СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ

27.03.2023 12:46

[2. Legal sciences]

Author: Вакарєва Карина Олександрівна, аспірантка 3 року навчання, Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України


Суттєві зміни в українській правовій системі зумовлені формуванням цифрової реальності, яка є визначальним чинником розвитку сучасного суспільства та впливає на діяльність різних правових інституцій. Масштабна глобалізація трансформує формат мислення, вдосконалює роботу державних органів та адаптує систему законодавства під нові реалії. Ще років десять тому здавалося, що роботи ніколи не замінять людей, зокрема юристів. Але все змінилося: яскравим прикладом може слугувати додаток на основі алгоритмів DoNotPay, завдання якого – визначити випадки, коли водієві не потрібно оплачувати штраф за паркування. Завдяки цій технології користувачі заощадили 3 мільйони доларів за перші місяці роботи сервісу. Сьогодні його функціонал розширився і тепер «юзери» отримують консультації, як правильно заповнити форму для виходу у декретну відпустку або що робити, коли орендодавець порушив договір [3].

Вплив цифровізації на право багатоплановий. Її суть полягає в автоматизації процесів – переході інформації в більш доступне цифрове середовище, де її простіше обробити та проаналізувати, а також отримати точне рішення. Завдання цифровізації – зробити цей процес гнучким [5, с. 210]. Тож, суперечки про те, чи може робот замінити людину, отримали нове життя. За даними McKinsey&Company, за останні п’ять років використання штучного інтелекту зросло більш, ніж удвічі. Ринок готовий запропонувати юристам нові інструменти, проте, як з’ясувалось, не всі готові їх запроваджувати. Головна перешкода – недостатня підкованість людей в роботі з технологічними продуктами [2]. Обережність юридичної спільноти обґрунтована – правники щодня мають справу з конфіденційною інформацією, яка повинна залишатися під захистом заради блага клієнтів. Але над підвищенням рівня безпеки хмарних сховищ та сервісів регулярно працюють, тож, ймовірно, «оцифрованих» юридичних фірм в майбутньому ставатиме все більше. Крім того, освоїти нові технології доведеться, аби бути конкурентоспроможним. Вони несуть в собі потужний потенціал: допомагають економити час та гроші, автоматизують рутинні процеси та дозволяють зосередитися на дійсно важливих процесах. З досвіду, чимало юристів скаржаться на один із аспектів своєї роботи – пошук та дослідження інформації. Зазвичай на це витрачається чи не найбільше часу. Юристу потрібно вислухати історію клієнта, вивчати звіти, проводити брифінги, аби в результаті віднайти те, що допоможе виграти справу. Машинне навчання дозволяє спростити цей процес.  

У будь-якому випадку пріоритетом для юристів буде освоєння нових технологій і аналіз правових наслідків їх застосування. Юридичне співтовариство зіткнеться з необхідністю змінити підхід до освіти  [1]. В проекті Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року [4] вказується, що сьогоднішня система освіти і науки має зазнати докорінних цифрових змін та відповідати тенденціям цифрового розвитку для успішної реалізації кожною людиною свого потенціалу. 

Наразі у світі набувають популярності маркетплейси юридичних послуг, деякі великі компанії активно інвестують кошти у розробку нейромереж, що надаватимуть юридичні консультації онлайн. Сьогодні простежуються такі основні цифрові тренди юридичної сфери [7, с. 109]: 

1. Хмарні технології, адже надання юридичних послуг у віртуальному просторі ставатиме дедалі більш розповсюдженою практикою.

2. Теми GDPR, блокчейну та кібербезпеки. Питання захисту інформації залишатиметься у центрі уваги, бо мова йтиме не лише про безпеку даних, але й про свободу.

3. Нові технології взаємовідносин з клієнтами. Мобільні додатки, CRM-системи – все це дозволить зробити комунікацію ефективнішою. Наразі все піддається автоматизації: управління контактами, відстеження перебігу справи, створення шаблонних документів, вирахування робочого часу юриста, фінансова звітність та бухгалтерія.

Цифровізація знаходить своє вираження у сферах приватного права, цивільного обігу, у законотворчості та правозастосуванні. З’являються можливості використання штучного інтелекту у проведенні судових експертиз, в процесі отримання електронних доказів, в організації діяльності суду за допомогою електронного документообігу [5, с. 210]. Але не слід забувати, що головним орієнтиром у цій сфері мають бути конституційні принципи та норми. Особливого значення набуває реформування системи державного контролю у сфері безпеки особистості та суспільства, а також контролю процесів, що відбуваються у кіберпросторі. 

З розвитком інформаційних технологій з’являються професійні комп’ютерні платформи, довідково-правові системи і бази даних спеціального призначення. На сьогодні в Україні функціонують інформаційно-пошукові системи, інформаційно-юридичні системи і системи правової інформації: «Закон», «ЄДЕБО», Єдина система електронних публічних закупівель «ПроЗорро» та інші. Ці мережі надають свої послуги сотням тисяч користувачів. До завдань цих систем входять збір, акумулювання, систематизація, зберігання і надання споживачам різних відомостей правового характеру. Вказані системи сьогодні активно використовуються в правовій діяльності. Саме тому важливим компонентом забезпечення національної та міжнародної безпеки стає безпека інформаційна, яка передбачає як необхідність міжнародної кооперації, так і уніфікацію національних правових актів у цій сфері [6, с. 147].  

В Україні прийнята та діє Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки. Цей документ вводить в оборот такі поняття як «цифровізація», «цифрова економіка» та інші, визначаються цілі та принципи цифрового розвитку. Основною метою документа є усунення бар’єрів на шляху цифрової трансформації України. Це планується досягти шляхом залучення інвестицій та розбудови інноваційної інфраструктури країни та цифрових перетворень. Проте, слід зазначити, що подібні документи – це всього лише орієнтир, часто в них ігнорується правова складова, до уваги береться застаріла нормативно-правова база. Ідеям «цифрової економіки» повинна передувати «цифрова юриспруденція». 

Таким чином, діджиталізація полягає в тому, щоб зробити діяльність юристів більш ефективною завдяки технологіям. Для цього потрібно зробити цифровими процеси нормотворення та правозастосування, щоб не відставати від стрімкого розвитку в рамках цифрових трансформацій. 

Література:

1. Єршов О. Штучний інтелект позбавить роботи майже половину юристів до 2050 року. Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zib.com.ua/ua/148241.html.  

2. Іванов В. ШІ в адвокатурі: правила гри змінюються вже зараз. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://speka.media/si-u-advokaturi-pravila-gri-zminyuyutsya-vze-zaraz-v4jdov. 

3. Інновації в праві: коли алгоритми замінять юристів? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://radako.com.ua/news/innovaciyi-v-pravi-koli-algoritmi-zaminyat-yuristiv. 

4. Проект Концепції цифрової трансформації освіти і науки. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/60a/cf3/810/60acf38106e43332734190.jpg.  

5. Теличко О.А. Розвиток правової системи у цифрову епоху / О.А. Теличко // Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 1. С. 209-212. 

6. Фрончко В. До питання про цифрову юриспруденцію / В. Фрончко // Актуальні проблеми правознавства. 2019. Випуск 2 (18). С. 144-148. 

7. Цвид-Гром О.П. Діджиталізація правової галузі: сучасні виклики підготовки фахівців сфери юриспруденції / О.П. Цвид-Гром // Актуальні проблеми права в умовах сучасних викликів: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 2022. 127 с.

__________________


Науковий керівник: Штефан Олена Олександрівна, доктор юридичних наук, доцент, Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота