначати статус криптовалют. Наприклад, у 2013 році Німеччина легалізувала біткоїн саме як «цифрову валюту», а у 2017 році були внесені зміни до Банківського кодексу, результатом чого стало визначення біткоїну як «приватних грошей» та «одиниці фінансового обліку». Також біткоїн був віднесений  до фінансових інструментів, а операції з купівлі-продажу такої криптовалюти почали оподатковуватися податком на доходи. Істотні зміни у сфері правового регулювання криптовалют відбулися у Німеччині після 01.01.2020, у зв’язку із тим, що вона приєдналася до країн, які мають певний режим регулювання криптоактивів. Так, у визначення фінансових інструментів, що дається у  у Законі про банківську діяльність цієї країни було додано нову категорію «криптоактиви», які визначаються як цифрові вираження вартості, що не випускаються і не гарантуються центральним банком або державним органом, не мають юридичного статусу валюти чи грошей, існують на основі домовленості або фактичної практики, приймаються як засоби обміну / платежу або служать інвестиційним цілям, можуть передаватися, зберігатися та торгуватися в електронному вигляді.

Натомість, Італія, згідно із законопроектом, що було запропоновано у 2018 році,  визнала криптовалюту засобом обміну на послугу та товари, але не розглядає її як платіжний засіб. Починаючи з 2023 року Італія почне обкладати податком на прибуток приріст капіталу в криптовалюті за ставкою 26%. Крім того, платники податків зобов’язані задекларувати вартість своїх активів на 1 січня 2023 року. Необхідно зазначити, що цей Законопроект було опубліковано здебільшого для виконання вимог Європейського Союзу щодо боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Розглядаючи досвід Іспанії, треба зазначити, що біткоїн визнали частиною законної системи електронних платежів ще у 2014 році, а на початку 2015 року його почали розглядати як платіжний засіб. Операції з біткоїном є звільненими від податку на додану вартість (ПДВ), а особи та компанії, які займаються майнінгом зобов’язані реєструватися як підприємці та сплачувати податок на отримання прибутку від видобутку криптовалют. У Латвії криптовалюта може функціонувати як засіб обміну. У 2018 році було заявлено про плани уряду Латвії визнати криптовалюти законним засобом обміну та обкладати угоди з криптовалютою податком на капітал у розмірі 20%. 

Країною, яка однією із перший врегулювала правове становище криптовалюти є Польща, що офіційно визнала купівлю-продаж криптовалют та її видобуток одним із видів комерційної діяльності ще у 2017 році. З 01.11.2021 у Польщі діє криптовалютний комерційний реєстр. Підприємці, які працюють із криптовалютами, мали пройти реєстрацію у спеціальному реєстрі до 1 травня 2022 року. В той же час у Франції заявили, що фінансові продукти, в основі яких лежать криптовалюти, треба регулювати як деривативи, тобто торговим платформам знадобиться дозвіл на проведення операцій із такими контрактами. У 2018 році у цій країні було знижено ставку податку на прибуток щодо продажу криптовалют із 45% до 19%. «Закон про бюджет» на 2019 р. встановив особливий податковий режим, відповідно до якого приріст капіталу фізичних осіб оподатковується за фіксованою ставкою у розмірі 30%. З введенням у дію плану дій щодо розвитку та перетворення підприємств (Закону PACTE) та нового податкового режиму правове середовище для компаній, які працюють з криптовалютами індивідуальних інвесторів, було уточнено.

Говорячи про інші країни, 2017 року у Чехії було ухвалено законопроект, яким було обмежено анонімність транзакцій на криптобіржах та зобов’язали їх верифікувати своїх клієнтів з метою протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Важливо зазначити, що у Чехії операції з криптовалютами не оподатковуються та не підлягають ліцензуванню. Крім цього, в 2019 році влада країни оголосила, що криптовалютні компанії в Чехії повинні будуть дотримуватися низки додаткових правил. Наприклад, криптобізнес має бути зареєстрований в Органі з ліцензування торгівлі, а прибуток від операцій із криптовалютами має оподатковуватися податком на прибуток за ставками від 15% до 19%. Натомість, у Швеції, компанії, які займаються криптовалютами зобов’язали отримувати ліцензії та дотримуватися вимог щодо протидії відмиванню грошей, тобто ідентифікувати своїх клієнтів. Регулювання криптовалют у Швеції передбачає, що криптовалюти не оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ), натомість майнінг – оподатковується податком на доходи від трудової діяльності або податком на прибуток від підприємницької діяльності.

Однією з тих країн, де відбувається регулювання криптовалют є Естонія. У 2017 році набув чинності закон, який надав можливість займатися криптовалютним бізнесом на законних засадах. У Естонії криптовалюта розглядається як альтернативний засіб платежу, тобто нетрадиційний фінансовий інструмент, що має грошову оцінку і знаходиться поза стандартною банківською системою. У січні 2021 р. Міністерство фінансів Естонії представило нову пропозицію щодо регулювання діяльності постачальників послуг віртуальної валюти. Найважливіша зміна відповідно до нової пропозиції полягає в тому, що постачальники послуг з віртуальної валюти будуть підконтрольні Органу фінансового нагляду, що спричиняє підвищення мінімального розміру статутного капіталу, регулярне звітування та аудиторські зобов’язання, а також обмеження юридичних форм діяльності. Нове законодавство Естонії дозволятиме постачальникам послуг з 2022 р. працювати в прозоріших рамках, забезпечуючи інвесторам юридичну впевненість.

Отже, кожна країна Європейського Союзу підходить до ідентифікації та регулювання криптовалют окремо. Проте, Європейський Союз має остаточно прийняти нові положення про криптоактиви - «Регулювання на ринках крип-тоактивів» (MiCA) вже на початку 2023 року, а правила, які викладені у ньому почнуть застосовуватися не раніше 2024 року. Створення єдиного уніфікованого закону для Європейського Союзу полегшить регулювання криптовалют у міждержавному просторі, бо вбачається, що MiCA буде безпосередньо застосовуватися до емітентів віртуальних активів, а також до постачальників послуг віртуальних активів, які прагнуть вийти на ринок ЄС. MiCA також поширюватиметься на види ринкових зловживань, пов’язаних з будь-якими видами транзакцій або послуг, зокрема, на маніпулювання ринком та інсайдерську торгівлю. Відповідно до інформації на власному офіційному сайті, Європейська комісія планує прийняти комплексний пакет законодавчих пропозицій з регулювання криптоактивів з метою збільшення інвестицій і забезпечення захисту споживачів і інвесторів. Важливо зазначити, що такий досвід країн Європейського союзу є корисним і важливим для України, тому, що вона  лише робить перші кроки та спроби до визначення правового статусу криптовалюти та її регулювання. 

Список використаних джерел:

1. Шинкаренко, Ольга, Наталія Рогова, and Іванна Панівник. "Особливості нормативного регулювання криптовалют: світовий досвід." Фінансовий простір 3 (31) (2018): 139-144.

2. Казначеєва, Д. В., and А. О. Дорош. "Криптовалюта: проблеми правового регулювання." (2020).

3. Павленко Т.В., Дученко М.М. «Регулювання криптовалют: Досвід ЄС». – Інфраструктура ринку – випуск 27 (2019). (http://www.marketinfr.od.ua/journals/2019/27_2019_ukr/52.pdf)

4. Правове регулювання криптовалют у світі. legalhub.online/blogy/pravove-regulyuvannya-kryptovalyut-u-sviti. Accessed 19 Nov. 2022.

5. Rjabuha, Inna. “Регулирование криптовалют в Европейском Союзе| InternationalWealth.info.” Internationalwealth.info, internationalwealth.info/cryptocurrency/cryptocurrencies-regulation-in-eu-countries/. Accessed 20 Nov. 2022.

_____________________

Науковий керівник: Товкун Людмила Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота