ДО ПИТАННЯ ПРО НАЛЕЖНЕ ПОВОДЖЕННЯ З УКРАЇНСЬКИМИ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ДО ПИТАННЯ ПРО НАЛЕЖНЕ ПОВОДЖЕННЯ З УКРАЇНСЬКИМИ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ

15.07.2023 13:55

[2. Legal sciences]

Author: Гальцова Олена Володимирівна, кандидат юридичних наук, викладачка кафедри права Національної безпеки та правової роботи Військово-юридичного інституту, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Після повномасштабного вторгнення в Україну та  веденням активних бойових дій російською федерацією, у полон обома країнами було взято тисячі російських та українських військових. Тільки понад тисячу українських військових, що опинилися в пастці на металургійному заводі «Азовсталь» в Маріуполі, вивезли до підконтрольних російським силам населених пунктів [1]. Усі вони згідно змісту ст. 5 ІІІ Женевської конвенції, вважаються військовополоненими з того моменту, коли вони підпадають під владу супротивника  до їхнього остаточного звільнення та репатріації. Тобто в цей період на таких осіб поширюється захист та вимоги гуманного поводження відповідно до приписів міжнародного гуманітарного права.  

Зазначимо, що військовополонені мають свої особливості та певні гарантії щодо поводження із ними, які зобов’язані виконувати держави – сторони війни та їх військовослужбовці. Зокрема, йдеться про правила поводження із полоненими, що закріплені у Конвенції про поводження з військовополоненими (1929 р.) (ІІІ Женевська Конвенція), яка на жаль, не регулює питання обміну військовополоненими. Тому основними джерелами щодо поводження з військовополоненими є Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року (далі – ЖК) [2] та додатковими протоколами до неї, прийнятими в 1977 і 2005 роках.   

Безумовно, Україна суворо дотримується положень Женевських конвенцій при поводжені із російськими військовополоненими, бо це є принциповим питанням для інтересів нашої країни [3]. Зазначимо, що хоча російська федерація в 2019 р. денонсувала Протоколи 1 і 2 до цієї конвенції, але  зобов’язана виконувати принципи, викладені в Женевській конвенції про поводження із військовополоненими 1949 р.

Як справедливо зазначають науковці, право на полон передовсім є правом військовополоненого на збереження життя та не повинно загрожува-ти життю особи [4]. Загальний режим поводження з військовополоненими з моменту полонення до звільнення або репатріації і відображує всі складові інституту воєнного полону – від початку полону, місця та порядку утриман-ня військовополонених, заходів з підтримки порядку, компетенції адмініст-рації супротивної сторони щодо військовополонених, режиму праці та від-починку, відповідальності військовополонених (дисциплінарної та криміна-льної) і аж до кінця полону [4].

Важливе значення має ст. 12 частина ІІ ЖК, згідно якої, військовополонені перебувають у руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи, держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими.   

Стаття 16 ЖК передбачає, що з військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно. Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров'ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення цієї Конвенції. Зокрема, жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним  чи  науковим експериментам будь-якого характеру, які не обґрунтовані потребою в проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах. Так само військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки. Застосування репресалій до військовополонених забороняється [2]. 

Але, на жаль, російська федерація грубо порушує норми ЖК. На це указує, Управління Верховного комісара ООН з прав людини (далі – УВКПЛ).  Ними виявлено систематичні катування та жорстоке поводження з українськими військовополоненими, які найбільше мали місце під час інтернування. До того ж, більшість військовополонених дотепер перебувають у слідчих ізоляторах і виправних колоніях, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, згідно яких, військовополонені не повинні триматись в приміщеннях камерного типу і мають розміщуватись в умовах настільки ж сприятливих, якими є умови розквартирування військ держави, що тримає в полоні.  В Україні створено табір для російських військовополонених, який відповідає вимогам тримання, де інтернуються військовополонені [5]. 

Також міститься низка й інших серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та грубих порушень міжнародного права, вчинені збройними силами російської федерації або пов’язаними з ними озброєними групами під час захоплення в полон українських військовослужбовців. Зокрема, через три дні після захоплення в полон поранений український військовополонений помер в імпровізованому місці інтернування через ненадання належної медичної допомоги. Мають місце й інші випадки неналежного поводження з українськими військовополоненими, які прирівнюються до катувань або нелюдському поводженню. Наприклад, коли українських військовополонених змушували повзти близько 500 метрів із переламаними ногами до найближчих російських позицій, знімаючи їх на відео, яке у подальшому виклали у відкритий доступ мережі Інтернет [5].

Щодо розташування місць інтернування та позбавлення волі українських військовополонених, вони знаходяться як на території російської федерації, так і на тимчасово окупованих територіях України, є  переповненими, не надаються щоденні прогулянки, відсутні спальні місця, туалет, душ, засоби гігієни. Основними місцями інтернування є: виправні колонії біля Оленівки, в Горлівці, Бердянську, слідчі ізолятори в Донецьку, Луганську, Таганрозі, Ростові-на-Дону, Курську та ін. Понад 80 відсотків колишніх українських військовополонених скаржилися на недостатню кількість або низьку якість їжі, давали недопечений хліб, страви із зіпсованими інгредієнтами. Або ж випадки, коли упродовж трьох місяців українські військовополонені отримали на добу лише 250-грамову консерву (кашу з жиром і м’ясними субпродуктами) та пачка галет на одну особу. Багато з опитаних вважають голод найтяжчим випробуванням у полоні. До того ж, спосіб надання харчування для них був шкідливим або принизливим. У деяких випадках військовополонені мали лише від 45 секунд до 2 хвилин щоб поїсти, в тому числі дуже гарячу їжу, яка обпікала їм рот і горло. Тобто погана якість їжі, води та неналежні санітарні умови ставали причиною поширення кишкових інфекцій серед військовополонених, проте належна медична допомога не надавалася [5].

Отже, російська федерація грубо порушує норми ЖК стосовно поводження із українськими військовополоненими. Йдеться про ст. 25 ЖК, оскільки військовополонених необхідно розміщувати в умовах, настільки сприятливих, наскільки сприятливими є умови розквартирування в тій самій місцевості військ держави, що тримає в полоні. Ці умови створюються з урахуванням звичок та звичаїв військовополонених і в жодному випадку не повинні бути шкідливими для їхнього здоров’я і застосовуються до спальних приміщень військовополонених, як стосовно загальної площі й мінімальної кубатури, так і стосовно основного обладнання, постільної білизни та ковдр та ін. Також має місце й грубе порушення ст. 26 ЖК, що основний добовий раціон харчування повинен бути достатнім за кількістю, якістю й різноманітністю для того, щоб підтримувати добрий стан здоров'я військовополонених та запобігати втраті ваги або розвитку недостатності харчування.  

ЛІТЕРАТУРА:

1. Хто такі військовополонені та як з ними треба поводитись. . URL. :

https://www.bbc.com/ukrainian/features-61505804. Дата звернення 14.07.2023.

2. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року. URL. :  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text. Дата звернення 14.07.2023.

3. Для України принципово дотримуватися Женевських конвенцій – Висоцька. URL. : https://suspilne.media/406791-dla-ukraini-principovo-dotrimuvatisa-zenevskih-konvencij-visocka/. Дата звернення 14.07.2023.

4. Грушко М. В. Становлення та специфіка міжнародно-правового режиму військовополонених : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Грушко Мальвіна Валеріївна. - Одеса, 2015. - 283 с.

5. ООН повідомляє про поширені випадки насильства та катувань військовополонених упродовж більш ніж восьми місяців російського збройного нападу на Україну та загострення бойових дій. URL. : https://ukraine.un.org/uk/207332.  Дата звернення 14.07.2023.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота