ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ, КРИЗОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ПЕРІОД ВІЙНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ, КРИЗОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ПЕРІОД ВІЙНИ

25.12.2022 01:03

[15. Psychological sciences]

Author: Бутар Ірина Василівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Дерев’янко Назар Анатолійович, Національний університет «Києво-Могилянська академія»


Світові кризи швидко змінюються. Ми були свідками того, як спочатку пандемія Covid-19, а потім військова агресія з боку сусідньої країни створили глобальну незахищеність і страждання, порушивши зв’язок і вплинувши на всі сфери життя. Керівники отримали потужний виклик: налагодження комунікації зі співробітниками, які працюють з різних куточків світу, з дому, з мобільного, вирішуючи низку сімейних питань та борячись зі стресом.

Тому ми маємо знаходити нові підходити та формувати інші способи передачі інформації. Даною роботою ми висвітлили сучасні тенденції та канали спілкування, які сприяють управлінській комунікації під час війни та у кризових ситуаціях.

Першочерговим способом взаємодії керівника із співробітниками є сегмент мобільних додатків. Так, за допомогою Viber, Telegram, Mesenger управлінці можуть вибудувати взаємодію зі співробітниками, здійснюючи онлайн-трансляції, корпоративні розсилки, проводячи опитування, надаючи доступ до файлів та можливість спільної роботи над ними. 

Європейська Бізнес Асоціація спільно з журналом «Персональний менеджмент» провела дослідження ринку праці України. За період лютого-квітня 2022 року, 38% компаній заявили, що їхні співробітники активно залучені та відкрито обговорюють і ставлять запитання щодо переміщення та реорганізації компанії. У 31% компаній ділові питання обговорюються лише на рівні керівництва, у 18% компаній така практика відсутня взагалі, у 8% компаній співробітники не залучені та не виконують управлінських рішень. Водночас, важливо зазначити, що 45% співробітників дуже задоволені рівнем комунікації керівництва під час воєнного стану, 28% співробітників задоволені частково, 20% співробітників кажуть, що керівництву ще багато потрібно зробити і лише 6% співробітників незадоволені рівнем спілкування з боку керівництва [1].

Як правило, керівники компаній досить добре вміють спілкуватися зі співробітниками щодо змін, які впливають на політику управління персоналом під час воєнного стану. 23% спілкуються з керівниками структурних підрозділів, які потім передають інформацію підлеглим, 20% проводять онлайн-зустрічі, де будь-який співробітник може задати питання керівнику компанії, в 17% компаній будь-який співробітник може поставити питання безпосередньо керівнику компанії, 15% керівників публікують повідомлення в Messenger щотижня, а 9% публікують відеозвернення. Ще в 15% компаній спілкуванням зазвичай керує менеджер з персоналу [3].

Згідно з цифровими дослідженнями в Україні 71,8% працездатного населення є користувачами Інтернету, з яких 64,6% є активними користувачами соціальних мереж. Таким чином, соціальні медіа стали невід’ємною частиною корпоративної комунікації. Крім веб-сайту, ряд компаній представлені на одній із багатьох платформ, мають власні канали, групи, пабліки у Facebook та Instagram й щодня спілкуються зі своєю спільнотою, створюють опитування чи обговорення. 

Сервіси для онлайн-зустрічей, наприклад, Zoom, Google Meet, Microsoft Teams, Slack ще з часів пандемії відіграють значну роль у якості додатка для комунікацій. 

Переваги соціальних медіа очевидні: можна самостійно швидко й легко поширювати повідомлення, досягати широкого охоплення без особливих зусиль і мати прямий зв’язок зі своєю онлайн-командою. Усі ці фактори роблять соціальні медіа ефективним інструментом комунікації керівника зі співробітниками навіть у часи глобальної кризи.

Але неправильно побудована комунікація в соціальних мережах може сама стати тригером і рушієм кризи. Адже соціальні медіа можуть сприяти поширенню недостовірних відомостей, застарілої інформації, зацікавленої однобокої позиції одного із керівників. З початком війни в Україні стало особливо зрозуміло, що соціальні медіа відіграють неоднозначну роль у кризовій комунікації: з одного боку, вони відкривають великі комунікативні можливості, з іншого боку, вони таять у собі гострі ризики та небезпеки, які можуть створювати кризові ситуації внаслідок висвітлення замовленого проросійського контенту чи негативної частини інформації для формування суспільної паніки. Проте, якщо канали медіа-комунікації використовувати правильно, вони можуть стати цінним інструментом для їх нівелювання.

В останні місяці компаніям довелося швидко адаптуватися до роботи в умовах воєнного часу. Основна увага була зосереджена на безпеці та захисті власних працівників, а потім налагодженні бізнес-процесів та оновленні діяльності [2]. 

Отже, під час кризи соціальні медіа пропонують п’ять головних переваг для комунікації керівників з підлеглими: швидке поширення інформації; самостійне розміщення повідомлення з власним обрамленням; діалог і взаємодія; підтримання зв’язків із підлеглими шляхом вирішення проблем; реагування на кризи в конкретному каналі.

Таким чином, соціальні медіа відіграють центральну роль у сучасній кризовій комунікації та взаємодії керівника зі співробітниками Тому для керівників усіх рівнів і ланок доцільною буде рекомендація щодо обов’язкового включення соціальних медіа до антикризового управління. Зокрема, вагомими помічниками тут стануть Viber, Telegram, Facebook, Zoom, WhatsApp, Instagram, Twitter– соціальні мережі та месенджери, які дозволять пом'якшити перебіг кризи.

Список використаних джерел:

1. Європейська Бізнес Асоціація: дослідження ринку праці в Україні. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://argumenty.com.ua/2022/05/%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B1%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D1%81-%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4/

2. Комунікації та піар в юрбізнесі під час війни. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://lcf.ua/thought-leadership/corporate/komunikatsiyi-ta-piar-v-yurbiznesi-pid-chas-vijni/

3. Роль соціальних мереж у кризовій комунікації в умовах війни. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://eba.com.ua/rol-sotsialnyh-merezh-u-kryzovij-komunikatsiyi-v-umovah-vijny/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота