МОВА ЯК ГАРАНТ ІСНУВАННЯ НАЦІЇ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

МОВА ЯК ГАРАНТ ІСНУВАННЯ НАЦІЇ

23.03.2023 15:45

[8. Philological sciences]

Author: Томенко Олеся Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури



З початком повномасштабного вторгнення Росії в України постало питання збереження не тільки територіальної цілісності держави, але й мовної єдності. Мовне питання завжди поставало в Україні як чинник поділу, розподілу, розбрату, але сьогодні воно стоїть як чинник єдності, незалежності, маркер приналежності до сильної нації, яка протистоїть масштабно великій, але духовно ницій, виродженій сукупності народностей.

Більшість українців свідомо  починає відмежовувати себе від усього російського саме українською мовою. І про це свідчить безліч фактів. Можемо стверджувати, що за рік повномасштабного вторгнення стався злам у свідомості частини українців і людей інших національностей, які проживають на території України, як від найстарших, так і до найменших, які перейшли у побуті на українську мову, вивчають на курсах,  навіть ті, хто  давно емігрували за кордон, тепер надолужують  втрачене і прагнуть вивчити мову, щоб почуватися українцями, приналежними до героїчної нації.

Саме тепер ламаються «мисле віруси», нав’язувані століттями Російською імперією про меншовартість української мови, про вищість мови російської, заборони, які не давали нашій мові повноцінно розвиватися. 

Спекуляції навколо так званої двомовності  - питання, яке відходить у минуле, але ще має своїх прихильників, бо корінням сягає  у часи, відколи  Україна перебувала під колоніальним впливом росії. 

Свого часу  тезу «Без мови немає нації» обстоювали різні діячі:  Д. Донцов, М. Хвильовий, «Просвіта», П. Мовчан, І. Дзюба та багато інших. 

Ще у 80- роках ХХ століття  Іван Дзюба [1] означив дані «мислевіруси»: «какая разніца», «це питання не на часі», «нас утискають за російську мову», «і так поймут» - і вони  наче іржею в’їлися у мізки наших громадян, і досі в публічному просторі, в транспорті є особи, що не можуть або не хочуть зламати вкладені в їхні голови стереотипи. 

Погоджуємося із думками молодого студента Данила Гайдамахи, який  зміг перейти на українську,  і своїх батьків повів за собою, веде інших молодих людей в царину української мови як популярний блогер, в тому, що російськомовний українець – це родова травма, бо більшість людей, не знаючи історії геноциду української мови, вважають її рідною, а не насадженою століттями імперією зла.   

Але злам стався,  мова стає гарантом існування  нашої нації, попри намагання новітньої імперії знищити нас фізично,  духовно  та мовно.  Мова – найпотужніший чинник консолідації нації та захист від зовнішньої агресії. 

Література:

1. Дзюба І. М. Доля мови  ‒ доля народу / Бо то не просто мова, звуки… : цикл статей. – Дрогобич: Коло, 2012. – 378 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота