СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ПРНЦИПІВ: МЕТОДИКА СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ РУКОБОРЦІВ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ПРНЦИПІВ: МЕТОДИКА СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ РУКОБОРЦІВ

17.07.2023 22:02

[16. Physical education and sports]

Author: Санжарова Ніна Миколаївна, кандидат біологічних наук, доцент, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди; Карпунець Тетяна В’ячеславівна, старший викладач кафедри спортивно-педагогічних дисциплін і фітнесу, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди; Великодворський Антон Олександрович, магістрант кафедри олімпійського і професійного спорту, спортивних ігор та туризму, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди


Загальновідомо, що система силового тренування рукоборців ґрунтується на загальних дидактичних принципах, але реалізація деяких із них має свою специфіку [1, 2, 3].

Принцип всебічності передбачає досягнення певного рівня різнобічної фізичної підготовки, що забезпечує позитивну взаємодію динамічної сили з руховою навичкою при виконанні силових вправ. Як неодноразово зазначав Д. О. Безкоровайний, велика фізична сила – визначальна рухова якість рукоборця, але вона проявляється лише за достатньої спеціальної силової витривалості, спеціальної швидкості та спритності, спеціальної гнучкості. Сукупність цих фізичних якостей і є різнобічною фізичною підготовленістю спортсмена. Розвиток інших якостей (загальної витривалості, швидкості та спритності) має бути на оптимальному рівні [1, 2, 3].

Деякі автори вважають (Волков Е. П., Мунтян В. С. [4]; Мазуренко І. О., Камаєв О. І., Безкоровайний Д. О. [8]) що вправи, які потрібно використовувати з метою різнобічної фізичної підготовленості повинні застосовуватися в обсязі, що не порушує їхнього позитивного впливу на розвиток спеціальних фізичних якостей. Надмірне застосовування загальнорозвивальних вправ з інших видів спорту може негативно позначитися на спортивних досягненнях саме в рукоборстві. Так, тривалі високоінтенсивні тренування у легкоатлетичних та лижних кросах знижують у рукоборця  швидкість та силу.  Тому для досягнення бажаних результатів в рукоборстві різнобічність фізичної підготовленості спортсмена передбачає використання в основному таких фізичних вправ, які за руховою структурою та режимами роботи м'язів наближені до основних рухів змагальної діяльності рукоборця [4, 8].

У процесі аналізу науково-методичної літератури по темі дослідження (Галашко М. І. [5]; Драгнєв Ю. В. [6]; Звягінцева І. М. [7]; Петренко В. О., Петренко О. О. [9] та інші) було встановлено, що розвиток спеціальної витривалості забезпечується застосуванням у певному обсязі вправ, що адаптують організм до тривалої роботи з великими фізичними навантаженнями.

Спеціальна швидкість розвивається за допомогою вправ з обтяженням (70-80% від максимуму), а також з використанням стрибкових, пліометричних  вправ. Як що ми застосовуємо вправи без обтяження, то вони повинні виконуватися з максимальною швидкістю. Такий підхід сприяє й розвитку спеціальної спритності, що характеризується різкою зміною режиму роботи м'язів, їх узгодженістю при виконанні складних за координацією рухів із великим обтяженням. 

Спеціальна швидкість та спритність розвиваються також вправами, що виконуються у динамічному режимі. Вони вимагають різкого переходу від потужної напруги м'язів до різкого їх розслаблення і навпаки: стрибки з обтяженням, поштовх штанги з напівприсідом, ривок, підйом штанги з положення вису тощо.

Спеціальна гнучкість розвивається вправами, що забезпечують рухливість у плечових, гомілковостопних, тазостегнових суглобах та в поперекової частини хребетного стовпа: присідання зі штангою на грудях, присідання зі штангою на випрямлених руках у хваті, який застосовуються при ривках.

Науковці Podrigalo, L. V., Galashko, M. N., Galashko, N. I., Prusik, K., & Cieślicka, M. у своєму дослідженні довели, що основними засобами для розвитку сили рук є спеціальні тренажери, гантелі та штанга. Опанування основним змагальним рухом рукоборця здійснюється з використанням спеціального тренажера, або на столі, за допомогою гумового джгута [10].

Принцип поступовості передбачає опанування елементів техніки з переходом від простих рухів до більш складних та поступовим збільшенням навантажень. Оптимальне збільшення навантажень є головною умовою розвитку сили. 

На початковому етапі тренування під час розучування технічних прийомів ведення рукоборства рекомендується використовувати невелику і постійну тренувальну вагу (до 60% від максимуму), яка в міру опанування певних вправ поступово збільшується.

Принцип повторюваності полягає у багаторазовому повторенні вправ для розвитку сили та вдосконалення техніки. Кількість повторень у підході залежить від ваги штанги та структури виконуваної вправи. Зі збільшенням ваги кількість підйомів зменшується. Наприклад, штанга вагою 50-60% від максимальної  підіймається 4-8 разів, 60-70% - 2-7 разів, 70-80% - 1-5 разів, 80-90% - 1-3 рази, 90-100% - 1-2 рази.

Визначальний ефект у розвитку сили та вдосконаленні техніки спостерігається при поєднанні багаторазових підйомів невеликих та середніх обтяжень з одноразовими максимальними зусиллями.

Принцип оптимального поєднання об’єму та інтенсивності є визначальним, оскільки від раціонально підібраного навантаження, як правило, залежить кінцевий результат.

На основі рекомендацій відомих фахівців (Безкоровайний Д. О. [1, 2]; Петренко В. О., Петренко О. О. [9], які займаються питаннями методики тренування, для рукоборців розроблено критерії, щодо характеристик навантаження, та визначено рекомендації оптимального поєднання обсягу та інтенсивності на окремих етапах тренування, за дотримання яких можливий максимальний ефект.

Література

1. Безкоровайний Д. О. Базова система тренування та система безпосередньої підготовки до змагань в армспорті // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 1. С. 13–16.

2. Безкоровайний Д. О. Методичні вказівки для практичних занять. Навчання техніці боротьби на руках. Практичні рекомендації для занять армспортом. Харків : ХНАМГ, 2011. 32 с. 

3. Безкоровайний Д. О. Оптимізація розвитку сили та статичної витривалості юнаків в армспорті : монографія. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. 178 с.

4. Волков Е. П., Мунтян В. С. Особенности специальной физической подготовки спортсменов в армспорте // Слобожанський науково-спортивний вісник. 2007. №12. С. 109–114. 

5. Галашко М. І. Армспорт: методичний посібник. Харків, 2000. 57 с. 

6. Драгнєв Ю. В. Загальноосвітній предмет «Армспорт» в умовах профільного навчання в рамках базового загальноосвітнього предмету «Фізична культура» // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2009. №10. С. 51–53.

7. Звягінцева І. М. Силова та фізична підготовка. Армспорт: метод. вказівки. Харків : ХНАМГ, 2009. 47 с.

8. Мазуренко І. О., Камаєв О. І., Безкоровайний Д. О. Багаторічна підготовка спортсменів в армспорті // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2017. Вип. 147 (2). С. 215–219.

9. Петренко В. О., Петренко О. О. Армспорт. Навчальна програма для дитячо-юнацьких шкіл. К., 2020. 55 с.

10. Podrigalo, L. V., Galashko, M. N., Galashko, N. I., Prusik, K., & Cieślicka, M. (2014). Research of hands’ strength and endurance indications of arm sport athletes having different levels of skills. Physical education of students, 2, 37–40. http://doi.org/10.6084/m9.figshare.907140.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота