ФУНКЦІОНУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ В УМОВАХ ВІЙНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ФУНКЦІОНУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

26.04.2023 21:41

[1. Economic sciences]

Author: Томашевська Альона Миколаївна, викладач циклової комісії економічних дисциплін, Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича»; Сокровольська Надія Вячеславівна, студентка 2 курсу, Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича»


Повномасштабна війна в Україні вимагає перегляду підходів до формування політики у сфері державного регулювання економіки та пошуку нових ефективних методів державного управління. 

Ключовими викликами для нинішньої економіки України є падіння виробництва, ріст числа безробітних, послаблення стійкості державних фінансів, загрози валютній стабільності.

За оцінками національних та міжнародних експертних інститутів втрати ВВП України у 2022 році внаслідок військової агресії російської федерації становили більше 30%. В результаті падіння економіки знижуються доходи державного та місцевих бюджетів, тоді як видатки зростають, передусім - на оборону. Тому, для швидкого відновлення та забезпечення економічного зростання у середньостроковій перспективі, а також для реалізації європейського курсу України, необхідно проводити виважену фіскально-бюджетну політику, підвищити ефективність видатків та податкового й митного адміністрування.

Крім того, слід працювати над досягненням партнерських відносин між бізнесом і державою та покращенням інвестиційного клімату з урахуванням соціального й екологічного виміру, яке можна забезпечити шляхом кредитування бізнесу комерційними банками або залучення капіталу через розвинуті ринки капіталу в Україні.

Стратегічною ціллю повинно стати проведення такої бюджетної і боргової політики, яка сприятиме відновленню фіскальної та боргової стійкості, забезпеченню фіскальної прозорості та передбачуваності бюджетної системи, підвищенню ефективності бюджетних витрат і посиленню фінансової спроможності територіальних громад для забезпечення повного та своєчасного фінансування зобов’язань держави на національному і місцевому рівнях; побудова податкової системи, яка враховує вимоги до інтеграції України у світову економіку у якості надійної податкової юрисдикції, яка забезпечує платникам податків можливості для виконання їх обов’язків, що необхідно для відновлення й сталого розвитку країни та побудова передбачуваної та прогнозованої митної системи на основі практики ЄС, яка стимулює підвищення якості ведення ЗЕД в Україні, забезпечує баланс безпекової функції митниці та партнерських відносин з бізнесом, інтеграцію українських підприємств в міжнародні ланцюги постачання товарів. [1].

Як свідчать статистичні дані Україна завершила 2022 рік 30% падінням реального ВВП. Під час ІІ світової війни майже не зафіксовано таких обсягів падіння ВВП в рамках одного календарного року табл 1[2].

Таблиця 1

Приріст реального ВВП окремих країн світу під час ІІ світової війни 

(у % до попереднього року)





У 1945 році ВВП Німеччини також скоротився на 30% порівняно з 1944 роком. Однак, економічна територія України та її робоча сила в 2022 р. не зазнали таких катастрофічних ударів як економіка Німеччини за підсумками ІІ світової війни. 

Падіння ВВП України на третину не може бути пояснене виключно воєнними факторами. Проблема падіння виробництва та росту безробіття є ключовим ризиком функціонування української економіки. 

Інвестиційний розвиток країни є утрудненим зважаючи на воєнні ризики, вилучення трудових ресурсів до лав ЗСУ, енергетичного терору, логістичних проблем. З початку 2023 в Україні почала проявлятися спіраль циклічного скорочення випуску та росту безробіття. За даними опитування НБУ, підприємства планують скорочувати число зайнятих, оскільки не очікують зростання попиту, а попит, в свою чергу, не зростає через скорочення зарплат та робочих місць.

Через падіння виробництва посилюються ризики для державних фінансів та валютної сфери. Зміни умов функціонування економіки, зокрема посилення падіння ВВП, потребують корекції в параметрах макроекономічної політики, як фіскальної так і монетарної.

Розбалансування сфери державних фінансів відбувається внаслідок звуження податкової економічної бази та зростання потреб у видатках. Воєнний стан економіки призвів до прогресивного нарощування витрат на потреби оборони, соціальної підтримки громадян та відновлення зруйнованої війною інфраструктури.

Це збільшує дефіцит бюджету, однак цей дефіцит не створює адекватного мультиплікативного ефекту для економіки, на відміну від умов мирного часу. Дефіцит бюджету України у 2023 році становить 38 млрд дол. США. 

Як зазначав ще Джон Мейнард Кейнс у своїй праці 1940 року з промовистою назвою «Як нам заплатити за війну», важливо уникнути інфляції, яка не вирішує проблеми фінансування державних видатків на війну, а лише поглиблює її, призводячи до соціальної нерівності. Він наголошував на важливості уникнути фінансування зростаючих витрат на війну за рахунок інфляції, для чого пропонував забезпечити «відкладене в часі споживання після війни».[3]

Валютна стабільність української економіки базується на трьох елементах: масштабна зовнішня допомога, фіксований обмінний курс та валютні обмеження на виведення капіталу.

Однак, скорочення виробництва та падіння його конкурентоспроможності підриває фундаментальні основи стійкості національної валюти.

Тому, потрібно створювати робочі місця в державному секторі, стимулювати приватний бізнес, розвивати та відновлювати інфраструктуру. Пріоритет має віддаватися бізнесам, що працюють на обороноздатність країни.

В управлінні публічними фінансами потрібно повернутися до ринкових засад управління фінансово-економічною системою, важливими елементами чого є прийнятний дефіцит бюджету з ринковими джерелами фінансування. Такі кроки будуть непопулярними, адже, приміром, підвищення відсоткових ставок у гривні зазвичай не сприймається позитивно, хоча й кредитування наразі сильно обмежене «неринковими» факторами. Збільшення ж імпортних податків негативно впливає на імпортерів іноземної продукції, якими є і внутрішні виробники, і споживачі кінцевої продукції.

Водночас вчасно ухвалені рішення дадуть змогу мінімізувати ризики, знизити тиск на фінансову систему, зокрема на національну валюту, та пом'якшити процес переходу з «ручного» управління до ринкового з урахуванням вимог воєнного часу. Це дозволить зменшити наявні дисбаланси та привести роботу фінансової системисистеми до нових умов.

Література:

1. Функціонування фінансової системи, її реформування та розвиток. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/functioning-of-the-financial-system.pdf

2. Як забезпечити економічне зростання в умовах війни. Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/03/3/697664/

3. Фінансово-економічна політика за воєнного часу Режим доступу: https://profpressa.com/news/irino-proponuiu-rozmistiti




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота