ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО ЗАНЯТТЯ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО ЗАНЯТТЯ

26.05.2023 17:20

[8. Philological sciences]

Author: Чігарева Алла Антонівна, викладач німецької мови та зарубіжної літератури, викладач - методист Відокремленого структурного підрозділу «Кам’янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет»


Робота вчителя іноземної мови надзвичайно цікава і різноманітна. Заняття – це частина життя не тільки викладача, а й студента. Хороше заняття те, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання  міркувати б’є ключем, де студенти охоче вступають в діалог з викладачем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Хороше заняття насичене різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Жоден заклад освіти не в змозі дати людині  ті знання, які йому будуть необхідні для роботи. Все життя треба буде вчитися, поповнювати свої знання, щоб не відстати від бурхливого темпу життя, від стрімкого прогресу науки і техніки.

Проблемне навчання на відміну від будь-якого іншого навчання сприяє не тільки формуванню  необхідної системи знань, умінь і навичок, а й досягнення високого рівня розумового розвитку, розвитку здатності до самонавчання, самоосвіти. 

Дослідники стверджують,  що в пам'яті  залишається до 10 % того, що людина чує, 50%  того  що бачить і  90% того, що робить сама. Отже, найбільш ефективна форма навчання -   активно включатися в процес навчання.

Проблемне навчання — це така організація процесу навчання, сутність якої полягає в утворенні в навчальному процесі проблемних ситуацій, вирізненні та вирішенні студентами проблем. Проблемне навчання вимагає широкого застосування проблемних методів навчання. Зустрічаючись з  новою, незрозумілою проблемою, людське мислення відбувається за схемою: висунення гіпотез, обґрунтовування та перевірка їх, що є необхідною складовою саме творчого мислення.

Причини виникнення проблемного навчання в сучасній освіті:

- поява «дітей вулиці» з «духовною пустотою»;

- відсутність навичок дослідницької роботи, пошукової діяльності;

- надмірно тривале проведення часу перед телевізорами та комп’ютерами;

- нездатність працювати в атмосфері співпраці;

- недостатність виховної роботи, спрямованої на розвиток комунікабельності, здатності здійснювати моральний вибір;

- наявність неправильно організованої диференціації з боку вчителя, яка принижує слабих і стверджує пріоритет сильних.

За допомогою проблемного навчання на заняттях німецької мови можливо:

- виявити індивідуальні нахили кожного студента;

- навчати спостерігати, досліджувати, активізувати розумову діяльність;

- навчати слухати і чути один одного, поважати думку співрозмовника;

- зацікавити студентів у пізнанні оточуючого світу;

- змінити роль вчителя (вчитель – не контролер, а наставник, порадник, джерело інформації, який розділяє загальну відповідальність за результат) 

Якщо мета непроблемного навчання  полягає лише в засвоєнні студентами знань, то мета проблемного навчання полягає в тому, щоб поставити студента в положення «першовідкривача», «дослідника», наштовхнути на посильні для нього питання і проблеми. При цьому процес  навчання організований так, що викладач викладає готові знання, а студент «пасивно» їх засвоює, а потім застосовує в процесі виконання завдання. У той час як в умовах проблемного навчання студенти самостійно отримують знання саме в процесі вирішення практичних і теоретичних завдань, тоді як роль вчителя полягає в організації проблемних ситуацій. 

Слід зазначити, що обидва типи навчання повинні бути використані у практиці викладання  іноземної мови як навчального предмета, де мова є одночасно і метою, і засобом навчання. Тим не менше, потрібно зауважити, що непроблемний тип навчання часом домінує. Подолати такий негативний досвід можна лише на основі усвідомлення цілей і принципів організації того чи іншого типу навчання. Так, наприклад, використання проблемного навчання дозволяє більшою мірою активізувати мислення і пам'ять, і на цій основі оптимізувати процес оволодіння іноземною мовою. Що ж до організації навчального процесу, то, якщо в рамках непроблемного навчання студент є об'єктом педагогічного впливу, то в умовах проблемного навчання він стає суб'єктом навчального процесу і бере у ньому активну участь.

Використання технології проблемного навчання на заняттях дає можливість забезпечити позитивні результати навчання, оскільки здійснюється через розумові труднощі. Вирішуючи проблему, студент «включає» активні  процеси мислення, у результаті чого здобуті знання стають частиною власного досвіду. Проблемне навчання пробуджує бажання пізнавати, сприяє виникненню інтересу до того, що вивчається, формує в здобувачів освіти уміння вирішувати життєві проблеми, знаходити вихід із нестандартних ситуацій .

Досвід переконує, що коли людина сама доходить певного висновку чи визначення, їй непотрібно вивчати напам’ять зміст навчального матеріалу шляхом багаторазового повторення. Заняття проходять жваво, цікаво. Мислення розвивається тоді, коли студент  зустрічає труднощі й самостійно їх долає, у думці оглядає, досліджує широке коло фактів, явищ для вивчення проблеми. Доцільно завжди залишати щось недоведене, щоб людині захотілося повернутися до того, що вона дізналася. Недоговорене – це ніби приманка для мислення. Відповісти на проблемні запитання неможливо без залучення набутих знань, і чим більше фактів аналізується, порівнюється, тим глибше усвідомлюється кожне запитання як проблема.

Створюючи проблемну ситуацію, учитель збуджує найважливішу рушійну силу розумової активності – перехід від досягнутого рівня знань і розумового розвитку до нової сходинки, на яку треба піднятися в процесі оволодіння новими знаннями .

Отже, при викладанні  іноземної  мови, отримуючи навчальний матеріал під час вирішення навчальних проблем, студенти долають багато труднощів, їхня активність і самостійність досягають високого рівня. Підвищена активність студентів сприяє розвитку позитивних мотивів навчальної діяльності, зменшує необхідність формальної перевірки результатів.   Результати навчання є достатньо високими та стійкими. Студенти легше використовують отримані знання на практиці та водночас розвивають свої вміння й творчі здібності. Адже,  «Доводи, до яких людина доходить своїм розумом, зазвичай переконують його більше, ніж ті, які прийшли в голову іншим» -Блез Паскаль.

Література:

1. Дмітренко Н. Є., Доля І. В. Застосування проблемно-орієнтованого навчання на заняттях з іноземної  мови у вищому навчальному закладі// Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр.    Київ-Вінниця: «Планер», 2016.  С. 166–170.

2. Есарева З.Ф. Методика викладання у вищій школі: навч. посіб. для студ. ВУЗів. Київ: Центр навчальної літератури, 2007. 440 с.

3. Кондратюк О.  Інноваційні технології в початковій школі. Київ: Шкільний світ, 2008. 112 с.   

4. Колесник Л. И. Проблематизация учебного текста и заданий к нему (на материале обучения чтению  на иностранном языке): автореф дис. … канд. пед. наук. Москва, 2004. 23 с.

5.  Крушельницька О.В. Методологія і організація наукових досліджень студентів: навч. посіб.  Київ: Кондор, 2003. 387 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота